Ухвала суду № 33759484, 27.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4597/13 Головуючий 1-інст. - Овдієнко В.В.

Справа № 2014/3502/2012 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія - кредитні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які згодом уточнив, просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором від 19 липня 2012 року, в розмірі 73875 грн. 09 коп., з подальшою реалізацією предмету іпотеки на прилюдних торгах, на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею: 17,50 кв.м., що є власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, наведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; та стягнення з відповідачів витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2013 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 2 від 19 липня 2010 року, в розмірі станом на 11 грудня 2012 року - 73875 грн. 09 коп., в тому числі : 52880 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом; 3195 грн. 35 коп. - заборгованість по простроченому кредиту; 1470 грн. 84 коп. - заборгованість по відсоткам; 14140 грн. 09 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам; 2188 грн. 35 коп. - пеня по простроченому кредиту та відсоткам, звернуто стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру, загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею 17,50 кв.м., що розташована АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 березня 2010 року, виданого виконкомом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, зареєстрованого 07 квітня 2010 року в КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» за № 4789, способом реалізації вказаного предмету іпотеки (відповідно до договору іпотеки № 2/1 від 19 липня 2010 року) на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі з кожного по 369 грн. 38 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є необ'єктивним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням матеріального та процесуального законодавства.

Вказує, що жоден із її доводів не був врахований, в рішенні її позицію було тільки оголошено, не має будь-якого посилання на норму закону, на відношення до її заперечень та позиції.

Зазначає, що про однобічність, формальний підхід, а також заінтересованість у позитивному для позивача вирішенні справи вказує також те, що спір про заборгованість за кредитним договором розглядався в двох провадженнях Зміївського районного суду Харківської області: справа № 2014/3502//2012 - головуючий суддя Овдієнко В.В. та справа № 2014/4662/2012 головуючий суддя - Нестерцова Н.В. Обидві справи стосуються тих саме сторін, мають один і той самий предмет спору.

Зауважує, що ст. 205 ЦПК України встановлено підстави безумовного закриття провадження у справі, між тим судом не було зазначено нічого з цього питання, що, на її думку, є грубим порушенням цивільного процесуального законодавства.

Крім того, зазначає, що рішення суду не містить розрахунку суми заборгованості, з якої суд виходив при задоволенні вимог та не перевірено і не з'ясовано суму її заборгованості по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування ними. Задовольняючи в повному обсязі позов, суд не встановив момент виникнення заборгованості на підставі допустимих доказів і період нарахування процентів та штрафів.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу і просив залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що відповідач не навів жодних доказів своїх доводів в апеляційній скарзі.

В судове засідання відповідачі не з»явились , про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову , суд першої інстанції виходив з того, що невиконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором є підставою для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 10 липня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №2 за умовами якого ОСОБА_4 отримала споживчий кредит у розмірі 60 000 грн. на споживчі потреби строком на 120місяців з терміном погашення не пізніше 18 липня 2020 року зі сплатою процентів 24,0% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки №2/1 згідно з яким відповідачі передали в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1 в якій вони зареєстровані та проживають. Також зобов'язання забезпечено укладенням договору поруки з ОСОБА_6

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість в сумі -73875 грн. 09 коп., яка складається з суми неповернутого кредиту -52880 грн. 46 коп.; суми простроченого кредиту -3195 грн. 35 коп., заборгованість по процентах -1470 грн. 84 коп.; заборгованість по простроченим процентах 14140 грн. 09 коп. ; пеня по простроченому кредиту та процентах - 2188 грн. 35 коп.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторін.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах,

встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання відповідача на наявність двох справ в провадженні суду, не спростовують висновків суду, оскільки вони різняться предметом позову. По даній справі вирішується питання щодо звернення стягнення на іпотечне майно, а предметом іншої справи було стягнення грошової суми. Тому підстав для закриття провадження у справі на підставі ст..205 ЦПК України судова колегія не вбачає.

В рішенні суду наведено складові заборгованості . Будь яких доказів, які б спростовували розмір наведеної заборгованості -відповідач не надала, а навела свої заперечення лише загальними фразами .

Що стосується періоду за який нараховано штрафи і пеню, то згідно п.7.6. договору строк позовної давності збільшено до трьох років. Тому підстав для їх зменшення не вбачається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -