Рішення № 33772028, 18.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7606/13-ц

Провадження №2/761/4320/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за правову допомогу,

в с т а н о в и в:

В березні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за правову допомогу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2012 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Договір про правову допомогу, предметом якого було представлення інтересів відповідача в підприємствах, установах, організаціях, банках, органах внутрішніх справ, прокуратурі, судах України. Згідно п.5.1. Договору гонорар адвоката визначено в розмірі 12500 грн. Відповідачці згідно п.6.1. Договору на оплату гонорару була надана розстрочка до 14.01.2013 р. На виконання умов договору ним було зроблено сканування 35 аркушів документів справи для роботи, подано 4 позови в суд по 8 аркушів кожен, зроблено 4 запити. 27.12.2012 року від відповідача на його електронну адресу надійшла заява про розірвання в односторонньому порядку договору про правову допомогу. Прохання відповідача було задоволено та 30.12.2012 року було надіслано Звіт про виконану роботу та Табель відпрацьованого часу. Згідно звіту та табеля відпрацьованого часу робота по договору була виконана на суму 6354 грн.40 коп. Відповідачем по договору було сплачено 6500 грн. Зазначив, що з особистих мотивів, відповідачка звинуватила його у тому, що робота за договором не виконується, звернулась до правоохоронних органів та звинуватила його в незаконних по відношенні до неї діях, розмістила в мережі інтернет негативну відносно нього як адвоката інформацію. Для уникнення напруги він повернув відповідачці внесений нею аванс в розмірі 6500,00грн. На даний час непогашеним залишився виконаний об'єм робіт на суму 6354,40 грн., яку просить стягнути з відповідачки, так як відповідач відмовляється він оплати робіт по договору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав письмові заперечення в яких зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем 14.11.2012 р. був укладений Договір про правову допомогу щодо врегулювання спірних питань з банківською установою по кредитному договору укладеного між відповідачкою та ЗАТ «Перший Український міжнародний банк». Того ж дня відповідачкою був здійснений авансовий платіж в сумі 6500,00 грн. та надані всі необхідні документи, в тому числі копія постанови про відкриття виконавчого провадження. Скановані копії документів були надіслані адвокату на його електронну адресу і потреби у їх повторному скануванні не було. Через місяць після укладення договору про правову допомогу позивач підготував лише три однакових позовні заяви про визнання правочину недійсним у три різних суди м. Києва. Вважає, що адвокат вибрав не ефективний спосіб захисту її прав, а розгляд підготовлених ним позовних заяв був безперспективним. За результатами співпраці з позивачем вона ледь не втратила кредитний автомобіль. 27.12.2012 року відповідачка написала власноручно заяву про розірвання договору та повернення внесених нею коштів, оскільки виконавчою службою був арештований її транспортний засіб. Через деякий час позивач на її електронну адресу написав листа та погодився розірвати договір, та надіслав табель обліку використаного часу. Вважає, що позивач намагається стягнути з неї кошти за не професійно підготовлені документи та роботу, яка нібито ним виконується. На підставі її звернення рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Київській області від 18.04.2013 р позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за непрофесійність та недбальство. Вважає, вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що 14.11.2012 року між позивачем як адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2698/10 від 28.10.2004 року) та відповідачкою було укладено Договір б/н про правову допомогу (а.с.7-10). Дані обставини не заперечив представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору позивач як адвокат зобов'язувався надати правову допомогу, а саме: бути представником клієнта в підприємствах, установах, організаціях, банках, органах внутрішніх справ, прокуратурі, судах всіх рівнів та підвідомчості, державній виконавчій службі по цивільній справі між сторонами: Клієнтом та ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», з приводу спору, що виник з кредитного договору № 5347785, зі змінами та доповненнями до нього.

Згідно п. 2.3. Договору закінчення надання правової допомоги визначається як подія, а саме прийняття судовим або іншим повноважним органом позитивного рішення для відповідачки.

Відповідно до п.5.1. Договору за надану правову допомогу за п.1.1. цього Договору відповідачка сплачує адвокату гонорар в розмірі 12 500,00 грн.

Таким чином, відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 627 ЦК України, сторони добровільно уклали договір про надання послуг за плату та самостійно визначили її розмір і порядок розрахунків. Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тобто, в даному випадку мало місце укладення цивільно-правової угоди - договору про надання послуг, який за правилами ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачка в день укладення Договору про правову допомогу внесла на рахунок позивача аванс в розмірі 6500,00 грн., який не був передбачений умовами договору. Дані обставини сторонами не заперечувались.

З електронної переписки, наявної в матеріалах справи вбачається, що 27.12.2012 р. відповідачкою було поданого заяву про дострокове розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про правову допомогу.

Судом встановлено, що неналежне виконання позивачем обов'язків за договором про надання правової допомоги, стало підставою для звернення відповідачки до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18.04.2013 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення за грубе порушення Правил адвокатської етики у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці. (а.с.96-101)

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 17, 33 Правил адвокатської етики в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.

Таким чином, саме в договорі про надання правової допомоги визначається порядок обчислення гонорару, при встановленні розміру якого враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші фактори.

Отримуваний адвокатом за надання правової допомоги гонорар, який є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, має бути законним за формою і порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром і враховувати наряду з іншими факторами витрачений адвокатом час.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги підтверджує належне виконання зі свого боку обов'язків, передбачених Договором, а саме: Табелем обліку використовування робочого часу та Звітом від 30.12.2012 року згідно тарифів, які є Додатком до Договору про правову допомогу. (а.с.11-14).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Тарифи на правову допомогу від 04.11.2011 р. (а.с.6) не містити посилань, про те, що вони є Додатком до Договору і такі не погоджені відповідачкою при підписанні Договору про правову допомогу.

Крім цього, позивачем в порядку ст. 60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів, про те, що виконана робота за актом прийому-передачі погоджувалась з відповідачем.

Також судом встановлено, що внесений відповідачем аванс при укладенні Договору був повернутий позивачем: 04.03.2013р. на суму 145,60 грн., 14.03.2013 року на суму 134,40 грн. та 6220,00 грн. (а.с.21-23). На думку суду, дані обставини підтверджують неналежне виконання зобов'язань позивача за Договором.

Посилання позивача на те, що аванс був повернути з метою, щоб уникнути конфлікту та звернення відповідачки до правоохоронних органів, судом до уваги не приймається, оскільки не підтверджується належними доказами.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за визначених ним підстав відповідно до викладених ним обставин є необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 526, 627, 629, 638, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за правову допомогу - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: