Рішення № 33772416, 10.09.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 Справа № 917/1105/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

про стягнення 57 477 654,24 грн.

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Мацко О.С.

Представники до перерви :

від позивача: Іванюхін В.Л., довіреність № 09-32/520 від 15.04.2013 р.;

Атаманюк Т.О., довіреність № 09-32/685 від 03.06.2013 р.;

від відповідача: Середа В.В., довіреність № 3 від 03.01.2013 р.;

Бабіч Ф.П., довіреність № 1 від 03.01.2013 р..

У судовому засіданні 10.09.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.09.2013 р. до 13 год. 30 хв..

Представники після перерви :

від позивача: Іванюхін В.Л., довіреність № 09-32/520 від 15.04.2013 р.;

Атаманюк Т.О., довіреність № 09-32/685 від 03.06.2013 р.;

від відповідача: Середа В.В., довіреність № 3 від 03.01.2013 р.;

Бабіч Ф.П., довіреність № 1 від 03.01.2013 р..

10.09.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" 57 477 654,24 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 02.04.2008 р. між сторонами кредитного договору № 27-08\КР (із змінами та доповненнями), з яких :

- 30 800 000,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 20 270 619,27 грн. заборгованість за відсотками;

- 272 126,56 грн. інфляційні втрати за несплату відсотків за період з 01.09.2011 р. по 30.12.2011 р. та з 01.09.2012 р. по 31.01.2013 р.;

- 1 688 515,07 грн. 3 % річних за простроченим кредитом;

- 755 814,68 грн. 3 % річних за простроченими відсотками за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р.;

- 2 316 328,77 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р.;

- 1 374 249,89 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р..

Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області від 16.07.2013 р. дану справу призначено до колегіального розгляду в складі зазначеної вище колегії суддів.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та письмових пояснень № 39-1/768-8 від 09.09.2013 р. (вх. № 12780 від 10.09.2013 р.).

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзивів на позовну заяву № 134/18-84 від 21.06.2013 р. (вх. №8971 від 25.06.2013 р.) та № 134/18-84 від 12.07.2013 р. (вх. № 10041 від 15.07.2013 р.) в яких, зокрема, просить суд застосувати строки позовної давності.

Крім того, відповідач заявив суду клопотання № 134/18-84 від 06.09.2013 р. (вх. № 12626 від 06.09.2013 р.) про зменшення розміру пені на 75%, а саме : на 2 767 933,99 грн.. Суд відхиляє вказане клопотання за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

02.04.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі - Банк) та Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (далі - позичальник) укладено Кредитний договір № 27-08/КР (далі - Кредитний договір № 27-08/КР, том справи 1, а.с. 26-33), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит на виробничі потреби у розмірі 4 000000 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту - 21.03.2011 р., а позичальник зобов'язувався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- кредит надається банком позичальнику шляхом : оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20633351370010/840, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" на рахунки контрагентів позичальника; перерахування коштів з позичкового рахунку № 20633351370010/840 для здійснення конвертації кредитних коштів в іншу іноземну валюту; для продажу на міжбанківському валютному ринку України та зарахування гривневого еквіваленту від продажу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26004304370010/980 відкритий банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" для подальшого використання у відповідності з цільовим призначенням (п. 3.1 Кредитного договору № 27-08/КР);

- відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 11% річних. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного погашення кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно 2 рази на місяць (а саме : 15 числа поточного місяця за період з останнього календарного дня попереднього місяця по 14 число поточного місяця та в передостанній робочий день місяця за період з 15 числа поточного місяця по передостанній календарний день поточного місяця (включно)) та сплачуються позичальником за першу половину поточного місяця - протягом п'яти банківських днів з дати нарахування (включно) та за другу половину поточного місяця - в передостанній робочий день місяця з поточного рахунку позичальника № 26004304370010/980 відкритого банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 20688351370010/840 відкритий банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області". За надання та обслуговування кредиту позичальник сплачує банку щомісячно комісійну винагороду у розмірі 0,2% річних від фактичної заборгованості за кредитом (п. 3.2 та ч. 1 п. 3.3 Кредитного договору № 27-08/КР);

- у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 16% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п. 3.2 цього договору (ч. 1 п. 3.4 Кредитного договору № 27-08/КР);

- забезпеченням кредиту є : застава іпотеки (частина будівлі навчального комбінату, частина учбового корпусу, будівля палацу культури, будівля виробничого корпусу, будівля міської автозаводської поліклініки) що оформлена Іпотечним договором № 22-08/3 від 02.04.2008 р. в сумі 62 700 000,00 грн.; автомобілі КрАЗ в кількості 20 шт. згідно з Договором застави товарів в обороті № 23-08/3 від 02.04.2008 р. в сумі 4 455 000,00 грн.; товари в обороті (комплектуючі, матеріали) згідно Договору застави товарів в обороті № 24-08/3 від 02.04.2008 р. в сумі 6 100 000,00 грн.; інші договори застави, що будуть укладені в майбутньому та матимуть посилання на цей кредитний договір (п. 3.7 Кредитного договору № 27-08/КР);

- позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки, за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки. У випадку несвоєчасної сплати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) позичальник зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття (ч. 1,2 п. 4.2.2 Кредитного договору № 27-08/КР);

- у випадку прострочення позичальником зобов'язань по поверненню банку сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.2 Кредитного договору № 27-08/КР);

- за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п. 5.3 Кредитного договору № 27-08/КР);

- всі спори між сторонами при недосягнення згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю 10 років (п. 6.4 Кредитного договору № 27-08/КР);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.1 та п. 6.5 Кредитного договору № 27-08/КР);

- всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору (п. 6.6 Кредитного договору № 27-08/КР).

До Кредитного договору № 27-08/КР сторони укладали між собою договори про внесення змін та доповнень до останнього, а саме :

- Договір № 216-08/Д3/3 від 24.09.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, відповідно до якого сторони внесли зміни, зокрема, до абзацу 1 п. 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР та виклали його в наступній редакції :"відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 12% річних (п. 1 договору про внесення змін № 216-08/Д3/3 від 24.09.2008 р.);

- Договір № 239-08/Д3/КР від 07.11.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, відповідно до якого сторони внесли зміни, зокрема, до абзацу 1 п. 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР та виклали його в наступній редакції :"відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 14% річних (п. 1 договору про внесення змін № 239-08/Д3/КР від 07.11.2008 р.);

- Договір № 11-09/КР від 12.02.2009 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 27-08/КР, відповідно до якого сторони внесли зміни, зокрема, до абзацу п. 2.1, п. 2.2 та п. 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР та виклали їх у наступній редакції :

пункт 2.1 Кредитного договору № 27/08/КР : "банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі 61 600 000,00 грн., на умовах цього договору та договорів про внесення змін та доповнень до цього договору, але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати : 4 000 000,00 доларів США; 30 800 000,00 грн.. З 31.12.2009 р. ліміт кредитної лінії складає 30 800 000,00 грн. та встановлюється тільки в національній валюті";

абзац 1 п. 2.2 Кредитного договору № 27/08/КР : "кінцевий термін повернення кредиту - 21.03.2011 р.";

пункт 3.2 Кредитного договору № 27/08/КР : "відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 14% річних за кредитом, наданим в доларах США та у розмірі 21% за кредитом, наданим в гривнях";

- Договір № 51-09/КР від 26.03.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 100-09/Д3/КР від 17.06.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 146-09/Д3/КР від 31.07.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 29-10/Д3/КР від 09.03.2010 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 473-10/Д3/КР від 30.12.2012 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР та Договір № 28-11/Д3/КР від 28.02.2011 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР відповідно до яких сторони вносили зміни щодо порядку сплати кредиту та відсотків по кредиту та їх розміру. Зокрема, до п. 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР та виклали його в наступній редакції :"відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21% річних, з 01.01.2011 р. - у розмірі 16% річних (п. 1 договору про внесення змін № 28-11/Д3/КР від 28.02.2011 р.);

- Договір № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 27-08/КР, зокрема, до п. 2.2, п. 3.2 та п. 3.4 Кредитного договору № 27-08/КР та виклали їх у наступній редакції :

пункт 2.2 Кредитного договору № 27-08/КР : "кінцевий термін повернення кредиту - 01.07.2011 р." (п. 2 Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р.);

пункт 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР : "проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки з 01.01.2011 р. у розмірі 16% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з 1-го по 30(31) число поточного місяця за календарне число днів користування позичкою, а також в день остаточного кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору на суму фактичного щоденного залишку. Термін сплати банку нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.02.2010 р. по 30.06.2011 р. встановити 01.07.2011 р." (п. 2 Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р.);

пункт 3.4 Кредитного договору № 27-08/КР : "у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 22% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п. 3.2 цього договору (ч. 1 п. 3.4 Кредитного договору № 27-08/КР);

- Договір № 171-11/Д3/КР від 08.04.2011 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 12-КР від 29.06.2011 р. про внесення змін до Кредитного договору № 27-08/КР, Договір № 10/1-КР від 23.03.2011 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 27-08/КР, відповідно до яких, сторонами було внесено зміни, зокрема, до преамбули Кредитного договору в частині зміни найменування сторін, а також змінено номера поточного та позичкового рахунків.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту по вищезазначеному Кредитному договору, між сторонами по цій справі було укладено Договори застави товарів в обороті та іпотечний договір.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства були перейменовані на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та відповідно на Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів останніх.

На виконання умов Кредитного договору № 27-08/КР (з урахуванням додаткових договорів) позичальник отримав від позивача на позичковий рахунок 30 800 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, копією меморіального ордеру та банківською випискою по рахунку відповідача (том справи № 2, а.с. 11-158) та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Кредитного Договору.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору № 27-08/КР щодо своєчасного повернення кредиту та сплати щорічних процентів по кредиту 03.04.2013 р. позивач письмово звертався до відповідача з вимогою № 39-1/292-6 (копія наявна у матеріалах справи, том 1, а.с. 91), щодо негайної (з моменту отримання) сплати кредитної заборгованості, що станом на 11.03.2013 р. складає 56 377 463,60 грн. (в т.ч. : 30 800 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 19 323 835,71 грн. заборгованість за відсотками; 401 161,75 грн. інфляційні втрати за несплату процентів; 1 688 515,07 грн. 3 % річних за простроченим кредитом; 2 233 580,77 грн. 3 % річних; 2 316 328,77 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 1 302 556,60 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів).

Вищезазначена вимога була отримана представником відповідача 05.04.2013 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення - вимоги банку (том 1, а.с. 92).

За даними позивача на момент звернення з даним позовом до суду останній не отримав від відповідача ні відповіді на вищезазначену вимогу, ні повернення кредиту в сумі 30 800 000,00 грн., ні оплати щорічних процентів по кредиту в сумі 20 270 619,27 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 57 477 654,24 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 02.04.2008 р. між сторонами кредитного договору № 27-08\КР (із змінами та доповненнями), з яких : 30 800 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 20 270 619,27 грн. заборгованість за відсотками; 272 126,56 грн. інфляційні втрати за несплату відсотків за період з 01.09.2011 р. по 30.12.2011 р. та 01.09.2012 р. по 31.01.2013 р.; 1 688 515,07 грн. 3 % річних за простроченим кредитом; 755 814,68 грн. 3 % річних за простроченими відсотками за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р.; 2 316 328,77 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р.;1 374 249,89 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредиту.

При цьому судом враховано приписи постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", в якій зазначено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавши відповідачу 12.02.2009 р. кредитні кошти у розмірі 30 800 000,00 грн. належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Кредитним договором № 27-08/КР. Дана обставина відповідачем не спростована.

Як вже зазначалося у описовій частині даного рішення, п. 2 Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 27-08/КР, сторонами було внесено зміни п. 2.2 та п. 3.2 Кредитного договору № 27-08/КР та узгоджено, що кінцевий термін повернення кредиту та термін сплати банку нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.02.2010 р. по 30.06.2011 р. є 01.07.2011 р..

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був в термін до 01.07.2011 р. повернути позивачу кредитні кошти у розмірі 30 800 000,00 грн. та проценти за користування кредитом з 01.02.2010 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 7 906 739,78 грн..

Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Кредитним договором № 27-08/КР (з урахуванням договорів про внесення змін) та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив. Заборгованість останнього станом на 01.07.2011 р. складала 38 706 739,78 грн. (в т.ч. 30 800 000,00 грн. кредитні кошти та 7 906 739,78 грн. проценти за користування кредитом). Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30 800 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 7 906 739,78 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.02.2010 р. по 30.06.2011 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 12 363 879,49 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 22% річних за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р..

Здійснивши аналіз умов Кредитного договору № 27-08/КР (з урахуванням Договорів про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 27-08/К), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п. 3.4 Кредитного договору № 27-08/КР (з урахуванням змін, внесених п. 2 Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р.) сторони визначили, що у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 22% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п. 3.2 цього договору. У п. 3.2 (в редакції Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р.) сторони визначили, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки з 01.01.2011 р. у розмірі 16% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з 1-го по 30(31) число поточного місяця за календарне число днів користування позичкою, а також в день остаточного кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору на суму фактичного щоденного залишку. Термін сплати банку нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.02.2010 р. по 30.06.2011 р. встановити 01.07.2011 р." (п. 2 Договору № 90-11/Д3/КР від 21.03.2011 р.).

Тобто, у п. 3.2 Кредитного договору сторони визначили порядок нарахування банком процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою 22%, проте не встановили строку сплати процентів позичальником.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.04.2013 р. позивач письмово звертався до відповідача з вимогою № 39-1/292-6 (копія наявна у матеріалах справи, том 1, а.с. 91), щодо негайної (з моменту отримання) сплати, зокрема, заборгованості по процентам, яка станом на 11.03.2013 р. складала 19 323 835,71 грн.. Вищезазначена вимога була отримана повноважним представником відповідача 05.04.2013 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення - вимоги банку (том 1, а.с. 92).

Відповідно до висновків Верховного суду України за постановою від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги постачальника, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом : як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Тобто, строк виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати процентів за неправомірне користування кредитом за період з 04.07.2011 р. по 30.03.2013 р. у розмірі 11 417 095,93 грн. згідно вимоги (за мінусом процентів, сплата яких повинна була бути здійсненна до 01.07.2011 р.) та приписів ст.. 530 Цивільного кодексу України настав 05.04.2013 р., щодо сплати процентів за неправомірне користування кредитом за квітень 2013 р. у сумі 946 783,56 грн. настав 31.05.2013 р. (момент пред'явлення позову до суду, згідно відмітки маркувальної машини поштового відділення на конверті).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12 363 879,49 грн. процентів за користування кредитом (в. т.ч. 11 417 095,93 грн. проценти за користування кредитом за період з 04.07.2010 р. по 30.06.2013 р. та 946 783,56 грн. процентів за користування кредитом за квітень 2013 р.) підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. 5.3 Кредитного договору № 27-08/КР визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 316 328,77 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачем невірно визначений період нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту (нарахування неустойки починається не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення з вимогою або позовом), чим порушено п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 374 249,89 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.10.2012 р. по 30.04.2013 р., суд прийшов до висновку, що останні підлягають частковому задоволенню у розмірі 117 298,93 грн. за період з 06.04.2013 р. по 30.04.2013 р. (з урахуванням приписів п. 4 та п. 6 ст. 231 та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, періоду, за який заявлено позивачем стягнення пені та моменту виникнення зобов'язання по сплаті процентів, на які нараховується пеня) (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua). В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено : "Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 р. № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця".

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 272 126,56 грн. інфляційних втрат за несплату процентів за період з 01.09.2011 р. по 30.12.2011 р. та 01.09.2012 р. по 31.01.2013 р., суд прийшов до висновку, що останні не підлягають задоволенню, оскільки :

- при нарахуванні інфляційних втрат позивачем невірно застосовано методику їх розрахунку (не враховано місяці в яких індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція));

- позивачем невірно визначено момент початку прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати 12 474 573,85 грн. процентів за користування кредитом;

- у період з 06.04.2013 р. по 30.04.2013 р. за який позивачем правомірно нараховувались інфляційні втрати, сукупний індекс інфляції становив 1, відповідно інфляційного збільшення суми боргу не відбулось (розрахунок суду здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5", та залучено до матеріалів справи)

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 688 515,07 грн. 3 % річних за простроченим кредитом за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р., суд приходить до висновку, що останні підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 683 452,05 грн. з огляду на неврахування позивачем кількості днів у 2012 році, який був високосний (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство", та залучено до матеріалів справи). В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних за простроченими процентами у розмірі 5 063,02 грн. у позові слід відмовити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 755 814,68 грн. 3 % річних за простроченими процентам за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р., врахувавши період, за який позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за простроченими процентами та момент виникнення зобов'язання зі сплати процентів, на які нараховується 3% річних, суд приходить до висновку, що останні підлягають частковому задоволенню у розмірі 455 622,69 грн. (в т.ч. 432 162,90 грн. на суму 7 906 739,78 грн. за період з 04.07.2011 р. по 30.04.2013 р. та 23 459,79 грн. на суму 11 417 095,93 грн. за період з 06.04.2013 р.). Крім того, суд вважає зазначити, що при вищезазначеному обрахунку, позивачем не було враховано кількості днів у 2012 році, який був високосний (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство", та залучено до матеріалів справи). В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних за простроченими відсотками у розмірі 300 191,99 грн. у позові слід відмовити.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач послався, зокрема, на наступне : 1) пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом до суду, в зв'язку з чим в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України просить суд застосувати позовну давність, 2) Кредитний договір № 27-08/КР є неукладеним, з огляду на те, що на думку відповідача, сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме : строку дії договору та 3) обов'язок банку списати безнадійну заборгованість відповідача.

Суд не оцінює вищезазначені доводи відповідача як обґрунтовані, з огляду на наступне :

- по-перше, відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 259 Цивільного кодексу України надано сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України). При цьому, ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Як вбачається з п. 6.4 Кредитного договору № 27-08/КР, сторони узгодили, що всі спори між сторонами при недосягнення згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю 10 років.

Враховуючи вищевикладене, умови п. 6.4 Кредитного договору № 27-08/КР та момент виникнення зобов'язань зі сплати кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду.

- по-друге, у ст. 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (п. 1, 4 ст. 631, п. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 6.1 та п. 6.5 Кредитного договору № 27-08/КР, сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. При цьому судом враховано приписи п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. та правову позицію Верховного суду України викладену у постанові від 25.06.2011р. у справі № 7/221-09)

- по-третє, п. 8 ст. 7 Закону України № 679-XIV від 20.05.1999 р. "Про Національний банк України" (із змінами та доповненнями), Національний банк України здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі. Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків (ст. 59 Закону України "Про Національний банк України").

Пунктом 7 Постанови Правління Національного банку України від 11.06.2011 р. № 172 "Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву", відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд не оцінює як суттєве посилання відповідача на п. 1.6 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями Затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2012 р. за № 231/20544 (зі змінами), оскільки у даному пункті визначено, що Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов'язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою № 10 (місячна) "Оборотно-сальдовий баланс банку", затвердженої відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України..

При цьому судом взято до уваги, що навіть у випадку списання Банком заборгованості Відповідача, твердження Відповідача про відсутність заборгованості є безпідставними та спростовуються викладеним вище, а відносини між Позивачем та Відповідачем носять цивільно-правовий характер, регулюються нормами Цивільного кодексу України (зокрема, ст. 599 Цивільного кодексу України).

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 75%, суд дійшов висновку, що останнє задоволенню не підлягає за наступного мотивування.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства документально не обґрунтоване та не є винятковою обставиною. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що економічна криза негативно вплинула і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах. Доказів наявності інших обставин, відповідачем суду не надано.

Крім того, судом відмовлено позивачу у задоволенні значної частини (97%) заявленої ним до стягнення з відповідача суми пені.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача проти позову суд не оцінює як правомірне за наведеним вище мотивуванням.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 800 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 20 270 619,27 грн. заборгованості за відсотками; 1 683 452,05 грн. 3 % річних за простроченим кредитом; 455 622,69 грн. 3 % річних за простроченими відсотками; 117 298,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600), ідентифікаційний код юридичної особи 05808735 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001), ідентифікаційний код юридичної особи 00039002 - 30 800 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 20 270 619,27 грн. заборгованості за відсотками; 1 683 452,05 грн. 3 % річних за простроченим кредитом; 455 622,69 грн. 3 % річних за простроченими відсотками; 117 298,93 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 58 290,68 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складене 16.09.2013 р..

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Мацко О.С.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.