Постанова № 33754379, 25.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2013 року Справа № 812/8048/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що платіжним дорученням від 30 серпня 2013 року №855 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» помилково були перераховані грошові кошти в сумі 230000,00 грн. на розрахунковий рахунок №26009011792201 в ПАТ «Альфа-Банк», який належить Комунальному підприємству «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» та на який накладено арешт за постановою державного виконавця відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» зверталось до відповідача з проханням зняти арешт з помилково перерахованих коштів, але Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції з посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» у цьому було відмовлено, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт з коштів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» у сумі 230000,00 грн., які знаходяться на рахунку Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» №26002011828901 в ПАТ «Альфа-Банк».

Представники сторін у судове засідання не прибули, надати до суду заяви про розгляд справи без участі (а.с. 49, 55).

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 48).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина третя статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східремсервіс» був укладений договір поворотної безвідсоткової позики №2908 на суму 230000,00 грн. (а.с. 7-8).

Платіжним дорученням від 30 серпня 2013 року №855 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» помилково були перераховані грошові кошти в сумі 230000,00 грн., призначення платежу «Возвратная фин помощь согл/дог/№2908 от 29.08.2013г.Без НДС» на розрахунковий рахунок №26002011828901 в ПАТ «Альфа-Банк», який належить Комунальному підприємству «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (а.с. 16).

Відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області від 19 квітня 2013 року ВП №22348865 на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» №26002011828901 відкритий в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у м.Києві накладено арешт (а.с. 42).

30 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» звернулось з листом до ПАТ «Альфа-Банк» про зарахування помилково зарахованих коштів в розмірі 230000,00 грн. на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» №26002011828901, на рахунок ТОВ «Східремсервіс» №26009011792201 в ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 10).

Згідно листа від 02 вересня 2013 року вих.№0209 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» просило Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» повернути помилково перераховані кошти в сумі 230000,00 грн. (а.с. 11).

03 вересня 2013 року Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» звернулось до відділення «Сєвєродонецьке» ПАТ «Альфа-Банк» з проханням повернути помилково зараховані на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» кошти у розмірі 230000,00 грн. (а.с. 13).

Відділення «Сєвєродонецьке» ПАТ «Альфа-Банк» повідомило Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про неможливість повернення помилково зарахованих коштів, оскільки 24.04.2013 згідно постанови про арешт коштів боржника від 19.04.2013 на кошти Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» був накладений арешт. Також банком було роз'яснено, що тільки після зняття арешту з коштів буде можливо провести видаткову операцію по рахунку (а.с. 43).

09 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» звернулось з листом №0909/1 до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про зняття арешту з розрахункового рахунку №26002011828901 Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», на якому знаходяться помилково зараховані кошти в розмірі 230000,00 грн. (а.с. 14).

Згідно відповіді від 10 вересня 2013 року №15035/045 Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції відмовив позивачу у знятті арешту з розрахункового рахунку Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» та запропонував звернутися до суду (а.с. 15).

Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Листом від 03 вересня 2013 року №03-682/1 Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» про те, що на рахунок Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» №26002011828901, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк» Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції накладений арешт, а тому у підприємства відсутні можливість повернути помилково зараховані кошти (а.с. 12).

У зв'язку з відсутністю інших доказів, які б підтверджували належність вказаних грошових коштів іншим особам, судом встановлено, що кошти в сумі 230000,00 грн. перераховані позивачем на рахунок Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» помилково.

З огляду на це, суд вважає, що внаслідок звільнення коштів з-під арешту не порушуються права стягувача, оскільки мова йде не про кошти боржника, а кошти третіх осіб. В свою чергу, державна виконавча служба здійснює стягнення коштів з боржників, а в цьому випадку, арештовані кошти не є коштами сторони виконавчого провадження. Таким чином, позивач, на думку суду, має право на повернення помилково перерахованих на рахунок коштів.

Згідно з частиною 7 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 та статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 вересня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області зняти арешт з коштів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» у сумі 230 000,00 грн. (двісті тридцять тисяч гривень 00 коп.), які знаходяться на рахунку Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» №26002011828901 в ПАТ «Альфа-Банк».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» (ідентифікаційний номер 37377252) судовий збір у розмірі 114,71 грн. (сто чотирнадцять гривень 71 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова