Постанова № 33754354, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ONT >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2013 року 09:48 № 826/11570/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 №0001992220 та №000200220

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Корніюк А.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі – відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 №0001992220 та №000200220.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Універсальна компанія» з питань взаємовідносин з ТОВ «МВ Консалтінг» (код ЄДРПОУ 35310898) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012. За наслідком перевірки було складено акт від 27.02.2013 № 758/22-221/37292724 (далі – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України – занижено податок на прибуток за перший квартал 2012 року на суму 74 953,00 грн.,а також п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України – занижено податок на додану вартість за березень 2012 року на суму 71 383 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013:

- №0001992220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 112 429 грн. (74953 грн. за основним платежем та 37 476 грн. за штрафними санкціями);

- №000200220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 107 075 грн. (71383 грн. за основним платежем та 35692 грн. за штрафними санкціями).

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки і рішеннями, оскільки стверджує про реальний характер операцій з ТОВ «МВ Консалтінг».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів./P>

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, та зважаючи на твердження позивача про реальний характер операцій з ТОВ «МВ Консалтінг», суд приймає до уваги наступне.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем надано копії первинних документів, а саме:

- договору №01/11 від 01.11.2011, згідно з умовами якого перевізник ТОВ «МВ Консалтінг» зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, доставляти наданий йому представником замовника ТОВ «Універсальна компанія» вантаж до пункту призначення, вказаного замовником, а замовник зобов’язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату;рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних;

- рахунків-фактур №СФ-12/03 від 12.03.2012 та №СФ13/03 від 13.03.2012 на поставку ТОВ «МВ Консалтінг» позивачу цегли, видаткових накладних, податкових накладних.

На підтвердження здійснення розрахунків надано копії банківських виписок.

Крім того, до матеріалів справи додано копії договорів, укладених позивачем як постачальником з підприємствами як покупцями, яким, як зазначає позивач, ТОВ «МВ Консалтінг» здійснювало доставку товару, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Проте, суд не приймає вищевказані первинні та інші документи як належні докази підтвердження реальності операцій між позивачем та ТОВ «МВ Консалтінг» з огляду на наступне.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№ 2344-III від 05.04.2001) встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила). Ці правила перевезень вантажів визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно пункту першого Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11 Правил встановлюються вимоги до правил оформлення документів на перевезення.

Так у відповідності до положень пп.11.1. Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пп.11.4 Правил). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (пп.11.5 Правил).

NT >Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) водій (експедитор) підписує всі її екземпляри./FONT> Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пп.11.6, 11.7 Правил).

Уважно вивчивши товарно-транспортні накладні, суд не може прийняти їх як належний доказ перевезення, оскільки у них відсутні реквізити (відмітки) відправників та одержувачів товару (ані печатки підприємств, ані посади, прізвища та ініціалів, підписів відповідальних осіб). Також товарно-транспортні накладні не містять підпис, прізвище, ім’я і по-батькові водія перевізника, який прийняв вантаж до перевезення, хоча відповідні графи ТТН чітко вміщують в собі реквізити необхідні для заповнення таких відомостей.

Таким чином, суд констатує, що надання ТОВ «МВ Консалтінг» автотранспортних послуг позивачу за спірний період не підтверджується належними первинними документами, зокрема документами на перевезення вантажів.

Крім того, як вбачається з наданих ТОВ «Універсальна компанія» документів (відповідних видаткових накладних, а.с. 118, 119, 127, 136, 145, 151 та ін.), товар (цегла), який, як зазначає позивач, перевозився ТОВ «МВ Консалтінг», був придбаний у ПрАТ «Фірма «Апекс» та ТОВ «Ніжинський цегельний завод».

Судом у Приватного акціонерного товариства «Ніжинський цегельний завод» та Приватного акціонерного товариства «Фірма «АПЕКС» витребувано інформацію стосовно того, чи надавалися перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Консалтінг», що діяв за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія» відповідні товарно-транспортні накладні.

ПрАТ «Фірма «АПЕКС» повідомила суд, що жодних виробничих стосунків з ТОВ «МВ Консалтінг» протягом 2012 року не мала (том 2, а.с.15), а ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» зазначило, що ТТН перевізнику ТОВ «МВ Консалтінг», що діяв за замовленням ТОВ «Універсальна компанія», не надавалися (том 2, а.с.17).

Таким чином, ПрАТ «Фірма «АПЕКС» та ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» заперечили перевезення товару ТОВ «МВ Консалтінг», що діяв за замовленням позивача.

Вказане у сукупності, за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні матеріалів справи, свідчить про відсутність реального характеру операцій між позивачем та ТОВ «МВ Консалтінг» за спірний період.

В частині господарських відносин позивача з ТОВ «МВ Консалтінг» щодо поставки цегли, суд, з урахуванням встановлених вище обставин та відсутності документів щодо транспортування такої цегли як з боку позивача, так і з боку контрагента, дійшов висновку про безтоварність операцій.

При цьому, в частині покликань Акту перевірки на норми Цивільного кодексу України, суд вважає, що податковий орган має на увазі відсутність реального та товарного характеру операцій. Разом з тим, покликання у Акті перевірки на фіктивність/недійсність/нікчемність договору є суб’єктивною думкою перевіряючого та не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Зважаючи на те, що судом встановлена відсутність реальності операцій між позивачем ТОВ «МВ Консалтінг» за спірний період, підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 27.09.2013.