Ухвала суду № 33767969, 04.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/12765/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської

області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-4333/09/1370 (72320/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова

заготівельна компанія»

до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської

області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» (надалі - позивач, ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія») до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області (надалі - відповідач, ДПІ у Жидачівському районі Львівської області): визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.10.2005 № 0000742320/0 та № 0000732320/0.

Спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак відповіді на свою скаргу ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» не отримало. У зв'язку з цим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що скарга є повністю задоволеною на користь платника податків в силу закону.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками Миколаївської МДПІ, правонаступником якої є ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, проведено планову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, по податку на додану вартість за період 01.09.2004 по 01.07.2005. За результатами перевірки складено акт від 14.10.2005 № 101/23-247/31579043, в якому знайшли відображення порушення платником податків пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі акта перевірки прийнято спірні податкові повідомлення рішення.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 28.10.2005 № 0000742320/0 та № 0000732320/0 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, про що свідчить відтиск печатки від 07.11.2005. Листом від 23.11.2005 № 4988/10 позивач був повідомлений про продовження строку розгляду первинної скарги до 27.12.2005. В зазначений строк ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» не отримало відповіді на скаргу.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів Вищого адміністративного суду України погодитись із позицією судів попередніх інстанцій про те, що факт недотримання порядку інформування платника податків про результати розгляду його скарги є підставою для скасування рішення податкового органу. Ці наслідки настають незалежно від обґрунтованості скарги та доведеності факту порушень податкового законодавства.

Таким чином, невиконання посадовими особами контролюючого органу обов'язків щодо надсилання платнику податків рішення за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення від 28.10.2005 № 0000742320/0 та № 0000732320/0 є порушенням приписів Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до скасування спірних податкових рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а-4333/09/1370 (72320/09/9104) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)А.О. Рибченко (підпис) Т.М. Шипуліна