Ухвала суду № 33766902, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 816/2021/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013р. по справі № 816/2021/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по справі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі по справі - відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області на користь позивача невиплачену заробітну плату за період часу з 15 травня 2008 року по 07 листопада 2012 року у розмірі 327 000 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року зазначений позов залишено без розгляду .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, позивач просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 12 червня 1989 року перебував на службі в органах внутрішніх справ. З 01 жовтня 2007 року перебував на посаді заступника начальника - начальника 1-го відділу управління оперативно-технічних заходів УМВС України в Полтавській області.

Наказом Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області від 30 листопада 2007 року № 189/о/с ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у запас за порушення дисципліни).

Позивачем вказаний наказ було оскаржено до суду.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 2а-476/08 від 16 липня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Полтавській області та Головного управління ДК України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС у Полтавській області від 30 листопада 2007 року № 999 дск та наказ УМВС у Полтавській області від 30 липня 2007 року № 189 о/с дск. З 30 листопада 2007 року поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління оперативно-технічних заходів ГУМВС України в Полтавській області. Стягнуто з ГУМВС на користь ОСОБА_1 39 000 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. моральної шкоди.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 16 липня 2008 року скасовано та прийнято нову - про відмову у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 18393/09 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року скасовано, постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 16 липня 2008 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасовано та увалено в цій частині нову про відмову в позові. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 16 липня 2008 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2012 року наказом УМВС України в Полтавській області від 07 листопада 2012 року № 360 о/с дск ОСОБА_1 було поновлено на посаді заступника начальника УОТЗ УМВС України в Полтавській області з виплатою 39 000 грн. за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2007 року по 16 липня 2008 року.

Позивач в позовній заяві зазначив, що заробітку плату за час вимушеного прогулу йому було виплачено не в повному обсязі, а саме: з 30 листопада 2007 року по 15 травня 2008 року. Разом з тим, заробітну плату за період з 15 травня 2008 року по 07 листопада 2012 року, тобто до дати звільнення з органів внутрішніх справ, позивач не отримував.

Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про міліцію" міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Питання, пов'язані з проходження публічної служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки врегульовані спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Отже, служба в органах внутрішніх справ є публічною службою, а тому позовних заяв, що випливають з порядком проходження публічної служби застосовується спеціальних строк, передбачений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, що регулює питання, пов'язані з проходження публічної служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, не передбачено спеціального строку для звернення до суду щодо оскарження дій чи бездіяльності, рішень органів внутрішніх справ, а за таких обставин, до вказаних позовних заяв має застосовуватись строк, передбачених частиною 3 статті 99 адміністративного судочинства України, тобто один місяць.

З огляду на викладене, зважаючи на ту обставину, що питання щодо проходження позивачем публічної служби повинно вирішуватись на підставі норм публічного права, колегія суддів вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми щодо визначення строку звернення до суду з позовною заявою, а саме норми частини 3 статті 99 адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу стало відомо про те, що наказом УМВС України в Полтавській області від 07 листопада 2012 року № 360 о/с його поновлено на посаді з виплатою 39 000 грн. за час вимушеного прогулу 14 листопада 2012 року.

Вказана обставина підтверджується листом позивача, направленим ним на адресу УМВС України у Полтавській області /а. с. 73/. Позивачем, серед іншого, у вказаному листі зазначено, що відповідачем не здійснено перерахунок коштів середньомісячного грошового забезпечення за вимушеного прогулу відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 липня 2008 року.

Тобто, строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 14 грудня 2012 року.

Між тим, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 11 квітня 2013 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013р. по справі № 816/2021/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.