Постанова № 33754358, 23.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 809/2771/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Карпинець В.С., представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Державної податкової інспекції у Богородчанському районі

до відповідача: Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради

про стягнення заборгованості в сумі 32743,17 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Богородчанському районі звернулася до суду з адміністративним позовом до Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради про стягнення заборгованості в сумі 32743,17 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що в порушення вимог податкового законодавства, відповідачем допущено податковий борг у розмірі 32743,17 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовні заяві, позов просив задоволити повністю та стягнути заявлену суму заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстроване Богородчанською районною радою, як юридична особа та взяте на облік як платник податку у ДПІ у Богородчанському районі.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.6.1 ст. 6 Податкового кодексу України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в порушення вимог податкового законодавства, відповідачем допущено податковий борг на суму 32743,17 грн. з податку на додану вартість. Вказаний борг утворився внаслідок не сплати:

- 17261,03 грн. суми податкових зобов'язань самостійно задекларованих підприємством згідно поданих податкових декларацій від 20.07.2013 р. та 20.08.2013 року,

- 14313, 20 грн. суми штрафних санкцій, застосованих до відповідача відповідно до податкових повідомлень рішень №00012301 від 28.01.2013 року та №0000652200 від 22.08.2013 року, за порушення граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість,

- 1168,94 грн. суми нарахованої пені.

Податковим обов'язком, відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, оскільки платником податку у податкових деклараціях самостійно здійснено розрахунок сум податкового зобов'язання, то така сума є узгоджена з дня подання такої декларації до податкової інспекції.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до п.57.1 зазначеної статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу

Також, п. п.129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Однак, в порушення вимог законодавства, відповідачем не сплачено суми узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, штрафних санкцій та нарахованої пені.

У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи заявника, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Богородчанському районі до Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради про стягнення заборгованості в сумі 32743,17 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради, код 05393234, в дохід бюджету податковий борг в сумі 32743 (тридцять дві тисячі сімсот сорок три) грн. 17 коп. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 27.09.2013 року.