Ухвала суду № 33767566, 18.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К/800/34619/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Моторного О.А. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників: позивача - Борисова Н.С.

відповідача - Павлович Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва

касаційну скаргу міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 р.

у справі № 2а-17294/12/2670

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська інноваційно-фінансова компанія»

до міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія» (далі - позивач, ПАТ «УІФК») звернулось до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2012 р. № 0000503920 та № 0000513920.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивач у письмових заперечення від 17.07.2013 р. та судовому засіданні 18.09.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за І квартал 2012 року в частині проведення операцій з цінними паперами, за результатами якої складено акт № 907/39-20/25198262 від 04.09.2012 р. та встановлено порушення п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5 ст. 135, п. 150.1 ст.150, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення у І кварталі 2012 року збитків від операцій з векселями на суму 45 028 627 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2012 року на суму 122 286 251 грн., а також до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 34 375 763 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення № 0000503920 від 25.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42 969 704 грн. та № 0000513920 від 25.09.2012 року, яким зменшено суму відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 122 286 251 грн. За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з висновків, що облік фінансових результатів операцій з цінними паперами здійснювався позивачем з дотриманням вставленого законодавством порядку, що відображалось в бухгалтерському обліку та в декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за II-IV квартали 2011 року з додатком ЦП (уточнююча) (далі - додаток). В рядку 1 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, у тому числі (рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3)» - (-) 126 389 756грн. В рядку 2 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з облігаціями, у тому числі: (2.1-2.2-2.3)» відображена сума у розмірі - (-) 32 504 323 грн., з них в рядку 2.1 - 56 446 518 грн., в рядку 2.2 - 35 528 145 грн., в рядку 2.3 - 53 752 696 грн. В рядку 3 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3)» відображена сума у розмірі - (-) 51 550 294 грн., з них в рядку 3.1 - 467 278 485 грн., в рядку 3.2 - 442 732 646 грн., в рядку 3.3 - 76 096 133 грн. В рядку 7 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (7.1-7.2-7.3)» відображена сума у розмірі - (-) 71 676 190 грн., в рядку 7.1 «доходи звітного періоду» - 1 340 683 998грн., рядок 7.2 «витрати звітного періоду» - 123 027 046 грн. та рядок 7.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 182 089 842 грн. Також податковим органом прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року з додатком ЦП (уточнююча).

Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язань осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за приписами п. 150.1 ст. 150, п. 153.8 ст. 153 ПК України від'ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами не включається до складу витрат платника податку у звітному податковому періоді і тим самим не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податку. Такий від'ємний фінансовий результат буде зменшувати лише фінансовий результат від операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах і буде погашатись в наступних податкових періодах за рахунок доходів від відчуження цінних паперів.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.09.2012 р. № 0000503920 та № 0000513920.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 25.09.2012 р., позовні вимоги були обґрунтовано задоволенні.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 р. у справі № 2а-17294/12/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис І. О. Бухтіярова Помічник судді підпис О.А. Моторний З оригіналом згідно Т. В. Давидовська