Постанова № 33754189, 15.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1917/13-a

15 серпня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Подлісна І.М.

при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 січня 2013 року №0000272250 та від 20 травня 2013 року №0002452250, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" (надалі - Позивач) звернулося до адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 28 січня 2013 року № 0000272250 та від 20 травня 2013 року № 0002452250.

Представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити шляхом скасування податкових повідомлень - рішень Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 28 січня 2013 року № 0000272250 та від 20 травня 2013 року № 0002452250.

Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити із мотивів викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані матеріали справи, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних підстав.

У період із 27 листопада 2012 року по 05 грудня 2012 року Державною податковою службою у Тернопільській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої був складений Акт від 12.12.2012 року № 6/22-134/23596567 та Довідка про загальну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" та результати його діяльності за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

Зазначеною перевіркою встановлено факт порушення Позивачем п.п.1.2 ст.215, п.п.1.5. ст.203, ст.228 Цивільного Кодексу України, п.п.201.1. ст.201, п. 198.1, п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-ГУ (із змінами і доповненнями), внаслідок чого був занижений податок на додану вартість за перевірений період в сумі 80841 грн., в тому числі за 1 кв.2010р. - 1260 грн., 2 кв.2011р. - 645 грн., З кв.2011р.- 27346 грн., 4 кв.2011р. - 37788 грн., 1 кв.2012р. - 13802 грн.

28 лютого 2013р. Позивач отримав податкове повідомлення-рішення Відповідача №0000272250 від 28 січня 2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 80 841 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20 210 грн., яке 11 березня 2013 року було оскаржене в адміністративному порядку до ДПС у Тернопільській області.

ДПС у Тернопільській області своїм рішенням від 07.05.13р. № 4481/10/10-207/141 про результати розгляду скарги, скасувала зазначене податкове повідомлення-рішення Відповідача в частині застосованих санкцій у розмірі 160 грн. та залишила його без змін в іншій частині. Враховуючи ці зміни, Відповідач сформував нове податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0002452250 про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 80 841 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20 050 грн.

07 червня 2013р. Позивач подав повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України, яке своїм рішенням від 25.06.13р. № 5501/6/99-9910-01-15 про результати розгляду повторної скарги залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення з врахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу без задоволення.

Рішення Міністерства доходів і зборів про результати розгляду повторної скарги було отримано Позивачем по пошті 25 липня 2013 року, про що свідчать копія конверта з Міністерства доходів і зборів України № 04053 2084351 0 та оригінал повідомлення з поштового відділення №10 м. Тернополя про дату отримання рекомендованого листа № 04053 2084351 0 з Міністерства доходів і зборів.

Непогоджуючись із вищевказаними рішеннями податкових органів Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з метою захисту своїх прав та охоронюальних інтересів.

Як вбачається із Акту перевірки, у перевіреному періоді Позивач виконував підрядні роботи згідно отриманої ліцензії Державного департаменту пожежної безпеки МПС України серії АН 506218 від 31.12.2010 року, замовниками яких виступали банківські та інші установи.

Закупівлю електротехнічної продукції та комплектуючих Позивач частково проводив у таких контрагентів:

1) ТзОВ "Ейс Констракшен Менеджмент", м. Київ, укладений договір поставки № 018-08 від 18 серпня 2011 року;

2) ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", м. Київ, укладений договір поставки № 1-611 від 01 червня 2011 року;

3) Приватного підприємства "СМУ-600", м. Київ, укладений договір поставки №01-01 від 04 січня 2012 року.

В Акті перевірки посадові особи Відповідача, посилаючись на інформацію, отриману від УПМ ДПС у Хмельницькій області № 222/7 від 15.10.2012р., за порушеною кримінальною справою по обвинуваченню ОСОБА_4, посилаючись на показання директора ТзОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" - ОСОБА_3, директора ТзОВ "Будівельна компанія "АРС" - ОСОБА_5, директора приватного підприємства "СМУ-600" - ОСОБА_6, зробили висновки про фіктивність зазначених підприємств, нікчемність правочинів, укладених Позивачем із зазначеними контрагентами, визначили статус Позивача як вигодонабувача, що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуюючих суб'єктів, визначили діяльність Позивача, як таку, що спрямована на отримання податкової вигоди.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що на виконання умов поставки за укладеними договорами із вказаними контрагентами Позивач представив лише податкові накладні, про те, товарно-транспортні накладні чи будь-які інші документи, які б свідчили про факт поставки і транспортування продукції та сертифікати якості на продукцію до перевірки не представлені.

З вказаного акту вбачається, що Позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТзОВ "Ейс Констракшен Менеджмент, ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", приватного підприємства "СМУ-600", які не засвідчують фактів придбання платником податків робіт, послуг.

Однак такі висновки є помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки податкові органи, не маючи законного рішення суду, яким встановлено, що ТзОВ "Ейс Констракшен Менеджмент", ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ПП "СМУ-600" створені з метою прикриття незаконної діяльності, зробила висновок щодо фіктивності підприємництва і як наслідок нікчемності правочинів, укладених Позивачем із зазначеними контрагентами.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним (нікчемним) правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновки податкового органу про нікчемність зазначених правочинів є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені Позивачем із контрагентами Договори - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини, зазначені в Акті перевірки до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку.

Згідно статті 216 ЦК України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним, правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таких обставин викладені ДПС у Тернопільській області висновки про визнання зазначених угод недійсними - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України, а тому посилання податкового органу на статтю 228 є безпідставним, так як зазначена норма може використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Не знайшли свого підтвердження посилання Відповідача на те, що при проведенні перевірки Позивачам не надано товаро - транспортних накладних чи будь-яких інших документів, які б свідчили про факт поставки і транспортування продукції та сертифікати якості на продукцію, а також факту наявності актів приймання продукції, товаро - транспотних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, зокрема п.п.1.2. п.1., п.п.2.1. п.2 визначає необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, він не містить жодного посилання на встановлення порушень Позивачем вимог вищевказаних норм.

Також слід зазначити, що не знайшли свого документального підтвердження висновки Відповідача про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" права на формування податкового кредиту, виходячи із наступних міркувань.

Нормами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, ло відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.9 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні на придбання електротехнічної продукції та комплектуючих від ТзОВ "Ейс Констракшен Менеджмент, ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", приватного підприємства "СМУ-600", що надавались Позивачем для проведення документальної перевірки оформлені належним чином, у відповідності до приписів пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу, тобто мають всі обов'язкові реквізити, передбачені даним підпунктом.

Завірені копії податкових накладних та інших первинних документів на підтвердження взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами були надані товариством на адресу ДПС у Тернопільській області 19 листопада 2012 року (вих. № 0211 від 19.11.2012р.) згідно запиту № 24040/7/22-50/К від 02.11.2012 року.

Такими чином, податковим органом не було враховано, що порядок формування податкового кредиту та підстави його виникнення регламентовані п.198.1., п.198.2., п.198.6 статті 198, п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС А.Д проти Болгарії» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки зроблені податковим органом при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" про порушення Позивачем норм Податкового кодексу України щодо обчислення та формування податкового кредиту по податку на додану вартість, щодо ненадання товаро - транспортних накладних чи будь-яких інших документів, які б свідчили про факт поставки і транспортування продукції та сертифікати якості на продукцію та щодо нікчемності правочинів укладених із контрагентами зазначеними у справі та фіктивності самого підприємства є необґрунтованими та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідспецмонтаж" підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 50, 71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 28 січня 2013 року №0000272250 та від 20 травня 2013 року №0002452250 - скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Подлісна І.М.