Постанова № 33761975, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 р. Справа №801/8116/13-а

(11:50) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Військової частини А1100 (позивач 1)

Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району (позивач 2)

до Сакського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2,

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з`явився,

від позивача 2 - Лебедков В.В., дов.,

від відповідача - Журавльова О.О., дов.,

від третьої особи (ОСОБА_1) - ОСОБА_5, дов.,

від третьої особи (ОСОБА_2) - ОСОБА_6, договір.

Суть спору:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулись позивачі з адміністративним позовом до Сакського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим, у якому просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення начальника Сакського РВ ГУ ДМС України в АР Крим Краснощек А.В. № 01.34/1726 від 26.07.2013 року про неможливість задоволення заяви ТВО Командира військової частини А1100 про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 без перенесення відомостей про реєстрацію дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з талону реєстрації матері до талону реєстрації батька;

- зобов'язати Сакський РВ ГУ ДМС України в АР Крим зняти з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1;

- зобов'язати Сакський РВ ГУ ДМС України в АР Крим перенести відомості про реєстрацію неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1), зареєстрованих у АДРЕСА_1 у талон реєстрації батька ОСОБА_2, який зареєстрований у АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та норми Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1077 від 22.11.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. за № 2109/22421.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 були подані письмові заперечення проти позову, у яких вказано, що позовні вимоги є необгрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, тому у задоволенні позову має бути відмовлено повністю.

Представник позивача 1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача 2 у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представик відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї та прописку) від 05.07.2013 р. № 470.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Талоном реєстрації за місцем проживання від 20.03.2006 р., Адресною довідкою від 05.07.2013 р.

У рядку 14 вищевказаного Талону реєстрації за місцем проживання визначені відомості про дітей ОСОБА_1, зокрема, про сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1

Військова частина А1100 і Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району звернулись до Сакського міськрайонного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29 березня 2011 року позов задоволено, ОСОБА_1 виселено із службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29.03.2011 року по справі № 2-0117-935, 2011 р., яке набрало чинності 11.04.2011 р., встановлено наступне:

- Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на обліку Євпаторійської КЕЧ;

- За зверненням командира Сакського гарнізону розпорядженням Голови Сакської РДА АРК від 28.02.2006 р. № 160-р цю квартиру було включено в число службових квартир;

- Згідно до ст. 118 Житлового кодексу України і роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", зазначена квартира має статус службової;

- Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовоий захист військовослужбовців" від 20.12. 1991р., Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006р. № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 р. за № 1171/13045 рішенням житлової комісії в/ч А 1100 від 24.04.08р. №75, службова квартира АДРЕСА_1 була надана для проживання військовослужбовцю НОМЕР_2з сімєю кількістю 4 чоловіки: він, його дружина ОСОБА_1 і двоє малолітніх синів ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 входить до службового житлового фонду військової частини А1100 23.07.2013 р. вх. № 81/473 позивач - Військова частина А1100 звернувся до відповідача з клопотанням, у якому просив на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29 березня 2011 року зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1; місце реєстрації неповнолітніх ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити незмінним за адресою АДРЕСА_1.

Листом від 26.07.2013 р. вих. № 01.34/1726 відповідач надав відповідь, у якій вказав, що для виконання рішення суду від 29.03.2011 року по справі № 2-0117-935 та зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 необхідно перенести відомості про дітей з талону реєстрації матері до талону реєстрації батька; відповідно до п. 2.3 розділу 2 Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів № 1077 від 22.11.2012 р. для внесення в талон реєстрації одного з батьків відомостей про неповнолітніх дітей необхідна письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Законом, який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за №1382-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон України №1382).

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України №1382 реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1382 реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Абз. 1 ст. 7 Закону України № 1382 передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

-заяви особи або її законного представника;

-судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення:

- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

-підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

- підстав на право користування житловим приміщенням.

Процедура реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування визначаються Порядком реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1077 від 22.11.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. за № 2109/22421 (далі - Порядок реєстрації).

П. 3.1 Порядку реєстрації передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, судове рішення, яке набрало законної сили, про виселення є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Так, Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29 березня 2011 року про виселення ОСОБА_1 із службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення є підставою для зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання.

Отже, мають місце фактичні та правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зняти з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

Неповнолітні діти ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані у АДРЕСА_1 та внесені до Талону реєстрації ОСОБА_1 від 20.03.2006 р.

Правові підстави для зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зареєстрованих у АДРЕСА_1, з урахуванням ст. 7 Закону України № 1382 та п. 3.1 Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів № 1077 від 22.11.2012 р. відсутні.

Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та нормами Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів №1077 від 22.11.2012 р. процедура перенесення відомостей про реєстрацію неповнолітніх дітей з талону реєстрації матері до талону реєстрації батька у разі зняття з реєстрації одного з батьків на підставі судового рішення про виселення не передбачена.

П. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів № 1077 від 22.11.2012 р. встановлює норму, що регулює інші правові відносини, а саме первинну реєстрацію.

Батько дітей - ОСОБА_2 - дав згоду на перенесення до його талону реєстрації відомостей про дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що підтверджується заявою від 01.06.2013 р.

Мати дітей - ОСОБА_1 - не надала згоди на переніс до талону реєстрації батька ОСОБА_2 відомостей про дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Відповідно до ч.1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Вказана позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004.

Непорозуміння між батьками не може порушувати прав дітей.

Спір по даній справі не є спором про визначення місця проживання неповнолітніх дітей у разі, якщо мати і батько проживають окремо.

З урахуванням вищенаведеного, мають місце правові підстави для перенесення до картки реєстрації батька- ОСОБА_2, який зареєстрований по АДРЕСА_1, відомостей про реєстрацію дітей, які не досягли 14 років: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

П. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це правові акти, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Аналогічна позиція вказана в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. № 781/11/13-10.

Враховуючи наведене, лист Сакського РВ ГУ ДМС України в АР Крим А.В. № 01.34/1726 від 26.07.2013 року, безпосередньо не формулює конкретний кінцевий результат, що містить юридичне волевиявлення органу стосовно прийняття відповідного рішення по результатам розгляду клопотання позивача, не створює небезпеки правам або інтересам позивача, не призводить до настання невідтворних негативних наслідків, тому за своєю суттю не є актом індивідуальної дії.

З урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Сакського РВ ГУ ДМС України в АР Крим № 01.34/1726 від 26.07.2013 р.

Відсутні правові підстави, які встановлені п.4) ч. 1 ст. 157 КАС України, для закриття провадження по справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2012 р. по справі № 2а-11568/12/0170/22 прийнята з іншого спору, стосовно іншого предмету позову та інших підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 20.09.2013 р.

Керуючись ст. ст. 11, 94, ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Сакський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим внести до картки реєстрації ОСОБА_2, який зареєстрований по АДРЕСА_1, відомості про реєстрацію дітей, які не досягли 14 років: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1

3. Зобов`язати Сакський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим зняти з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_1.

4. В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з Державного Бюджету України на користь Військової частини А1100 (96574, АРК, Сакський район) 17,21 грн. (сімнадцять гривень двадцять одну копійку) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.