Ухвала суду № 33755560, 24.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1867/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Костенко О.А.

представника відповідача: Бойко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю "МС 12" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС 12" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова служба у м. Києві, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «МС 12» (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять: Позивач - скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю; Відповідач - скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

До початку судового засідання представником Відповідача заявлено клопотання з проханням замінити відповідача по справі на правонаступника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів та зборів» утворено Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 55 КАС України допускає заміну Вінницької ОДПІ Державної податкової служби України її правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів (далі - Відповідач).

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти доводів апеляційної скарги Відповідача, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти доводів апеляційної скарги Позивача, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Державною податковою службою у м. Києві проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину "Мегаспорт" ТОВ "МС 12", що розташований за адресою: бульвар Перова, 36, м. Київ, за наслідками якої складено Акт фактичної перевірки №12/26/00/22/33685270 від 25.03.2013 р. (далі - Акт від 25.03.2013 р.). Акт перевірки підписано продавцем, зауваження до акту та до перевіряючого відсутні.

Як зазначено в Акті від 25.03.2013 р., перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 8468,40 грн., а саме в КОРО не вписана сума готівкових коштів згідно Z-звіту від 15.03.2013 р. №664, в результаті чого податковим органом встановлено порушення п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637.

На підставі Акту від 25.03.2013 р. Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0001032203 від 05.04.2013 р., яким до ТОВ "МС 12" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 42342 грн.

Крім того, за наслідками проведеної фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ "МС 12" за адресою: вул. Срібнокільська, 3-г, м. Київ, Вінницькою ОДПІ складено Акт фактичної перевірки №15/26/00/22/33685270 від 28.03.2013 р. (далі - Акт від 28.03.2013 р.), яким встановлено порушення товариством п.п. 267.6.3 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України та п.2.6 ст. 2, п. 3.1, п. 3.3 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. В зауваженнях до акта перевірки зазначено "З висновками акту фактичної перевірки не погоджуюсь. Заперечення та оскарження акту будуть здійсненні у спосіб та строки передбачені чинним законодавством України. В. Балинець".

На підставі Акту від 28.03.2013 р. Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001192203 від 11.04.2013 р., яким до ТОВ "МС 12" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 459 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "С" від 11.04.2013 року №0001182203, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 11530284,9 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних та обгрутнованих висновків щодо вирішення спору по суті, з огляду на наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0001192203 від 11.04.2013 р., яким до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 459 грн.

Так, п.п.267.6.1. пункту 267.6 статті 267 ПК України встановлено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Відповідно до п.п.267.6.2. п.267.6 ст.267 ПК України торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Пунктом 125.1 статті 125 Податкового кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 - 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).

З обставин справи встановлено, що в ході проведення фактичної перевірки виявлено факт порушення порядку використання торгового патенту, а саме, біля реєстратора розрахункових операцій було розміщено не завірену нотаріально ксерокопію торгового патенту. Оригінал торгового патенту зберігався у папці з документами.

Оскільки, Позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не спростовано факту щодо порушення використання торгового патенту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0001192203 від 11.04.2013 р., яким до Позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 459 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0001032203 від 05.04.2013 р. на суму 42342 грн., колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до Акту від 25.03.2013 р., перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 8468,40 грн., а саме, в книгу обліку розрахункових операцій не вписана сума готівкових коштів згідно Z-звіту від 15.03.2013 р. №664.

Відповідно до п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. За невиконання цих дій встановлена відповідальність згідно Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Так, згідно абз.3 ст.1 Указу Президента від 12.06.1995 року №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Щодо проведення розрахункових операцій Позивачем із застосуванням картки, тобто безготівкової форми розрахунку, сума виручки якої одразу оприбутковувалась на поточний рахунок товариства, то суд зазначає, що Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні чітко визначає, що саме є оприбуткуванням готівки в касах підприємств.

Не виконання визначених законодавством вимог щодо здіснення оприбуткування належним чином є порушенням фінансової дисципліни, а тому до Позивача має бути застосовано відповідальність, передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95.

Таким чином, податковим органом законно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032203 від 05.04.2013 р. та застосовано до Позивача суму штрафних санкцій в розмірі 42342 грн.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2013 року №0001182203, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів за період з 01.05.2012 року по 28.03.2013 року на загальну суму 2 306 056,98 грн., з огляду на те, що Позивачем на відокремленому структурному підрозділі не ведеться касова книга.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Водночас, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки - є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, проведення обліку готівки у касовій книзі є обов'язковою умовою при оформленні готівкових розрахунків касовими ордерами. У той же час, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень з відображенням його у книзі обліку розрахункових операцій та на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до п. 2.8. Положення №637 відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Згідно із пунктом 4.1 зазначеного Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Пунктом 4.2 Положення визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Таким чином, п. 4.2. вказаного Положення є спеціальним по відношенню до відокремлених підрозділів. Саме дана вимога Положення чітко передбачає у яких випадках відокремлені підрозділи зобов'язані вести касову книгу.

Отже, у разі, якщо відокремлені підрозділи виручку від продажу товарів фіксують через РРО, здійснюють лише операції щодо інкасації (здавання) виручки до банку, але не виконують операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковими касовими ордерами, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, то такі відокремлені підрозділи згідно з вимогами пункту 4.2 Положення касової книги не ведуть.

В обґрунтування своїх вимог представник Відповідача посилається на пояснення представника Позивача, в якому сказано, що « … видаткові касові ордери щотижня передаються у м.Вінниця до бухгалтерії, де безпосередньо ведеться касова книга». Таким чином, Відповідачем зроблено висновок, що відокремлені підрозділи ТОВ «МС 12» зобов'язані були вести касові книги, оскільки здійснювали оформлення видаткових касових ордерів.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, під час проведення перевірки перевіряючим не було встановлено факту оформлення видаткового касового ордеру відокремленим підрозділом (із зазначенням його номеру, дати складання та суми).

Для повного і всебічного встановлення обставин справи, судом апеляційної інстанції було витребувано у Відповідача видаткові касові ордери та касову книгу, які ним було вилучено у Позивача під час проведення перевірки.

З наданих суду первинних документів встановлено, що відокремлений підрозділ здійснював оформлення видаткових касових ордерів лише при здійсненні повернення товару покупцеві, відповідно, оформлення прибуткових касових ордерів не здійснювалось, оскільки виручка від продажу товарів фіксувалась через РРО.

Законодавством визначено, що касову книгу зобов'язані вести відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями.

Крім того, відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як встановлено судом, прибуткових касових ордерів відокремленим підрозділом не видавалось, відповідно обліку їх у касовій книзі не могло бути.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відокремлений підрозділ не зобов'язаний вести касову книгу, а висновок податкового органу щодо несвоєчасного оприбуткування готівки Позивачем є помилковим.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю "МС 12", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 вересня 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.