Ухвала суду № 33767663, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К-33794/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі № 2а-10184/09/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтрекс»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»

про визнання недійсним договору та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Голосіївському районі м.Києва подано позов про визнання недійсним договору від 01.06.2004 № КП04/06-1, укладеного між ТОВ «Альтрекс» та ТОВ «Синтез», зобов'язання ТОВ «Синтез» повернути ТОВ «Альтрекс» вартість отриманого за договором товару в сумі 30011700,00 грн. та стягнення з ТОВ «Альтрекс» в доход держави вартості придбаного товару в сумі 30011700,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, закрито провадження в адміністративній справі № 2а-10184/09/2670 в частині вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Альтрекс» та ТОВ «Синтез», а також щодо вимог до ТОВ «Альтрекс».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010, у задоволенні позову відмовлено.

ДПІ у Голосіївському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

ДПІ у Голосіївському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2010 касаційні провадження за касаційними скаргами ДПІ у Голосіївському районі м.Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 та на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 об'єднано в одне касаційне провадження для спільного розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Між ТОВ «Альтрекс» та ТОВ «Синтез» укладено договір купівлі-продажу від 01.06.2004 № КП04/06 та додаток до нього № 1, згідно із яким ТОВ «Алтрекс» поставило ТОВ «Синтез» товар - гранулятор твердої змазки ТУ У 24.6-32632516-001-2004 у кількості 17750 кг у загальній сумі 30011700,00 грн., в т.ч. 5001950,00 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою та податковою накладними від 01.06.2004.

Податковий орган вважає, що ТОВ «Синтез», вчиняючи договір, діяло з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки мало умисел на приховування від оподаткування прибутків, про що свідчить відсутність підприємства за юридичною адресою, винесення податкового повідомлення-рішення від 30.07.2004 № 0001892309/0 про завищення бюджетного відшкодування за червень 2004 року внаслідок порушень вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому виходить з того, що вказані податковим органом обгрунутвання власної позиції не дають підстав для висновку про вчинення ТОВ «Синтез» договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання протиправних наслідків не може бути підтверджена лише фактом допущення стороною порушень правил ведення фінансово-господарської діяльності чи податкової дисципліни. Порушення платником податків певних правил оподаткування тягне за собою відповідальність, передбачену податковим законодавством, і само собою не може бути виключною підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

До того ж судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 30.07.2004 № 0001892309/0, на яке посилається податковий орган, скасовано постановою Господарського суду м.Києва від 18.05.2006.

Крім того, запроваджені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України адміністративно-господарські конфіскаційні санкції могли бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, закінчення будь-якого із вказаних строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

При цьому суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про визнання недійсним правочину (угоди, господарського зобов'язання), яке завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби могли звертатися до судів із позовами на підставі ч. 1 ст. 208 Господарського процесуального кодексу України про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину мав бути викладений у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

З огляду на наведену вище позицію щодо відсутності у суду підстав для розгляду вимог про визнання договору недійсним, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання договору недійсним, правильно закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України - у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства України.

Суд касаційної інстанції також вважає, що суд першої інстанції, достовірно встановивши факт ліквідації відповідача у справі - ТОВ «Альтрекс» та виключення даної юридичної особи із державного реєстру, правильно закрив провадження у справі щодо решти позовних вимог до такого підприємства на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України - у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.І. Степашко