Рішення № 33773921, 19.09.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Відділ Дердземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області

Справа № 369/1369/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.,

за участю секретаря Фур'яка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта-ІР», третя особа: Держземагенство у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

встановив:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта-ІР» (далі - ТОВ «Агровіта-ІР») про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в квітні 2001 року він отримав у користування земельну ділянку площею 0,3584 га, що розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради для розміщення майстерні, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 19.04.2013 року, серії III-КВ № 018736, зареєстрованим в Книзі записів державних записів на право постійного користування землею за № 440.

При вирішенні питання про присвоєння кадастрового номеру на вищезазначену земельну ділянку в лютому 2012 року Позивач дізнався від Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про накладення (перетин меж) його земельної ділянки та ділянки Відповідача площею 6,9834 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 3222485201:01:040:0009.

Право власності на дану земельну ділянку було набуто Відповідачем згідно рішення Києво-Святошинського районного суду від 20.10.2007 року у справі № 2-3618/08 і стало підставою для виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222485201:01:040:0009.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2012 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2012 року у справі № 2-3618/08 було скасовано.

Вищевказане рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили, проте воно не дає підстав для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агровіта -ІР». Згідно документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки спірна земельна ділянка залишається у власності Відповідача, внаслідок чого Позивач позбавлений права користуватися належною йому земельною ділянкою.

Листом від 13.12.2012 року Головне управління Держкомзему у Київській області Позивача повідомили, що рішення апеляційного інстанції не містить зобов'язання щодо скасування державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що оформлені ТОВ «Агровіта-ІР» на підставі скасованого рішення Києво-Святошинського районного суду, а відтак відсутні правові підстави для його скасування.

Позивач зазначив, що оскільки виданим на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.10.2008 року, яке було скасоване ухвалою Апеляційного суду Київської області, державним актом на право власності на земельну ділянку площею 6,9834 га порушується його право постійного користування земельною ділянкою 0,3584 га і він позбавлений можливості оформити земельно-кадастрову документацію, то слід визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,9834 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий ТОВ «Агровіта-ІР», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222485201:01:040:0009.

05.09.2013 року Позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341551, виданий 30 грудня 2009 року ТОВ «Агровіта-ІР» на земельну ділянку площею 6,9834 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий ТОВ «Агровіта-ІР», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222485201:01:040:0009.

В судовому засіданні Позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, що в квітні 2001 року приватний підприємець ОСОБА_1 отримав у користування земельну ділянку площею 0,3584 га, що розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради для розміщення майстерні, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 19.04.2013 року, серії III-КВ № 018736, зареєстрованим в Книзі записів державних записів на право постійного користування землею за № 440.

Земельна ділянка 0,3584 га, яка знаходиться в користуванні приватного підприємця ОСОБА_1 співпадає межами із частиною земельної ділянки площею 6,9834 га, кадастровий номер 3222485201:01:040:0009, про що зазначено в листі Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01/04-06/178 від 20.02.2012 року.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності 30.03.1999 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 09.07.2013 року.

ОСОБА_1 є неналежним позивачем в цивільному судочинстві, оскільки отримав в користування земельну ділянку як приватний підприємець, а тому його матеріальні права та інтереси в цивільній сфері, яка регулює відносини між фізичними особами (які не є суб'єктами підприємницької діяльності), та фізичною особою та юридичною особою не є порушеними, невизнаними та такими, що потребують захисту.

Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу та керуючись ст. ст. 3, 11, 57, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта-ІР», третя особа: Держземагенство у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Нікушин В.В.