Постанова № 33762094, 20.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

20 вересня 2013 року Справа № 811/2779/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Л.І. Хилько, розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (надалі - відповідач), в якому просить суд: 1) скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Харченко Т.О. від 08.08.2013 р. про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 14 890,68 грн.; 2) зобов'язати старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Харченко Т.О. зупинити провадження по справі за постановою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/13/13-г від 31.05.2013 р. про стягнення з позивача на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 140135,38 грн., з якої: 31676,42 грн. пені, 67330,45 грн. 3% річних та 41128,51 грн. інфляційних витрат, а також 8771,43 грн. сплаченого судового збору в зв'язку із включенням позивача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.08.2013 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Харченко Т.О. була винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/13/13-г від 31.05.2013 року про стягнення з позивача на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 140135,38 грн., з якої: 31676,42 грн. пені, 67330,45 грн. 3% річних та 41128,51 грн. інфляційних витрат, а також 8771,43 грн. сплаченого судового збору. Проте, постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2013 року була передана позивачу нарочно лише 05.08.2013 року, про що свідчить штамп з вхідним номером від 05.08.2013 року. Таким чином, на думку позивача, державним виконавцем грубо порушено норму п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" в частині дотримання строку надсилання постанови, що спричинило порушення прав боржника на добровільне виконання постанови від 01.08.2013 року, значно звузивши строки виконання.

Оскільки позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 05.08.2013 р., а строки на її виконання, передбачені постановою про відкриття виконавчого провадження, спливали 07.08.2013 року, то добровільно виконати постанову державного виконавця у вказаний строк було неможливо.

Крім того, позивач відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу України, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому відповідач був зобов'язаний на підставі поданої заяви зупинити виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про слухання справи в порядку письмового провадження /а.с.60/.

Відповідачем подано заперечення проти позовних вимог, відповідно до яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав того, що позивач (боржник) повідомлений про існування заборгованості перед НАК "Нафтогаз Україна" та у нього була можливість скористатися своїм правом та надати до відділу заяву про відкладення виконавчого провадження. Що стосується позовної вимоги в частині зупинення виконавчого провадження, то згідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012 у справі №1-26/12 обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за електроенергію, а отже відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження за даним виконавчим документом /а.с.40-42/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував /а.с.60/.

Відповідності до вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання наказу №912/13/13-г від 31.05.2013 р., виданого Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 140135,38 грн., з яких: 31676,42 пені; 67330,45 грн. 3 % річних; 41128,51 грн. інфляційних витрат; 8771,43 грн. сплаченого судового збору /а.с.43/.

На підставі статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", заяви стягувача та згідно виконавчого документа, 01.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку 01.08.2013 року за вих. №29132/04-33/4 було направлено боржнику для виконання. В постанові боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до 07.08.2013 року /а.с.44-47/.

В зв'язку з тим, що позивач самостійно рішення суду не виконав та заяви про відкладення провадження виконавчих дій не надав, старшим державним виконавцем, керуючись ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову від 08.08.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми боргу, а саме - 14890,68 грн..

Дану постанову направлено боржникові 09.08.2013 року за вих. №30276/04-33/4 /а.с.48-49/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних фактичних обставин.

Щодо скасування постанови від 08.08.2013 р. про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 14 890,68 грн..

Так, особливості виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Цим Законом чітко передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (частина 1 статті 6 Закону). Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 11 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом, постановою від 01.08.2013 р. про відкриття виконавчого провадження публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" було надано 7-ий строк для добровільного виконання наказу №912/13/13-г від 31.05.2013 року.

Позивач не заперечує, що в зазначений державним виконавцем строк добровільно виконавчий документ не виконано. Проте, на думку позивача, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження отримано ним лише 05.08.2013 року, а строки на її виконання, передбачені постановою про відкриття виконавчого провадження, спливали 07.08.2013 року, добровільно виконати постанову державного виконавця у вказаний строк неможливо.

Відтак, за невиконанням виконавчого документу у встановлений державним виконавцем строк було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.08.2013 року.

Порядок стягнення виконавчого збору регламентований статтею 28 Закону.

Зокрема, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 2 статті 28 Закону визначений чіткий перелік випадків в яких виконавчий збір не стягується, а саме: - за виконавчими документами про конфіскацію майна, - стягнення періодичних платежів, - стягнення виконавчого збору, - накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, - відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, - стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

Враховуючи те, що Законом України "Про виконавче провадження" чітко передбачено, що виконавчий збір стягується у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, то суд вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 08.08.2013 р. винесена у межах та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Суд вважає за необхідне вказати, що у відповідності до вимог ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як пояснив позивач, отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження він негайно замовив витяг з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу України та 12.08.2013 р. звернувся з заявою про зупинення виконавчого провадження /а.с.8/.

Проте, суд вважає вказану обставину такою, що не дає підстав для скасування постанови від 08.08.2013 р. про стягнення виконавчого збору, оскільки отримавши 05.08.2013 р. постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2013 р. позивач міг звернутись до відповідача із заявою про відкладення виконавчих дій, тобто скористатись своїм правом, визначеним Законом. Одночасно, позивач міг замовити витяг з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу України.

Проте, таку заяву позивачем подано не було, в період з 05.08.2013 р. по 07.08.2013 р. позивач до відповідача не звертався. Вказане свідчить про неналежне використання позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, наданих йому прав.

Вимоги ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" закріплюють право державного виконавця на відкладення виконавчих дій, а не обов'язок.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови ст. державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Харченко Т.О. від 08.08.2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 14890,68 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується зупинення виконавчого провадження.

Так, позивач просить суд зобов'язати старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Харченко Т.О. зупинити провадження по справі за постановою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Кіровоградської області за №912/13/13-г від 31.05.2013 року про стягнення з позивача на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 140135,38 грн., з якої: 31676,42 грн. пені, 67330,45 грн. 3% річних та 41128,51 грн. інфляційних витрат, а також 8771,43 грн. сплаченого судового збору в зв'язку із включенням позивача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Судом встановлено, що 12.08.2013 р. на адресу Ленінського ВДВС надійшла заява від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". До заяви позивачем додано виписку з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості /а.с.50-51/.

Розглянувши заяву 16.08.2013 р. відповідачем винесено вимогу про надання підтверджуючих документів про сплату. Зокрема, відповідач керуючись рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012 у справі №1-26/12 встановив відсутність законних підстав для зупинення виконавчого провадження за даним виконавчим документом /а.с.52-53/.

Суд не погоджується з цим, з огляду на таке.

Згідно п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року N2711-IV (далі - Закон №2711-ІУ), на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п.1.4 ст.1 Закону №2711-ІУ, заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2012 р. №18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) №1-26/2012, зі змісту Закону N2711 вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом N 2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі N 2711 (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).

Наведене дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що положення Закону N 2711 не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Отже, Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року N2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження №34/13, поданої до відповідача НАК "Нафтогаз України" 15.07.13 р., предметом спору, за наслідками розгляду якого винесено судове рішення та видано наказ, стало несвоєчасне виконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №14/2127/11 від 30.09.2011 року.

Відтак, дана заборгованість підпадає під визначення п.1.4 ст.1 Закону №2711-ІУ, а тому дії відповідача в частині відмови у зупиненні виконавчого провадження є неправомірними.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній мірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати старшого державного виконавця Ленінського Відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Харченко Т.О. зупинити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/13/13-г від 31.05.2013 року про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 140 135,38 грн., з якої: 31 676,42 грн. пені, 67330,45 грн. 3% річних та 41128,51 грн. інфляційних витрат, а також 8771,43 грн. сплаченого судового збору, в зв'язку із включенням ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

3.Стягнути на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (код ЄДРПОУ 03365222), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 34,41 грн..

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько