Рішення № 33774260, 18.09.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13872/13-ц

Провадження № 2/161/4049/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Пахолюка А.М.,

при секретарі - Шандерик В.В.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Сидорука О.С., Сєргєєвої К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання права власності на майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - Луцький МВ УМВС), Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - УДАІ УМВС) про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона являється власником автомобіля «Lexus GX470», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який в подальшому був викрадений невідомою особою, у зв?язку з чим по даному факту було порушено кримінальну справу. В подальшому вказаний автомобіль був знайдений та приєднаний до кримінальної справи в якості речового доказу.

Вказує, що на даний час вона не має можливості належним чином використуввувати своє майно, оскільки ідентифікуючі ознаки автомобіля були змінені кустарним способом невідомим особами на номер «НОМЕР_4».

На підставі наведеного з врахуванням уточнених позовних вимог просить суд, визнати раму з позначенням «НОМЕР_4» складовою частиною автомобіля «Lexus GX470», державний номерний знак НОМЕР_1, визнати за нею право власності на вказаний автомобіль з такими ідентифікуючими ознаками, а також зобов?язати УДАІ УМВС провести реєстрацію вказаного транспортного засобу.

Ухвалою суду від 18.09.2013 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо зобов?язання Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області здійснити дії щодо реєстрації автомобіля.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Представники відповідачів Сидорук О.С., Сєргєєва К.В. в судовому засіданні покладалися на розсуд суду при вирішенні спору.

Заслухавши пояснення осіб, які участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності автомобіль «Lexus GX470», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (а.с.56).

Позивач згідно договору добровільного страхування ДКТ3/21/44/48 від 03.08.2010 року застрахувала вищевказаний автомобіль, в тому числі від незаконного заволодіння транспортного засобу (а.с.6-9).

Судом встановлено, що 02.11.2010 року вказаний автомобіль було викрадено невстановленою особою, внаслідок чого по факту крадіжки порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, яка внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013020010000874 (а.с.11, 55).

В подальшому вказаний автомобіль був знайдений та згідно постанови слідчого Луцького МВ УМВС від 23.05.2011 року приєднаний в якості речового доказу в кримінальній справі №11-1904-10 (а.с. 28).

Згідно висновку №12721/11-52 додаткової трасологічної експертизи у кримінальній справі №11-1904-10, встановлено, що ідентифікаційний номер автомобіля «Lexus GX470», реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску змінювався кустарним способом на «НОМЕР_4», однак первинним ідентифікаційним номером вказаного автомобіля слід вважати позначення «НОМЕР_2».

Отже, на даний час на автомобілі «Lexus GX470», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, встановлено раму іншого автомобіля «Lexus GX470», 2007 року випуску, який не був зареєстрований за ОСОБА_4,, що підтверджується листом Луцького МВ УМВС від 28.01.2012 року (а.с. 30-31)

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_4 вказувала на те, що на даний час вона, як власник майна, не може належним чином використовувати належний їй автомобіль, оскільки внаслідок заміни ідентифікаційних номерів він визнаний речовим доказом у кримінальній справі.

Судом встановлено, що між позивачем (страхувальник по договору) та ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик по договору) укладено договір №1/3 про передачу права власності на автомобіль «Lexus GX470», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (АБАНДОН) (далі - договір про передачу права власності), за умовами якого страховик сплачує страхувальнику страхове відшкодування за викрадений автомобіль, а страхувальник, отримавши страхове відшкодування передає на користь страховика свої права власності на автомобіль, який переходить у власність страховика у разі якщо буде знайдений (а.с.13-16).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на виконання умов зазначеного договору про передачу права власності отримала від ПрАТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування за викрадений автомобіль у розмірі 487 400 грн. (а.с.17-18). Вказану обставину підтвердила також представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні.

За таких обставин, право власності на спірний автомобіль перейшло від ОСОБА_4 до ПрАТ «СГ «ТАС», так як транспортний засіб після викрадення був знайдений і страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи 19.01.2012 року ПрАТ «СГ «ТАС», як новий власник майна, вже зверталася до Луцького МВ УМВС із листом щодо зняття арешту з вказаного автомобіля.

Судом також не здобуто доказів того, що позивачем повернуто страховій компанії виплачене страхове відшкодування, як це передбачено п.п.2.2.2. договору про передачу права власності, а тому ОСОБА_4 повторно не набула майнові права на спірний автомобіль.

Отже, на даний час третя особа ПрАТ «СГ «ТАС», а не позивач, являється особою, якій належить усі майнові права на спірний транспортний засіб, а тому суд вважає, що в даному випадку права позивача щодо спірного майна жодним чином не порушені.

Крім того, із змісту ст.ст.98, 100 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що речовий доказ, що містить сліди кримінального правопорушення, (яким в даному випадку являється автомобіль «Lexus GX470», державний номерний знак НОМЕР_1 ) не може бути повернутий власнику і доля такого речового доказу разом з усіма його при належностями вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги про визнання права власності на спірний автомобіль та його складові частини до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.98, 100 Кримінального процесуального кодексу України, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання права власності на майно - в і д м о в и т и.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк