Ухвала суду № 33767586, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К/800/11235/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Гриценко Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012

у справі № 2а-572/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ - ПРОМО»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ - ПРОМО» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, № 0000500700 від 31.08.2011, № 0000560700 від 27.09.2011, № 0000630700 від 15.11.2011, № 0000660700 від 29.11.2011, № 0000720700 від 30.12.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ - ПРОМО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за травень 2011 року, складено акт № 1851/07-12/33119392 від 19.08.2011, в якому зафіксовано порушення пп. пп. 14.1.18, 14.1.221, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 560 953 грн. по декларації за травень 2011 року; завищено бюджетне відшкодування по декларації за травень 2011 року на суму 811 421 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.08.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000500700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 811 421 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

За результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за червень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за січень 2011 року, складено акт № 2344/07-12/33119392 від 20.09.2011, в якому зафіксовано порушення: п. п. 15.1, 15.2 ст. 15, п. п. 33.1, 33.2, 33.3 ст. 33, пп. пп. 14.1.18, 14.1.221, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.17 ст. 200, п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено суму податкового кредиту за січень 2011 року на 1 211 248 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2011 року на 1 211 248 грн., в зв'язку з чим підприємством завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за червень 2011 року на суму 691209.0 грн., отже на підставі вище викладеного (залишок від'ємного значення) у сумі ПДВ 141 353 грн. підлягає віднесенню до р. 24 звітного періоду; завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на суму 36 760 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за червень 2011 року на суму 36 760 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000560700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 691 209 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн.

За результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за червень 2011 року, складено акт № 2509/07-12/33119392 від 20.10.2011, в якому зафіксовано порушення пп. пп. 14.1.18, 14.1.221, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.17 п. 201, п. 200.4 «а» ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 36 760 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за червень 2011 року на 36 760 грн.; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2011 року на 67 148 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 30 388 грн по декларації за липень 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 15.11.2011 відповідачем прийняте податкове иовідомлення-рішення № 0000630700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 67 148 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33 574 грн.

За результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за серпень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за лютий 2011 року, складено акт № 2698/07-12/33119392 від 22.11.2011, в якому встановлено порушення пп. пп. 14.1.18, 14.1.221, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2011 року на 95 000 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 978 029 грн. по декларації за серпень 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 29.11.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000660700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 95 000 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47 500 грн.

За результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за вересень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за лютий 2011 року та щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за серпень 2011 року, складено акт № 2819/07-12/33119392 від 16.12.2011, яким встановлено порушення пп. пп. 14.1.18, 14.1.221, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в якому завищено бюджетне відшкодування по декларації за вересень 2011 року на суму 97 205 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 649 355 грн. декларації за вересень 2011 року; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 649 355 грн. декларації за жовтень 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.12.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000720700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 97 205 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48 602,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року, червень, липень, вереснь 2011 року суми ПДВ, сплачені в ціні товарів за договорами з контрагентами: ТОВ «Капітал-Центр-Торг», ТОВ «Іпріс-Профіль», ТОВ «Метінвест-СМЦ», ТОВ «Мікротехсервіс», АТ «Харківобленерго», ДП «ПХВП УДДУ з ПВП в Харківській області № 43», ДП «Хімтекс» ПТП П «Хімтрейд», ТОВ «Італколор Україна», ПАТ «Українська пивна компанія», ТОВ «Гранд Афіш», ТОВ «Алюпро», ТОВ «Варітек», ТОВ «Фірма «Одрі», ТОВ «Мембрана Плюс», а також ТОВ «Канцопт і Компанія», ТОВ «Кримроссервіс», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Юнітон», ТОВ «Гермес-Т» на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договорів, укладених з метою здійснення господарської діяльності, підтерджено факт подальшого використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами доказами. При цьому будь-які порушення контрагентами по ланцюгу вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний