Постанова № 33760045, 24.09.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/4281/13-а

2а/106/174/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Кротової Л.В.

при секретарі Чернюк А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторії АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А- 4486 про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації за речове майно та грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А-4486 про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації за речове майно та грошового забезпечення. Свої вимоги мотивує тим, що з серпня 1978 року по 20.12.2007 року він проходив військову службу у Збройних силах України у в/ч А 2479, але був звільнений у запас. Дата звільнення встановлена Євпаторійським міським судом постановою від 20 грудня 2007р. Але після звільнення він від відповідача не отримав грошову компенсацію за речове майно в сумі 4774 грн. за період з 09.04.2000 року по 20.12.2007 рік, а також за цей же час грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 151 697 грн. 97 коп.

Відповідач відмовляється добровільно виплатити йому грошове забезпечення та компенсацію за речове майно, а також видати довідку-розрахунок по речовому майну та грошової платні. В зв'язку з чим, просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути дані суми на підставі п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил в мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року за № 1444.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Пояснив, що вважає дії військової частини А 4486 неправомірними, наполягав на стягненні зазначених сум саме з відповідача по справі, як з правонаступника військової частини А 2479 після її реорганізації.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, від нього надійшло клопотання про заміну відповідача по справі іншою особою на підставі Постанови Окружного Адміністративного суду м. Севастополя від 25.12.2009 року, якою визнано неправомірним пункт, щодо визнання правонаступником військової частини А 2479 військову частину А4486 та Ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2011 року, якою дана постанова залишена в силі.

Вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, заявлене клопотання відповідача по справі, суд вважає можливим розглянути справу в відсутність представника відповідача, а позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив з серпня 1978 року військову службу у Військово-Морських силах України у в/ч А 2479, але наказом заступника міністра оборони України - командувача військово-морських сил України №034 від 09.03.2000 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом 65, підпунктом «є» за службовою невідповідністю (а.с.47).

Наказом Військової частини А-2479 № 37 від 09.04.2000 року на виконання наказу Заступника міністра оборони України №34 від 09.03.2000 року ОСОБА_1 виключений 9 квітня 2000 року із особового складу частини і всіх видів забезпечення і направленій для постановки на військовий облік до Євпаторійського міськвоєнкомату (а.с.54).

Згідно довідки тимчасово виконуючого обов'язки начальнику штабу командування Військово-морських сил від 17.07.2008 року за № 1234 - правонаступником розформованої частини А 2479 визначено військову частину А 4486 м. Севастополь (а.с.30).

Відповідно до постанови Євпаторійського міського суду від 20.12.2007 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений та наказ командира військової частини А 2479 за №37 від 09.04.2000 року про його звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини А 2479 був визнаний незаконним. Суд постановив вважати ОСОБА_1 звільненим з військової служби по п. «в» ст. 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу , прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, введеного в дію Указом Президента України від 07.11.2001 року за №1053/2001 та виключеним із списків особового складу військової частини А 4486 з 20.12.2007 року. Вказана постанова суду набрала чинності 09.01.2008 року, оскільки апеляційна скарга військової частини була залишена без розгляду , у зв'язку з пропуском строків на апеляційне оскарження (а.с.2-4).

Пункт 2 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року "2011" Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей "встановлює, що в разі поновлення на військовій службі незаконно звільненого військовослужбовця суд вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу , які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення.

У відповідності до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці мають право на матеріальне забезпечення.

Згідно власних рахунків позивач не отримав грошову компенсацію за речове майно в сумі 4774 грн. за період з 09.04.2000 року по 20.12.2007 рік, а також за цей же час грошове забезпечення за період вимушеного прогулу - 151 697 грн. 97 коп. (а.с.28,29). Вказані суми він просить стягнути з військової частини А-4486, яка є правонаступником військової частини А-2479.

Але судом встановлено, що згідно Постанови Окружного Адміністративного суду міста Севастополя по справі №2а-2516/09/2770 від 25 грудня 2009 року за позовом військової частини А-4486 до військової частини А-0225 про визнання рішень суб,екта владних повноважень частково неправомірними, позов був задоволений, визнано неправомірним пункт 1.38 Директиви Головнокомандувача Військово- Морських сил Збройних сил України № ДГК-154/14/1/0101 від 17 березня 2005р., щодо визнання правонаступником військової частини А-2479 військову частину А-4486 (а.с.163-164).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2011 року Постанова Окружного Адміністративного суду міста Севастополя від 25 грудня 2009 року залишена в силі (а.с.165-166).

Згідно до архівної довідки №179/1/62 від 01.06.2011 року визначено, що було скасовано переформування військової частини А-2479 у військову частину А-4486, інформація стосовно правонаступника військової частини А -2479 - відсутня(а.с.167).

Таким чином суд вважає , що вимоги позивача що до військової частин и А-4486 є необґрунтованими, військова частина А4486 не несе матеріальної відповідальності по боргам в/ч А 2479.

Суд перевірив доводи позивача про те, що і досі не скасований наказ заступника командира ВМС ВС України з логістики № 108 від 03.03.2005 року про призначення правонаступником в/ч А-4486, крім того станом на 03.03.2005 року не були закрити розрахункові рахунки в/ч-2479, документи в архів МОУ не здані, зняття з обліку в/ч А-2479 в соціальних фондах зроблено після закінчення 1 кварталу 2005 року та за цей період також складалися і подавалися звіти до податкової інспекції, соціальні фонди, крім того, згідно листа Управління пенсійного фонду від 11.06.2010р. до них не поступало даних про закриття юридичної особи -військової частини А 2479 (а.с.173-176), та не приймає їх до уваги оскільки вони протирічать ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013р. Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Заява позивача у судовому засіданні про призначення правонаступника військової частини А2479 саме судом , суд не приймає до уваги , оскільки заявлені в позові вимоги стосуються конкретної військової частини (а.с.27).

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши вищенаведені норми права, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є таким , що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 71, 86, 94, 99, 100, 159, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А- 4486 про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації за речове майно та грошового забезпечення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Під час судового засідання, яке відбулося 24.09. 2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 27.09.2013 р.

СУДДЯ Л.В.КРОТОВА