Ухвала суду № 33767878, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року м. Київ К-41160/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі №2-а-13929/09/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джокер»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 22.10.2009р. №0004863500/0, №0004873500/0 та №0004883500/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ПП «ВКФ «МІДОС», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер»і МПБП «Віміна» за період з січня 2006 року по березень 2008 року, за результатами якої складено акт № 40/35-101/30245950 від 12.10.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у період з 01.01.2006 по 31.03.2008 внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей (послуг) на підставі накладних, виданих ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» на загальну суму 1509513 грн., в результаті чого позивачем у вказаному періоді занижено зобов'язання з податку на прибуток всього на 373635 грн.

А також порушення п.1.3 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит на 301900 грн. по операціям з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна», занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 300984 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 919 грн.

Зміст порушень полягав у включенні сум витрат, сплачених як компенсація вартості товарів/послуг, до валових витрат і сум ПДВ, сплачених у ціні таких товарів/послуг, до податкового кредиту підприємствам, установчі, реєстраційні і фінансово-господарські документи яких в судовому порядку визнані недійсними з моменту реєстрації і державну реєстрацію яких скасовано.

На підставі акта перевірки відповідачем 22.10.2009 прийнято податкові повідомлення-рішення :

- №0004863500/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 528339 грн., у тому числі 352226 грн. - за основним платежем та 176113 грн. - за штрафними санкціями;

- №0004873500/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 389657 грн., у тому числі 259783 грн. - за основним платежем та 129892 грн. - за штрафними санкціями;

- №0004883500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 2007 рік на 919 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 919 грн. та штрафні санкції в розмірі 460 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що по господарським операціям, між позивачем та наведеними контрагентами, які мали вплив на формування ним (позивачем) сумнівних на думку відповідача валових витрат та податкового кредиту розрахунки здійснені, відповідні документи складені, товари/послуги отримані, тобто зазначені господарські операції виконані належним чином відповідно до вимог діючого законодавства.

Визнання у судовому порядку недійсними установчих, реєстраційних і фінансово-господарських документів підприємства та скасування його держаної реєстрації з моменту реєстрації, за відсутності інших порушень діючого законодавства, не має наслідком недійсність усіх юридично значимих дій вчинених таким підприємством з іншими суб'єктами підприємницької діяльності до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На момент проведення позивачем господарських операцій з ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна» всі зазначені підприємства були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали відповідні свідоцтва платників ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вiд 15.05.2003 , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Законодавством України не передбачено обов'язок покупця перевіряти відповідність законодавству статутних та реєстраційних документів продавця, а також перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, коли здійснювалися господарські операції між позивачем та ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Мастер» та МПБП «Віміна», останні звітували до податкових органів, декларували свої податкові зобов'язання в обсягах, які значно перевищують зобов'язання по операціям з позивачем, а також сплачували податкові зобов'язання. Доказів того, що декларування та сплата контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань здійснювалася з порушеннями податкового законодавства відповідачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко