Ухвала суду № 33767733, 18.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Київ К/9991/49036/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Приходько І. В., Бухтіярової І. О., Моторного О.А. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 р. у справі № 2а-1131/10/1170

за позовом акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010р. акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк» (далі - позивач, Банк) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2010 р. № 0000672200/3.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 24.06.2009 р., за результатами якої складений акт № 56/22-0/34527794 від 09.07.2009р. та встановлено порушення позивачем вимог п.п.2.1.3. п.2.1. ст.2, п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4, п.п.5.5.1. п.5.5. ст.5, п.п.7.3.8. п.7.3. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), в результаті чого, Банком занижено податок на прибуток на загальну суму 277 094,55 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000672200/3 від 17.02.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток банківських організацій в сумі 357 475,49 грн., у т. ч.: 251 594,49 грн. - за основним платежем, 105 881 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи спір по суті прийшли до висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З даною позицією погоджується колегія суддів касаційної інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, філія - КФ АКБ «Східно-Європейський банк» за розпорядженнями АКБ «Східно-Європейський банк»(юридична особа) отримувала кредитні ресурси в межах однієї юридичної особи, за що нараховувала відсотки за борговими зобов'язаннями перед своєю ж юридичною особою.

Згідно положень ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" філія банку не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені головного банку.

Відповідно до п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються в зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Кредит - це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами в користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики (п.1.11 ст.1 Закону).

З огляду на те, що КФ АКБ «Східно-Європейський банк» не має статусу юридичної особи, судами попередніх інстанцій здійснено цілком обґрунтований висновок щодо відсутності у Філії Банку права на включення до складу валових витрат будь-яких витрат, пов'язаних з виплатою або нарахуванням процентів за користування коштами, які надавались юридичною особою (позивачем) у користування Філії Банку.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що оскільки відповідачем не надано доказів заяви вимог до Банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури, за приписами ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ці вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.

Виходячи з наведеного, враховуючи фактичні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо неправомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 17.02.2010 р. № 0000672200/3.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді (підпис) І. О. Бухтіярова Помічник судді (підпис) О.А.Моторний З оригіналом згідно Т. В. Давидовська