Ухвала суду № 33755024, 26.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р.Справа № 2а-6362/12/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкан-Н" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0000842301, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкан-Н" (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0000842301, яким Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на додану вартість на 16947,25 грн. (в тому числі 14387 грн. - основний платіж, 2560,25 грн. - штраф).

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача вимоги позову підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні першої інстанції просив у задоволенні позову відмовити.

Суд першої інстанції своєю постановою від 06 березня 2013 року позов задовольнив.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення № 0000842301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.09.2012.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до укладеного 02.11.2010 договору поставки товару № 39 Товариство у грудні 2010 року придбало у ПП "ЗЕНКО" меблі вартістю 61420 грн. Цей факт підтверджений видатковими накладними № 39 від 22.12.2010 і № 58 від 29.12.2010. Меблі позивач придбав для власного використання, доказом чого є наказ від 03.01.2011 № 3 і акти введення в експлуатацію основних засобів. Позивач сплатив на користь ПП "ЗЕНКО" у складі вартості товарів ПДВ в сумі 10236,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.12.2010 № 1505 і від 29.12.2010 № 1547.

Товариство включило підтверджену податковими накладними суму ПДВ, сплаченого на користь ПП "ЗЕНКО", до складу податкового кредиту грудня 2010 року.

Відповідно до укладеного 09.02.2011 договору поставки товару № ДГ-003, Товариство у квітні 2011 року придбало у ПП "ЗЕНКО" вогнезахисний матеріал ДСА-1 вартістю 24900 грн., в тому числі ПДВ - 4150 грн. Цей факт підтверджений видатковою накладною № РН-00007 від 15.04.2011. Постачальник (ПП "ЗЕНКО") видав Товариству податкову накладну № 7 від 15.04.2011. Основними видами діяльності позивача, згідно з довідкою АА № 074645, виданою Головним управлінням статистики у Миколаївській області, є технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері інжинірингу, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи. 12.09.2009 Державний департамент пожежної безпеки МНС України видав Товариству на 5 років (по 12.09.2004) ліцензію на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів. Як пояснив позивач, придбаний у ПП "ЗЕНКО" вогнезахисний матеріал був використаний при здійсненні відповідних робіт, підтвердженням чого є надана позивачем картка № 28 обліку матеріалів. Позивач сплатив на користь ПП "ЗЕНКО" у складі вартості товарів ПДВ в сумі 4150 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.04.2011 № 1470.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вказано, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Товариство включило підтверджену податковою накладною суму ПДВ, сплаченого на користь ПП "ЗЕНКО", до складу податкового кредиту квітня 2011 року.

З 09.08.2012 по 10.08.2012 Державна податкова інспекція здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП ЗЕНКО" за грудень 2010 року, квітень 2011 року, результати якої оформила актом від 17.08.2012 № 2322/22-200/36057266 (надалі - Акт.).

Підставою для проведення перевірки в Акті зазначений підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводиться, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У підпункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України вказано, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та їх документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження, протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У запиті відповідача від 10.07.2012 № 3526/10/22-216 не зазначена підстава для його направлення, що позбавляє його статусу обов'язкового. В зв'язку з цим відсутність відповіді на такий запит не надає органу державної податкової служби права на здійснення документальної позапланової перевірки платника податків відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В Акті Державна податкова інспекція вказала, що Товариство порушило підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 169, пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у сумі 14387 грн.

На підставі висновків Акта, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2012 № 0000842301, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила Товариству суму грошового зобов'язання за основним платежем з ПДВ на 14387 грн. і застосувала до Товариства штраф в сумі 2560, 25 грн. (надалі - Рішення.).

Судом першої інстанції встановлено, що всі висновки Акта ґрунтуються на інформації, що міститься в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ЗЕНКО".

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 був затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (надалі - Порядок проведення звірок). Згідно з Порядком проведення звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

Доречним є зазначення суду першої інстанції, що джерелом податкової інформації про можливі порушення Товариством вимог податкового законодавства могла би бути довідка за результатами проведення зустрічної звірки ПП "ЗЕНКО", якщо б ця звірка проводилась за ініціативою ДПІ (шляхом направлення відповідного запиту на адресу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва), і така ініціатива мала бути проявлена відповідачем під час перевірки позивача.

Крім висновків Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ЗЕНКО"), Акт не містить доводів щодо порушення Товариством згаданих вище норм Законів та Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідність його змісту вимогам закону; наявність мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладення учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 у справі № 2а-6788/11/1470, якою відмовлено Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва у задоволенні позову про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП "ЗЕНКО".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0000842301підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкан-Н" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0000842301, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан