Рішення № 33774505, 25.09.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/8916/13-ц Номер провадження 2/123/3092/2013

25.09.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Берденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача ОСОБА_1 зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що 26.06.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 36000 доларів США строком до 25.07.2022р., за яким встановлена плата у розмірі 12,99 % річних.

В цілях забезпечення зобов'язань за цим кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_1, 26.07.2007р. був укладений договір іпотеки квартири № 39, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Також, в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань по даному кредитному договору між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 26.07.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 поручилась перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань по виконанню вимог кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083 від 26.06.2007 року в тому ж порядку, що і позичальник.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № 805/2007/840-ПК/083, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 36000 доларів США строком до 25.07.2022р. За цім кредитом встановлена плата у розмірі 12,99 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3, 3.5. кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083, відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплачувати щомісячну суму мінімально необхідного платежу, яка складає 459 доларів США 99 центів, до 26 числа поточного місяця, а у випадках передбачених цим договором також сплатити всі нараховані відсотки, комісії та можливі штрафні санкції.

27.05.2010р. між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083 від 26.06.2007р., відповідно якої було змінено розмір обов'язкових мінімальних щомісячних платежів.

Оскільки умови 3.3.1, 3.3.3 кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083, відповідач ОСОБА_1 не виконував, в нього станом на 07.03.2013 року виникла заборгованість по поверненню кредиту у розмірі 414250,57 грн., яка складається з: основного боргу 264591,71 грн. - заборгованість за кредитом, 79243,88 грн. - відсотки по кредиту, 49784,88 грн. - пеня, 10315,04 грн. - штраф (пп.4.2, 3.3.5 кредитного договору), 10315,04 грн. - штраф (пп.4.2, п.3.3.16 кредитного договору).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням. Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України кредит вважається поверненим у момент зарахування грошової суми, яка позичалася.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань по даному кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 26.07.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань по виконанню вимог кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083 від 26.06.2007 року в тому ж порядку, що і позичальник.

Згідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Проте, судом встановлено, що 27.05.2010 р. між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 805/2007/840-ПК/083 від 26.06.2007р., відповідно якої було збільшено розмір обов'язкових щомісячних платежів з 459,99 доларів США на 489,17 доларів США з грудня 2010 року по листопад 2011 року, і 467,16 доларів США з грудня 2011 року по липень 2022 року.

Однак, доказів того, що підвищення розмірів обов'язкових щомісячних мінімальних платежів було узгоджено із ОСОБА_2, як фінансовим поручителем, і остання надавала згоду на таке збільшення, - суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; підвищення розміру мінімальних обов'язкових платежів; відстрочення виконання, або призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошима; установлення (збільшення розміру) неустойки, тощо.

Таким чином, внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення розмірів обов'язкових мінімальних щомісячних платежів без згоди поручителя, є підставою для визнання поруки такою, що припинена. Прийняття окремого рішення суду з цього приводу не вимагається.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, викладені у постанові від 21.05.2012 року (судова практика, вісник Верховного Суду України № 8 (144) 2012), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування усіма судами України.

Отже, з підвищенням банком розмірів обов'язкових мінімальних щомісячних платежів, яке відбулося 27.05.2010 року, без повідомлення про це та без згоди поручителя ОСОБА_2, обов'язки останньої як фінансового поручителя за цим договором припиняються, оскільки зазначене збільшує обсяг її відповідальності.

Разом з цим судом також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 805/2007/840-ПК/083, 26.07.2007р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки квартири № 39, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5.1, 5.3 договору іпотеки, у разі неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 ч.1 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Претензія-вимога щодо необхідності повернення кредиту та застосування звернення стягнення на предмет іпотеки була направлена банком боржнику 14.05.2013 року.

Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 35 зазначеного Закону, положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 39 Закону України, «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, та початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації

Таким чином, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо дострокового стягнення грошового зобов'язання у зв'язку із порушенням його періодичних платежів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В частині позовних вимог про виселення відповідача ОСОБА_1 зі спірної квартири суд відмовляє за наступних підстав.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачається, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

З частини 1 статті 40 цього ж Закону слідує, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 статті 40 даного Закону встановлений певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язанні на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з частиною 4 статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, якщо добровільно мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Між тим, як вбачається з матеріалів цивільної справи банком не було дотримано процедури передбаченої законом для виселення особи, яка проживає в квартирі, яка є предметом іпотеки, зокрема, не було боржником отримано письмової вимоги про виселення, що є обов'язковою умовою для цього. Надіслання такої вимоги не можна вважати належним її отриманням, чого вимагає закон. У зв'язку із чим в цієї частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

На підставі ст. 88 ЦПК України, вимоги позивача щодо стягнення судових витрат у розмірі 3441 грн. також підлягають задоволенню шляхом стягнення їх з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись зазначеними нормами матеріального права, ст. ст. 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

В рахунок погашення грошової заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 805/2007/840-ПК/083 від 26.07.2007 року перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" у розмірі 414250,57 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, - шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

Початкову ціну продажі предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна підчас проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" 3441 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Київського районного суду м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тихопой О. О.