Постанова № 33771202, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року 12:00 справа№ 826/13541/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Марянченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвибобування» НАК «Нафтогаз України»до Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Від позивача: Цивінська Н.М. довіреність №2-389 від 04.06.13р.

Від відповідача: Завгороднєва О.М. довіреність №130/9/10-130 від 12.06.13р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.09.2013р. проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Укргазвибобування» НАК «Нафтогаз України» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за II квартал 2011 року, за II - III квартали 2011 року, за III -IV квартали 2011 року по філії Управління з переробки газу та газового конденсату (код ЄДРПОУ 25976423); за І квартал 2011 року по філії ГУ «Уіфгазпромгєофізика»; за І квартал 2011 року по філії УКРНДІГАЗ; за І квартал 2011 року, за II - III квартали 2011 року по філії БУ«Укрбургаз». За результатами перевірки складено акт від 14.05.13р. № 515/41-2030019775 (надалі - акт перевірки).

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України здійснено оплату узгодженого зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств із затримкою понад 30 календарних днів.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000444120, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 657 060,58грн.

Позивач з таким рішенням податкового органу не погоджується та вважає його протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до наявних матеріалів справи, штрафні санкції на позивача було накладено у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2010року, за 2010рік та за перший квартал 2011року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує що суми узгодженого зобов'язання за вказані податкові періоди були своєчасно сплачені позивачем, в підтвердження чого надано копії платіжних доручень.

Разом з тим, відповідно облікової картки платника податків, судом встановлено, що за позивачем обліковувався борг із вказаного податку за попередні періоди, та як зазначено представником податкового органу, отримані кошти були зараховано в рахунок погашення наявної заборгованості.

Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, а в обґрунтування позову зазначає, що зарахування платежів у рахунок інших платежів ніж це вказано на платіжному документі, а саме в погашення боргу за інші періоди, є неправомірним.

Суд не може погодитись з такими доводами позивача виходячи з наступних міркувань.

Нормами податкового законодавства, встановленими, у тому числі, як Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» так і Податковим кодексом України, визначено обов'язок платника податків своєчасно подавати до податкового органу звітність з податку на прибуток підприємств та відповідно самостійно сплачувати до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання такої декларації, суму зобов'язання визначену у декларації.

Так зокрема пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважаться узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічна позиція з цього приводу викладена у ст.ст. 49, 54, 57 Податкового кодексу України.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи, у спірних правовідносинах податковим органом кошти, які сплачено Позивачем узгоджене зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2010року, за 2010рік та за перший квартал 2011року, було спрямовано в рахунок погашення його податкового боргу за попередній період.

Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки.

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні санкції), стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках та у розмірах, встановлених законами України.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити наступні висновки, що чинне законодавство не надає платнику податків права погашати податкові зобов'язання, що мають більш пізні граничні терміни, за наявності в нього непогашених сум податкової заборгованості з більш ранніми термінами сплати та накопичувати такий борг за податковий період, що минув.

В той же час, податковий орган, який у відповідності до норм податкового законодавства, зокрема, статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин), здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, реалізовуючи надані йому, як суб'єкту владних повноважень, функції, має право приймати рішення та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення виконання вимог податкового законодавства, та, зокрема, виконання платником податків покладених на нього обов'язків.

Крім того, пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежем, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11 червня 2003 року № 290, визначено, що податковий орган самостійно здійснює розподіл сплаченої суми (фактично суми частки розстроченого податкового зобов'язання) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та згідно з п.п. 17.1.7 п. 1711 статті 17 № 2181 в автоматичному режимі нараховується штрафна санкція в картці особового рахунку «до відома»на суми несвоєчасно погашених сум, та відповідно податковий орган складає акт перевірки про несвоєчасну сплату.

При цьому слід зауважити, що аналогічна позиція була викладена також у податкових роз'ясненнях щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу (затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року № 540), згідно з яким пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон) встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Отже, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Оскільки на момент сплати узгодженого податкового зобов'язання. Позивач мав заборгованість перед бюджетом (за минулий звітний податковий період), відповідачем цілком правомірно, перераховані кошти було зараховано в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд дійшов висновку про те, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Аналізуючи наведені докази, норми чинного на час правовідносин законодавства та фактичні обставини справи суд приходить до переконання про не обґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 99, 100, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій