Ухвала суду № 33754539, 13.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Справа № 33797/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Запотічний І.І.

судді Матковська

секретар судового засідання Рак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 року у справі за адміністративним позовом ПП Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 року №0000092301/0, від 30.03.2010 року №0000092301/1, від 15.06.2010 року №0000092301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 25.01.2010 року № 0000102301/0, від 30.03.2010 року № 0000102301/1, від 15.06.2010 року № 0000102301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 25.01.2010 року № 0000112301/0, від 30.03.2010 року № 0000112301/1, від 15.06.2010 року №0000112301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції та від 30.03.2010 року № 0000442301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170 грн., з яких 170 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство протягом 2007-2008 років перебувало на спрощеній системі оподаткування згідно Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» зі ставкою єдиного податку 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). За договорами позики від 02.01.2007 року та від 02.01.2008 року підприємство одержало кошти від ТзОВ «Енергія», які протягом 2007 року та 2008 року були повернуті товариству. Вказані кошти не є виручкою в розумінні ч.3 ст. 1 Указу № 727/98, тому не підлягали оподаткуванню єдиним податком. За таких обставин висновки відповідача про необхідність включення суми поворотної фінансової допомоги, отриманої на розрахункові рахунки підприємства для оподаткування єдиним податком, та перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в 1 млн. грн. є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Вважає, що у ДПІ не було законних підстав переводити ПП НВПП «Енергія-Сервіс»з 01.01.2008 року на загальну систему оподаткування з нарахуванням податку на прибуток та інших податків і зборів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області подано апеляційну скаргу. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ПП НВПП «Енергія-Сервіс» в 2007 році не включило суму поворотної фінансової допомоги, одержаної від ТзОВ «Енергія» до бази оподаткування єдиним податком. У зв'язку з порушенням підприємством вимог ст.1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 та перевищенням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в 1 млн. грн. позивач був переведений з 01.01.2008 року на загальну систему оподаткування з нарахуванням податку на прибуток та інших податків і зборів. Працівниками ДПІ донараховано податкові зобовязання та застосовано штрафні ( фінансові) санкції у встановлених законом розмірах, тому спірні податкові повідомлення рішення винесені правомірно.

Представник позивача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду без змін.

Представник відповідача просить провести заміну сторони у справі з ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області. Апелянт вимоги апеляційної скарги підтримує. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи - за результатами планової виїзної перевірки Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області складено акт № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року, яким встановлено Підприємством порушення: - пп.1.21, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.3.1 ст.3, пп.4.1.2,пп.4.1.6 п.4.1 ст.4,п.5.1, пп.5.2.5 п.5.2, п.5.2,п.5.4,п.5.6, п.5.7,п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1,пп.8.2.2 п.8.2,пп.8.6.1 п.8.6 ст.8,пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції ЗУ від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого нарахований податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186300 грн.;

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), - неподання щоквартальної Декларації з податку на прибуток;

- п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4240 грн.;

- ст. 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (із змінами та доповненнями); п.2,п.5 Наказу ДПА України від 13.10.1998 р. № 477 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи та Порядку її ведення» із змінами і доповненнями, затверджену в Міністерстві юстиції України від 27.10.1998 р. №689/3129, в результаті чого занижено єдиний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5398 грн.;

- ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», в результаті чого занижено комунальний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 249,90 грн.

На підставі вказаного акту № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2010 року:

- №0000092301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000102301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000112301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в апеляційному порядку.

За результатами розгляду скарг ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області винесено:

- податкові повідомлення-рішення №0000092301/1 від 30.03.2010 року та №0000092301/2 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 280 470 грн., з яких 186 300 грн. основний платіж, 94 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0000442301/1 від 30.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170 грн., з яких 170 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкові повідомлення-рішення №0000102301/1 від 30.03.2010 року та №0000102301/1 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 2 699 грн., з яких 2699 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкові повідомлення-рішення №0000112301/1 від 30.03.2010 року та №0000112301/2 від 15.06.2010 року, яким визначено узгодження суми податкового зобов'язання з комунального податку на загальну суму 6369,9 грн., з яких 249,9 грн. основний платіж, 6112 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Висновки податкового органу про вказані в акті № 975 23-1 33350855 від 29.12.2009 року порушення та донарахування податкових зобов'язань базуються на тому, що ПП НВПП «Енергія-Сервіс» не включило до бази оподаткування єдиним податком кошти, одержані на розрахунковий рахунок підприємства від ТзОВ «Енергія» у вигляді поворотної фінансової допомоги (безпроцентної позики). У зв'язку з перевищенням обсягів виручки в 1 млн. грн., з 01.01.2008 року підприємство переведено на загальну систему оподаткування і йому донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем ПП НВПП «Енергія-Сервіс» (Позичальник) та ТзОВ «Енергія» (Позикодавець) в охоплений перевіркою період було укладено два договори позики: 02.01.2007 року на суму 90000,00 грн. та 02.01.2008 року на суму 173000,00 грн.

Відповідно до умов договорів загальна сума позики підлягає поверненню Позикодавцю у строк відповідно до 31.12.2007 року та до 31.12.2008 року.

На виконання умов договорів ТзОВ «Енергія» перерахувало на банківський рахунок ПП НВПП «Енергія-Сервіс» кошти в 2007 році в розмірі 85065,00 грн. та в 2008 році в розмірі 172066, 00 грн.

Вказані кошти ПП НВПП «Енергія-Сервіс» повернуло протягом того календарного року, в якому їх одержувало.

В судовому засіданні встановлено, що протягом 2007-2008 років ПП НВПП «Енергія-Сервіс» перебувало на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 6% від суми реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Указом Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, п.2 ст.1 якого надає юридичним особам суб'єктам підприємницької діяльності будь-якої організаційної форми та форми власності, право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Згідно з приписами ст. 3 Указу № 727/98 юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до Указу № 727/98 об'єктом оподаткування єдиним податком є виключно виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 393/34 ВР валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону № 393/34 ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до підпункту 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону № 393/34 ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, одержані за договорами позики кошти (поворотна фінансова допомога) та операції щодо отримання такої позики, не є виручкою та оподатковуваними операціями в розумінні Указу № 727/98.

Оскільки позивач протягом 2007 2008 років перебував не на загальній, а на спрощеній системі оподаткування, до спірних правовідносин не може бути застосовано визначення виручки, наведене у Законі № 393/34 ВР.

Перевіривши оскаржені позивачем податкові повідомлення рішення від 25.01.2010 року №0000092301/0, від 30.03.2010 року №0000092301/1, від 15.06.2010 року №0000092301/2; від 25.01.2010 року № 0000102301/0, від 30.03.2010 року № 0000102301/1, від 15.06.2010 року № 0000102301/2; від 25.01.2010 року № 0000112301/0, від 30.03.2010 року № 0000112301/1, від 15.06.2010 року №0000112301/2 та від 30.03.2010 року № 0000442301/1, Львівський окружний адміністративний суд прийшов до вірного висновку, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 року у справі № 2а-5613/10/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Матковська З.М.