Ухвала суду № 33767544, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К/800/9073/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченка С.В.

відповідача - Литвиненка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011

у справі № 2а/0470/13191/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби № 0000308812 від 20.05.2011, № 0000618812, № 0000628812 від 28.07.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, позов задоволено; визнані недійсними спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в грудні 2010 року, складено акт № 808/08-02/2-05393043 від 10.05.2011.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 № 770/11050, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 № 702/10982, а також, в порушення п. 180.1 ст. 180, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час подачі декларації з ПДВ за січень 2011 року (заявлено до відшкодування від'ємне значення з ПДВ сформоване у грудні 2010 року), п. 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002 (зареєстровано в Мінюсті України 29.12.10 №1402/18697), підприємством завищено податковий кредит за грудень 2010 року по операціях з придбання брухту чорних металів, агломерату, коксового вугілля, вапняку флюсового на загальну суму 23 422 743,03 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 12 899 347 грн., за рахунок включення сум ПДВ з придбання брухту чорних металів, агломерату, коксового вугілля від наступних постачальників: ТОВ «Промислова Група Союз», ТОВ «ТК Схід Регіон», ТОВ «Схід Трейд», ЗАТ «Керамет», ТОВ «Щит Інвест», ТОВ «ДТЕК Трейдінг», ТОВ «ПІК Енерго-Інвест», ТОВ «Метінвест Холдінг», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не звітують до контролюючих органів, не сплачують податки, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000308812 від 20.05.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 12 899 347 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.;

- № 0000618812 від 28.07.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 12 899 347 грн. та за січень 2011 року в розмірі 239 560 408 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

- № 0000628812 від 28.07.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 176 909 грн., в т.ч.: 10 546 059 грн. основного платежу та 2 630 850 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, видані контрагентами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість; неможливість проведення зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача по ланцюгу не впливає на визначення останнім бюджетного відшкодування.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Вказані норми кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 201.1 - 201.4 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2013, передавального акту від 20.08.2013, слідує, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний