Рішення № 33771528, 28.09.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

28.09.2013

Справа № 369/2510/13-ц

Провадження № 2/369/1631/13

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Васильківської РДА про припинення сплати аліментів на користь ОСОБА_2 у зв'язку з утриманням малолітньої дитини ОСОБА_3, 2005 року народження, його батьком ОСОБА_1, та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він розлучений з ОСОБА_2. За час перебування в шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання їхньої дитини. Крім того, керуючись інтересами та потребами дитини у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх обов'язків по утриманню сина з 2010 року син постійно проживає разом з ним в с. Гатне, навчався в Гатненській загальноосвітній школі, а з 2012 року навчається в гімназії-інтернаті № 13 м. Києва. Він особисто здійснює оплату за навчання сина в гімназії, для нього створено всі умови для проживання, виховання і відпочинку. Тільки виключно він займається вихованням сина, забезпечує його всім необхідним (купує іграшки, забезпечує його фізичний розвиток, догляд і лікування), а також всі вихідні дні, свята і літній відпочинок протягом останніх трьох років проводить разом з сином.

Фактично з лютого 2009 року, часу призначення аліментів судом, ОСОБА_2 перестала виконувати обов'язки по утриманню і вихованню дитини, веде аморальний образ життя, не турбується про його існування і життя. ОСОБА_2 неодноразово незаконно отримувала декілька оригіналів виконавчого листа в Дарницькому районному суді м. Києва і пред'явила їх у різних установах для стягнення на свою користь коштів. В Дарницькому районному суді м. Києва розглядається цивільний позов з цього приводу, де відповідачем є ОСОБА_2. Своїми діями ОСОБА_2 по відношенню до нього і їхнього сина постійно примушує їхню дитину хвилюватись, а його ходити по різним установам і судам для з'ясування обставин, наведених в її заявах і позовах. З приводу неправомірних дій ОСОБА_2 він неодноразово звертався до Дарницького РУ МВС України, Служби у справах дітей Дарницької РДА у м. Києві, однак дієвих заходів і захисту його порушених прав і прав його дітей не вживалось. Зазначені обставини негативно впливають на моральний стан в оселі та психіку малолітньої дитини. Замість того, щоб за законом та його неодноразовими проханнями і умовами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року, яке набрало законної сили, здійснювати виховання і утримання дитини, відповідач веде себе аморально, нехтуючи закони, права і гідність його сина.

Моральна шкода, завдана ОСОБА_2 йому своїми неправомірними діями, полягає у несприянні вихованню їхнього сина, наведення наклепів на нього під час спілкування з сином і здійснення практичних дій для створення напруженої і негативної атмосфери в їхній оселі. Завдану йому моральну шкоду внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_2 він оцінює в розмірі 50 000 грн..

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року про стягнення аліментів, починаючи з 14 січня 2013 року, визнати місце проживання малолітнього ОСОБА_3, 2005 року народження, за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм батьком ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання малолітнього ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 січня 2013 року, стягнути з ОСОБА_2 кошти за заподіяну моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 50 000 грн.

У березні 2013 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що він розлучений з ОСОБА_2. За час перебування в шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання їхньої дитини. Крім того, керуючись інтересами та потребами дитини у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх обов'язків по утриманню сина з 2010 року син постійно проживає разом з ним в с. Гатне, навчався в Гатненській загальноосвітній школі, а з 2012 року навчається в гімназії-інтернаті № 13 м. Києва. Він особисто здійснює оплату за навчання сина в гімназії, для нього створено всі умови для проживання, виховання і відпочинку. Тільки виключно він займається вихованням сина, забезпечує його всім необхідним (купує іграшки, забезпечує його фізичний розвиток, догляд і лікування), а також всі вихідні дні, свята і літній відпочинок протягом останніх трьох років проводить разом з сином.

Фактично з лютого 2009 року, часу призначення аліментів судом, ОСОБА_2 перестала виконувати обов'язки по утриманню і вихованню дитини, веде аморальний образ життя і не турбується про його існування і життя. Як йому вже стало відомо ОСОБА_2 вже тривалий час ніде не працює, а гроші, отримані нею в якості аліментів на малолітню дитину, використовує не за призначенням, належних житлових умов для утримання і виховання їхньої дитини в неї немає. Ним особисто сплачуються кошти за навчання сина, всі вихідні, свята і відпустки (за останні 3 роки) вони відпочивають разом, всі необхідні для його розвитку і навчання ігри і приладдя він купує йому особисто, він його утримує, годує і забезпечує всім необхідним, допомагає сину робити уроки і домашні завдання, займається його оздоровленням і фізичним вихованням та здійснює його лікування в разі потреби як фахівець( він є практикуючий лікар зі стажем роботи більше 45 років). Тобто з його боку вчиняються всі належні заходи в інтересах малолітньої дитини і створені умови для її проживання, розвитку і виховання.

Своїми діями по відношенню до нього і їхнього сина ОСОБА_2 постійно примушує сина надмірно хвилюватись, а його ходити по різним установам і судам для з'ясування неправдивих обставин, наведених в її заявах і позовах. З приводу протиправних дій ОСОБА_2 він неодноразово звертався до Дарницького РУ МВС України, Служби у справах дітей Дарницької РДА у м. Києві, однак дієвих заходів та захисту йог порушених прав і прав його дітей не вживалось. Замість того, щоб за законом та його неодноразовими проханнями і умовами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року, яке набрало законної сили, здійснювати виховання і утримання дитини, відповідач веде себе аморально, нахабно нехтуючи закони, права і гідність його сина. Замість здійснення його виховання в розмовах з ним висловлює в присутності їхнього сина проти нього і оточуючих наклепи, що паплюжать його честь, гідність та ділову репутацію.

Моральна шкода, завдана ОСОБА_2 йому своїми неправомірними діями, полягає в несприянні вихованню їхнього сина, перешкоджання нормальному розвитку їхнього сина, наведення наклепів на нього під час спілкування з сином, здійснення ОСОБА_2 дій, пов'язаних з надмірними хвилюваннями позивача, протиправна діяльність ОСОБА_2, пов'язана із зверненням її до суду з метою отримання декількох оригіналів виконавчих листів, щодо стягнення на її користь з нього аліментів, здійснення нею практичних дій для створення напруженої і негативної атмосфери у взаємовідношеннях його і оточуючих його людей з малолітнім сином, додатковими зусиллями, направленими для відновлення стану здоров»я його у зв'язку з отриманими надмірними ним хвилюваннями в їхній оселі. Завдану йому моральну шкоду внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_2 він оцінює в розмірі 50 000 грн..

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, 2005 року народження, за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм батьком ОСОБА_1, змінити правовідношення в частині скасування зобов'язань стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього ОСОБА_3 за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року і ухвалити рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 січня 2013 року; стягнути з ОСОБА_2 кошти, отримані нею від ОСОБА_1, як аліменти на утримання дитини за останні 17 місяців (з жовтня 2011 року по березень 2013 року), у зв'язку з нецільовим їх використанням; стягнути з ОСОБА_2 кошти за заподіяну моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 50 000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і заперечував проти його задоволення.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області позов підтримав і не заперечував поти його задоволення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що з 01 серпня 2004 року сторони уклали шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що зроблено актовий запис № 6. В шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом по народження, виданого виконавчим комітентом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 24 лютого 2005 року, серії НОМЕР_1. В даний час між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 шлюб розірвано. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 04 лютого 2009 року та до повноліття дитини.

Однак, відповідно до складених актів обстеження матеріально-побутових умов малолітнього ОСОБА_3, 2005 року народження, від 08 жовтня 2011 року, 29 листопада 2012 року вбачається, що комісією в складі Гатненської сільської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_3, 2005 року народження, який зареєстрований і проживав до 2009 року за адресою: АДРЕСА_1. В результаті обстеження встановлено, що малолітній ОСОБА_3 мешкає у будинку свого батька ОСОБА_1 в АДРЕСА_2. В будинку є всі зручності для проживання, будинок цегляний загальною площею 156,57 кв.м., житловою площею 71,44 кв.м. У вказаному житловому будинку малолітній ОСОБА_3 має 2 власні кімнати площею 13 кв.м, які обладнані всім необхідним для навчання, розвитку і відпочинку дитини. У кімнатах знаходяться дерев'яне ліжко , стінка-шафа для особистих речей і майна, письмовий стіл, спортивні знаряддя, багато іграшок, дитячої літератури, телевізор, комп'ютер. У будинку є приміщення, у якому розміщено музей досягнень спорту, на прибудинковій території розташований басейн, бігова доріжка, спортивні знаряддя. Будинок обладнаний автономним водо- і газопостачанням, є підігрівач для води, ванна кімната та сауна. ОСОБА_5 закінчив перший клас Гатненської ЗОШ І-ІІІ ступенів і у другий клас батько ОСОБА_1 влаштував його на навчання у гімназію № 13 у м. Києві з подовженим днем, де малолітньому ОСОБА_5 приділяється більше уваги від вчителів і вихователів на додаткових заняттях. Комісією встановлено, що вихованням, лікуванням малолітнього ОСОБА_5 і господарськими справами займається батько ОСОБА_1. В будинку підтримується порядок і чистота. На час відсутності ОСОБА_1 прибирання здійснює гувернантка, яка також готує їду і доглядає за малолітнім ОСОБА_5. Плату за гімназію, лікування і всі інші витрати на малолітнього ОСОБА_5 взяв на себе батько. Мама малолітнього ОСОБА_5 з ними не проживає і участі у вихованні не приймає. Зі слів малолітнього ОСОБА_5 коли він проживав з мамою, то він її майже не бачив, тому що вона працює косметологом і на роботу йде дуже рано, а приходить у 22-23 годин, коли він вже спить. Батько малолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_1, 1946 року народження, працює у Федерації футболу України на посаді головного лікаря, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор. ОСОБА_1 доглядає за своїм сином ОСОБА_7, виховує його, допомагає сину у виконанні ним уроків, займається фізкультурою і спеціальними вправами (в будинку є відповідна ігрова кімната і тренажери), прибирає, купує продукти харчування і ліки, готує їду, прасує білизну.

Відповідно до наданої суду довідки Гімназії-інтернату № 13 № 313 від 22 листопада 2012 року ОСОБА_3 дійсно навчається в 2 класі гімназії-інтернату № 13 Солом'янського району м. Києва і дитина прийнята в гімназію-інтернат № 13 за заявою батька ОСОБА_1.

Також Гатненською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів 28 листопада 2012 року була надана довідка, що в 2011-2012 навчальному році ОСОБА_3 навчався в 1 класі за заявою батька ОСОБА_1 і в основному приводив та забирав сина зі школи батько, який брав активну участь у житті класу.

Згідно наданої Федерацією футболу України характеристики ОСОБА_1 працює у Федерації футболу України з липня 2002 року на посаді першого заступника голови спортивно-медичного комітету. Полковник медичної служби у відставці, заслужений лікар України з 1989 року, професор, академік, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, учасник бойових дій. ОСОБА_1 активно займається наукою, бере участь у багатьох міжнародних симпозіумах, конференціях, конгресах зі спортивної медицини, веде наукову роботу у НДІ спорту. По роботі у ФФУ ОСОБА_1 характеризується позитивно, він спокійний, контактний із співробітниками, користується повагою всіх співробітників Федерації Футболу України.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду надали показання, що малолітній ОСОБА_3 протягом тривалого часу постійно проживає з своїм батьком ОСОБА_1, який належним чином виконує свої батьківські обов'язки по вихованню, навчанню і утриманню дитини.

У наданому суду Висновку Орган опіки і піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області 01 червня 2013 року зазначив, що мати ОСОБА_2 не заперечувала щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, і просила встановити дні і години її участі у вихованні і спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, до вирішення в судовому порядку справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини. Відповідно до акту соціального інспектування Києво-Святошинського районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді від 17 квітня 2013 року № 15 ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, встановлено, що для проживання, виховання та всебічного розвитку дитини створені належні умови. Батько ОСОБА_1 працює у Федерації Футболу України на посаді першого заступника голови спортивно-медичного комітету і за місцем роботи зарекомендував себе з позитивної сторони. Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_3 навчається в гімназії-інтернаті № 13 Солом'янського району м. Києва. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 29 листопада 2012 року малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, наданого Гатненською сільською радою, встановлено, що для проживання, виховання і всебічного розвитку дитини створені належні умови. В будинку малолітній ОСОБА_3 має дві власні кімнати, обладнані всім необхідним для навчання, розвитку і відпочинку дитини. Комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації, враховуючи обставини, які мають істотне значення, беручи до уваги думку членів комісії з питань захисту прав дитини, вирішила вважати доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (рішення № 26 від 22 травня 2013 року, протокол № 9). На підставі рішення Комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації від 22 травня 2013 року № 26 (протокол № 9), орган опіки та піклування (Києво-Святошинська районна державна адміністрація) вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 01 червня 2013 року № 395 встановлено дні та години участі матері ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вихідні дні: перша, третя субота та друга, четверта неділя з 10 години до 18 години.

В наданих суду запереченнях відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти позову ОСОБА_1 і вважала, що малолітній ОСОБА_1 повинен проживати разом з нею, яка є його матір»ю. В обґрунтування наданих суду заперечень ОСОБА_2 посилалась на те, що позивач ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною, а також незаконно, проти її волі змінив місце проживання їхнього сина, в зв'язку з чим нею подано позов до Києво-Святошинського районного суду Київської області про відібрання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, від батька ОСОБА_1 і передачі його для постійного проживання з нею, матір»ю дитини ОСОБА_2

Суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи і наданих суду пояснень учасників процесу, малолітній ОСОБА_3 з 2010 року постійно проживає з своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачка ОСОБА_2, вважаючи, що її права, як матері, на проживання разом з сином ОСОБА_3, з боку батька дитини були порушені, протягом тривалого часу не зверталась до суду про відібрання дитини від батька, тим самим погоджуючись, що дитина проживає разом із батьком, а звернулась із позовом про відібрання дитини лише 10 липня 2013 року, тобто після звернення ОСОБА_1 з позовом до суду до неї, ОСОБА_2, про визначення місця проживання дитини з ним, батьком дитини (14 січня 2013 року). Крім того, як вбачається з наданого суду висновку Органу опіки і піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації мати ОСОБА_2 не заперечувала щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 до вирішення в судовому порядку справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини і, більше того, на її ж прохання було встановлено дні та години її участі у вихованні і спілкуванні з дитиною.

Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, рівень матеріального забезпечення, вік дитини, стан її здоров'я, суд дійшов висновку про можливість забезпечення батьком дитини ОСОБА_1 сприятливих умов для виховання та забезпечення сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому позов в частині місця визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню і суд визначає місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правилами ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і(або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров»я м та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживає з своїм батьком ОСОБА_1. У зв'язку з цим позивач ОСОБА_1 дійсно наділений правом звернення до суду про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідачки у справі ОСОБА_2.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів, позивач ОСОБА_1 і представник позивача не довели в судовому засіданні і не надали переконливих належних доказів, що ОСОБА_4 не виконує свій обов'язок утримувати сина ОСОБА_3 добровільно або ж виконує свій обов'язок щодо матеріального забезпечення дитини неналежним чином. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині вимог.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 коштів, отриманих нею від ОСОБА_1, як аліментів на утримання дитини за останні 17 місяців (з жовтня 2011 року по березень 2013 року) у зв'язку з нецільовим їх використанням, оскільки позивач не надав суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог і навіть не зазначив конкретно розмір коштів, які підлягали б, на його думку, стягненню з відповідачки.

Позивач ОСОБА_1 також зазначав, що ОСОБА_2 завдала йому моральної шкоди своїми неправомірними діями, а саме несприянню вихованню їхнього сина, перешкоджанню нормальному розвитку їхнього сина, наведенні наклепів на нього під час спілкування з сином, здійснення ОСОБА_2 дій, пов'язаних з надмірними хвилюваннями позивача, протиправна діяльність ОСОБА_2, пов'язана із зверненням її до суду з метою отримання декількох оригіналів виконавчих листів щодо стягнення на її користь з нього аліментів, здійснення нею практичних дій для створення напруженої і негативної атмосфери у взаємовідношеннях його і оточуючих його людей з малолітнім сином, додатковими зусиллями, направленими для відновлення стану здоров»я його у зв'язку з отриманими надмірними ним хвилюваннями в їхній оселі. Завдану йому моральну шкоду внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_2 він оцінює в розмірі 50 000 грн.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про відшкодування з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 50 000 грн., оскільки позивачем не надано суду доказів в обґрунтування заявлених вимог, що йому була заподіяна моральна шкода ще й в розмірі 50 000 грн., а тому у задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: АДРЕСА_2

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя А.Я.Волчко