Постанова № 33770306, 18.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 р. Справа № 814/3966/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод", до за участю представників : від позивача: Володькова О.О., Голуб В.А., Савчук В.Г. від відповідача: Платонов Ю.М.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, проскасування податкових повідомлень - рішень,В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось з позовом до адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, якими йому визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Баштанський сирзавод» зареєстрований як юридична особа Баштанською райдержадміністрацією 23.06.99.

Основними видами діяльності ПАТ «Баштанський сирзавод» є перероблення молока та виробництво сиру.

04.05.11 ПАТ «Баштанський сирзавод» уклало договір поставки №040511 з ТОВ «Бофор» (м. Суми) на постачання масло підсирного (арк.спр.49).

Протягом 2011 року ТОВ «Бофор» поставив на адресу позивача близько 50 тонн масла підсирного, а товариство в свою чергу сплатило на його користь 1319880 гривень.

На підтвердження цього, ТОВ «Бофор» видано позивачу податкові накладні №8 від 05.08.11, №5 від 02.08.11, №7 від 05.08.11, №10 від 11.08.11, №11 від 11.08.11 на загальну суму ПДВ 219980 гривень (арк.спр.50-54).

Кошти, сплачені ПАТ «Баштанський сирзавод» товариством були відображені у податковому обліку відповідно в якості витрат та податкового кредиту.

В період з 25.07.13 по 07.08.13 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі провела документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ «Баштанський сирзавод», під час якої ревізори дійшли висновку про неможливість врахування позивачем зазначених коштів у витратах з податку на прибуток та податковому кредиту з податку на додану вартість. Результати перевірки були оформлені Актом №130/15-1/00446500 від 09.08.13 (арк.спр.15).

23.08.13 уповноваженою особою СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000121510 про визначення ПАТ «Баштанський сирзавод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67500 гривень та №0000131510 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 252977 гривень (арк.спр.45, 47).

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до валових витрат та податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він за надуманими підставами взагалі заперечує цивільну правоздатність постачальника позивача, вважає укладені угоди нікчемними та не визнає з цього приводу право на податковий кредит та валові витрати.

На час укладання договору з позивачем ТОВ «Бофор» мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ТОВ «Бофор» платником ПДВ, видала йому Свідоцтво за №100312005, яке це посвідчує, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства.

Ті обставини, що у ТОВ «Бофор» недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам, тим, що на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Взагалі спірні податкові повідомлення-рішення аргументовані лише посиланням на інший Акт перевірки Сватівської МДПІ Луганської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бофор» від 10.05.12 за №185/22-37430326 (арк.спр.29).

Відповідач перебільшує значення цього Акту перевірки. Сам по собі акт перевірки не є юридичним фактом. Також він не є преюдицією недійсності правочинів.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що СДПІ у м. Миколаєві вже перевірялось це питання, що підтверджується Актом планової виїзної перевірки ПАТ «Баштанський сирзавод» від 17.02.12 №22/40/00446500, якою зазначене порушення не було встановлено (арк.спр.109).

Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11 судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Досліджуючи питання реальності та товарності господарської операції, суд констатує, що у позивача є не тільки обов'язкові у такому випадку документи (видаткові, податкові накладні, договір, платіжні доручення), а є й посвідчення якості на зазначену продукцію. Крім того, постачання ТОВ «Бофор» продукції позивачу підтверджується журналом по контролю за переміщенням транспорту товариства (арк.спр.193).

Податковим кодексом України не передбачається солідарної відповідальності для всіх учасників господарської діяльності по всім ланцюгам постачальників.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Аналогічна позиція висловлена Одеським апеляційним адміністративним судом у справах №2а-6110/12/1470, №2а-6549/11/1470, №2а-10055/11/1470, №2а-2883/12/1470 та ін.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та відповідні витрати, для зменшення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі №0000121510 про визначення ПАТ «Баштанський сирзавод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67500 гривень та №0000131510 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 252977 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі від 23.08.2013 р. №0000121510 про визначення ПАТ «Баштанський сирзавод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67500 гривень та №0000131510 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 252977 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 20.09.13

Суддя В.В. Біоносенко