Постанова № 33775539, 20.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 вересня 2013 року № 826/11614/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича провизнання протиправним та скасування рішення

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивачі) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі також - відповідач 1, ІДАБК у м. Києві), заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича (далі також - відповідач 2) про:

визнання протиправним прийнятого рішення щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 615,00 грн.,

скасування постанови заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича № 160/13 від 14.05.2013 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

В судове засідання 19.09.2013 р. позивач та його представник, представник відповідача 1 прибули. Відповідач 2, належним чином повідомлений про судове засідання, не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.

З урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що ФОП ОСОБА_1 не вчинялись жодні будівельні роботи з реконструкції приміщення та позивач не є замовником будівництва, а тому не може бути притягнута до відповідальності на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач лише орендує нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для продмагазину, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у місті Києві.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Вважають, що при проведенні перевірки та винесенні постанови діяли у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» тощо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що на підставі звернення ПАТ «Київенерго» головним державним інспектором Куртяком В.В. у присутності ФОП ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1, про що складено акт перевірки від 07.05.2013 р.

В ході перевірки встановлено, що за вказаною адресою експлуатується об'єкт II категорії складності, а саме: «Реконструкція нежитлового приміщення під заклад торгівлі (магазин продовольчих товарів) на АДРЕСА_1» без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Категорія складності об'єкта з реконструкції нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В. 1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», встановлено як II категорія складності.

07.05.2013 р. ІДАБК у м. Києві винесено припис з вимогою заборони експлуатації об'єкта з 07.05.2013 р. та усунення виявлених порушень відповідно до вимог містобудівного законодавства у термін до 30.07.2013 р.

07.05.2013 р. посадовою особою ІДАБК у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення.

За вчинені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 експлуатує об'єкт II категорії складності: «Реконструкція нежитлового приміщення під заклад торгівлі (магазин продовольчих товарів) на АДРЕСА_1», без прийняття його в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ФОП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 51 615 (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп., про що складено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 160/13 від 14.05.2013 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Частиною першою ст. 9 Закону України 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

На виконання статті 41 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 травня 2011 р. №553, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі також - Порядок №553).

Згідно з п. 1 Порядку №553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Таким чином, за змістом п. 1 Порядку цей нормативно-правовий акт визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил незалежно від категорії складності. Щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, то Порядок № 553 стосується лише тих, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Отже, посилання позивача на протиправне застосування відповідачами норм Порядку № 553 при перевірці та винесенні оскаржуваного припису є необґрунтованим.

Абзацом першим п. 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до частини другої п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Судом встановлено, що до відповідача надійшло звернення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», в якому зокрема, зазначалося про порушення фізичними та юридичними особами законодавства при встановленні та використанні МАФ без дозвільних документів на будівництво.

Так, п. 11 Порядку № 553 посадовим особам інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, крім іншого, надано право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;

6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Пунктами 17-22 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, результати перевірки зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.05.2013 р., в якому встановлено порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатація об'єкту II категорії складності «Реконструкція нежитлового приміщення під заклад торгівлі (магазин продовольчих товарів) на АДРЕСА_1» без прийняття в експлуатацію.

Позивач від підпису та отримання акту відмовилась, про що здійснено відповідну відмітку.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок № 466) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, в тому числі, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування та прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Відповідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини восьмої ст. 39 Закону №3038-VI та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до Закону України від 14 жовтня 1994 року208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 2 ст. 3).

Законом України «Про архітектурну діяльність» визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. ст. 1, 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою, крім іншого, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектної документації па будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 як приватним підприємцем 01 липня 2000 р. укладено договір № 11010 оренди нежитлового будинку (приміщення) із Управлінням майном Мінської районної держадміністрації м. Києва, об'єкт оренди - нежитлове приміщення, загальною площею 42,0 кв. м. по АДРЕСА_1 для продмагазину. Строк дії договору - 30 грудня 2002 р.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар не має права без дозволу орендодавця переобладнувати орендоване приміщення, зводити на території нові будинки, прибудови, надбудови тощо.

Відповідно до рішення Оболонської районної у м. Києві ради від 30.06.2005 р. № 30/16 «Про передачу майна» та акту приймання-передачі № 26 від 30.06.2005 р. будівлю по АДРЕСА_1 передано до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (площею 42,0 кв. м.) та закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за КП «Житлосервіс «Оболонь» на підставі розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 95 від 25.02.2011 р. (згідно Переліку майна - сміттєзбірник площею 42,0 кв. м.).

Згідно умов договору № 11010 від 16 лютого 2010 р. оренди нежитлового будинку (приміщення) будівлю по АДРЕСА_1 передано Управлінням майном Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в оренду ФОП ОСОБА_1 загальною площею 37,60 кв. м згідно з викопіюванням з поверхового плану.

Відповідно до договору № 11010 від 15 травня 2012 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду нежиле приміщення по АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі КП «Житлосервіс «Оболонь», передано Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією в оренду ФОП ОСОБА_1 загальною площею 37,60 кв. м згідно з викопіюванням з поверхового плану.

До матеріалів справи позивачем та КП «Житлосервіс «Оболонь» (на виконання судового запиту) долучено план за поверхами на будівлю літер. А по АДРЕСА_1, складеного 18.05.2005 р., з якого вбачається вже реконструйоване приміщення з основним приміщенням, санвузлом та допоміжним приміщенням.

Однак, твердження відповідачів, що саме ФОП ОСОБА_1 є замовником здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено суду та не надано належних доказів, що саме ФОП ОСОБА_1 є змовником будівельних робіт по реконструкції зазначеного нежитлового приміщення. Так, судом не береться до уваги без надання доказів отримання проекту та його реалізації - незавірена копія проекту "Перепланировки нежилого помещения (мусоросборник) под продовольственный магазин по АДРЕСА_1. Заказ: 5790/00", виконана, як стверджують відповідачі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київпроекту» для замовника ОСОБА_1

Таким чином, відповідачами застосовано штраф до позивача без належного обґрунтування та достатніх доказів, що саме ОСОБА_1 (ФОП) є замовником будівельних робіт, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зауважує, що позовну вимогу про «визнання протиправним прийнятого рішення щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 615,00 грн.» суд розуміє як вимогу про скасування постанови про накладення штрафу, а тому задовольняючи позовні вимоги повністю, суд визнає протиправною та скасовує постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича № 160/13 від 14.05.2013 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Щодо клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної зави без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду із адміністративним позовом, суд вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 1).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 99).

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 99).

Таким чином, з урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України слід використовувати місячний строк звернення до суду, оскільки оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (п. 9 ч. 1 ст. 155).

Так, оскаржувану постанову позивач отримала 29 травня 2013 р. та звернулась до Оболонського районного суду міста Києва із позовом про її оскарження 18 червня 2013 р., тобто в межах місячного строку з часу, коли дізналась про порушення її прав.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2013 р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позивачем 17 липня 2013 р., як вбачається з відбитку поштового штемпеля на конверті.

Таким чином, суд вважає, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин у зв'язку із зверненням із аналогічним позовом про оскарженням постанови про накладення штрафу до Оболонського районного суду міста Києва.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича № 160/13 від 14.05.2013 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Судові витрати в сумі 34,41 грн. та 114,71 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Маруліна Л.О.