Рішення № 33759892, 17.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р.Справа № 922/1525/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Харківський підшипниковий завод", м. Харків до ТОВ ТД "Компоненти машинобудування", м. Бєлгород про стягнення 88510000,00 руб.РФ (22377983,30 грн.) за участю представників:

позивача - Савві Л.Є. за довіреністю № 207/54 від 19.12.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Компоненти машинобудування" (відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом № 1/015 від 09.01.2013 р. у розмірі 88510000,00 руб. РФ.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 22.05.2013 р. за вх. № 18338, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно нього відповідач вказував, що він визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі за зовнішньоекономічним контрактом № 1/015 від 09.01.2013 р. у розмірі 88510000,00 руб. РФ в підтвердження чого надав акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за контрактом.

Ухвалою суду по справі від 09.09.2013 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на "17" вересня 2013 р. о 11:40 год.

Представник позивача до початку судового засідання призначеного на 17.09.2013 р., через канцелярію господарського суду 17.09.2013 р. за вх. № Д605/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 17.09.2013 р. за вх. № 34016, надав копії документів згідно супровідного листа, які судом долучені до матеріалів справи.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача вх. № 19894 від 01.06.2013 р. про розгляд справи за наявними у справі документами в порядку ст. 75 ГПК України у зв'язку з неможливістю явки представника позивача у судове засідання, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки представник позивача присутній у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

09.01.2013 р. між сторонами був укладений контракт № 1/015 (надалі - контракт).

Відповідно до 1.1. контракту, продавець (відповідач) зобов'язувався поставити, а покупець (позивач) зобов'язувався прийняти та оплатити товар - металопрокат, в номенклатурі, кількості і терміни у відповідності зі специфікаціями, які є його невід'ємною частиною.

Згідно додаткової угоди № 2 від 11.02.2013 р. до контракту сторони виклали п.1.2. контракту у наступній редакції "Загальна сума за контрактом складає 110000000,00 руб.РФ.

Відповідно з додатковою угодою № 3 від 01.03.2013 р. до контракту, сторони досягли угоди внести зміни до п. 6.2. контракту, виклавши його в новій редакції:

"У разі, якщо сторони не дійдуть згоди, всі суперечки і розбіжності підлягають остаточному вирішенню у господарському суді Харківської області відповідно з матеріальним і процесуальним правом України."

Згідно п.3.3. контракту сторони домовилися про те, що платежі за даним контрактом будуть вироблятися на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця банківським переказом з подальшою поставкою товару покупцю протягом 80 календарних днів з моменту платежу . Якщо у зазначений строк товар не буде поставлений, то переказані кошти повинні бути повернені покупцю протягом 85 календарних днів з моменту платежу.

Сторонами були підписані такі специфікації:

- специфікація № 1 від 09.01.2013 р. до контракту на постачання металопрокату кр.100 ст.ШХ15СГ-В у кількості 1060,900 тонн на загальну суму 30000130,20 руб.РФ;

- специфікація № 2 від 11.02.2013 р. до контракту на постачання металопрокату кр.32,8 ст.ШХ15СГ-В у кількості 1310,000 тонн на загальну суму 50947210,00 руб.РФ ;

- специфікація № 3 від 25.02.2013 р. на постачання металопрокату кр.32,8 ст. ШХ15СГ-В у кількості 747,020 тонн на загальну суму 29052354,82 руб.РФ.

Позивач виконав свої зобов'язання за контрактом, зробивши передоплату на суму у розмірі 88510000,00 руб.РФ, що підтверджується наступними платіжними дорученнями в іноземній валюті:

№ 4 від 10.01.2013 р. на суму 5000000,00 руб.РФ;

№ 2 від.14.01.2013 р. на суму 6000000,00 руб.РФ;

№ 3 від 15.01.2013 р. на суму 5000000,00 руб.РФ;

№ 4 від 16.01.2013 р. на суму 6000000,00 руб.РФ;

№ 5 від 23.01.2013 р. на суму 6500000,00 руб.РФ;

№ 9 від 12.02.2013 р. на суму 5500000,00 руб.РФ;

№ 10 від 18.02.2013 р. на суму 10000000,00 руб.РФ;

№ 11 від 21.02.2013 р. на суму 29600000,00 руб.РФ;

№ 13 від 25.02.2013 р. на суму 14910000,00 руб.РФ.

Відповідач листом вих. № 20 від 21.03.2013 р. повідомив позивача про неможливість виконання договірних зобов'язань.

25.03.2013 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до контракту, відповідно до умов якого сторони досягли угоди про повернення продавцем (відповідачем) покупцеві (позивачу) не пізніше 01.04.2013 р. отриманої раніше передоплати за контрактом в сумі 88510000,00 руб.РФ.

Однак, взяті на себе зобов'язання за контрактом не були виконані відповідачем.

При цьому між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за контрактом за період з 01.01.2013 р. по 22.05.2013 р. відповідно до якого станом на 22.05.2013 р. заборгованість відповідача складала 88510000,00 руб.РФ.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за зовнішньоекономічним контрактом № 1/015 від 09.01.2013 р. склала 88510000,00 руб.РФ.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", ратифікованою постановою Верховної Ради України, компетентні суди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору цьому суду.

У відповідність до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі -формі позову.

При цьому суд зазначає, що така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом № 1/015 від 09.01.2013 р. у розмірі 88510000,00 руб. РФ. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 68820,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Компоненти машинобудування" (ООО ТД "Компоненты машиностроения") (Російська Федерація, 308000, м. Бєлгород, вул. Князя Трубецького, буд. 24, оф. 301, ИНН/КПП 3123180768/312301001, ОКПО 86743851, ОГРН 1083123009837, р/р 40702810600010002737 в ЗАО УКБ «Бєлгородсоцбанк», м. Бєлгород, БИК 041403701, к/р 30101810100000000701) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Фрунзе, буд. 3, ідентифікаційний код 05808853, п/р 26004101216001 у ПАТ "АЛЬФА-БАНК", м. Київ, МФО 300346, Банк отримувача: ПАТ "АЛЬФА-БАНК", м. Київ, Україна, рахунок № 30111810300000000199, SWIFT:ALFAUAUK, Банк кореспондент: ВАТ «АЛЬФА-БАНК», м. Москва, Російська Федерація, БИК 044 52 55 93, ИНН 77 28168971, к/р 30101810200000000593 в ОПЕРУ МГТУ ЦБ РФ, ИНН 058088520391, платник НДС 100342949) заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом № 1/015 від 09.01.2013 р. у розмірі 88510000,00 руб. РФ. та суму судового збору у розмірі 68820,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.