Рішення № 33753806, 23.09.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/14952/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Грібінчак К.П.,

за участю представника позивача- відповідача Хорошевої К.М.,

за участю представника відповідача- позивача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з первісним позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог представники позивача-відповідача Хребтієвська Ю.В. і Хорошева К.М. зазначили, що ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» за усіма його правами та зобов'язаннями. 31 жовтня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №07-652-КФ-2007 (далі - кредитний договір), відповідно до якого ПАТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 350 000 доларів США, а останній зобов'язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 30 жовтня 2027 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,45 процентів річних. Позичальник не сплачує заборгованість за кредитним договором, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим відповідно положень ст.1050 ЦК України та п.9.1 кредитного договору, станом на 18 вересня 2009 року розмір заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором становить 368 876, 03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 2 953 405, 93 гривні, з яких:

- 13 127, 94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 105 108,85 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;

- 317 916,74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 2 545 400,38 гривень - сума дострокового стягнення кредиту;

- 34 389,23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 275 337,37 гривень - проценти за користування кредитом;

- 3 442,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 27 559,33 гривень - пеня за прострочена виконання зобов'язань.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року/нерухомого майна - житлового будинку/, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №3258 (далі - договір іпотеки), відповідно до якого позичальник передав ПАТ «Універсал Банк» в іпотеку домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку (цегляний), огорожі, хвіртки, воріт та замощення. 16 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального кругу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №579 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 вищевказане домоволодіння. Зазначив, що оскільки ОСОБА_3 відповідно до положень ст.23 Закону України «Про іпотеку» набула статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, навіть у випадку, якщо до її відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, тому, приймаючи до уваги невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «Універсал Банк» має право звернутись до ОСОБА_3 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Посилаючись на положення ст.ст.525, 526, 530, 572, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.1, 23, 39, 41 Закону України «Про іпотеку» просив позов задовольнити.

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулась в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним, який об'єднано в одне провадження з первісним позовом до їх спільного розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що 31 жовтня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між відповідачами по об'єднаному позову було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав ПАТ «Універсал Банк» в іпотеку домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку житловою площею 149,1 кв.м., загальною площею 329,4 кв.м., огорожі, хвіртки, воріт та замощення. 16 березня 2009 року між нею та ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_9, було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Відповідач-2 продав їй спірне домоволодіння. Таким чином, вказане домоволодіння належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22623312 від 30 квітня 2009 року. Зазначила, що в жовтні 2009 року, у зв'язку з невиконанням Відповідачем-2 - ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Універсал Банк» звернувся до неї з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на положення ст.23 Закону України «Про іпотеку». Вважає вищевказаний договір іпотеки укладеним всупереч вимог чинного законодавства, а тому таким, що може призвести до порушення за ОСОБА_3 права приватної власності, оскільки спірне домоволодіння було збудоване Відповідачем-2 спільно з його дружиною - ОСОБА_5 та прийняте в експлуатацію, проте договір іпотеки укладений ОСОБА_4 без згоди його дружини - ОСОБА_5, в шлюбі з якою він перебуває з 15 вересня 1990 року по теперішній час. Вважає, що спірний договір іпотеки був укладений в порушення вимог закону, а тому на законних підставах має бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

В судовому засіданні представники позивача-відповідача ПАТ «Універсал Банк» Хребтієвська Ю.В. і Хорошева К.М., що діяли на підставі відповідних довіреностей, заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю з підстав наведених в позові, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 позов ПАТ «Універсал Банк» не визнав, зазначивши що позивачем-відповідачем порушено умови договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, а саме положення п.4.3., яким визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надіслання повідомлення, оформленого відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку». Разом з тим, обставини, передбачені ч.3 ст.35 вищевказаного закону, відсутні, тому позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконними, у зв'язку з чим в первісному позові слід відмовити. Позов ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі, при цьому пояснив, що договір іпотеки між відповідачами по об'єднаному позову укладений в порушення вимог закону, а тому на законних підставах має бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків його недійсності, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк».

За заявою відповідача-позивача ОСОБА_3 до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-2 ОСОБА_4 було залучено ОСОБА_5.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд вважає, що позовні вимоги сторін по первісному та об'єднаному позовах задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» за усіма його правами та зобов'язаннями. 31 жовтня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №07-652-КФ-2007, відповідно до якого ПАТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 350 000 доларів США, а останній зобов'язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 30 жовтня 2027 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,45 процентів річних. Факт надання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №54-311 від 01 листопада 2007 року.

Приписами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

П.9.1. кредитного договору встановлено, що за порушення термінів погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за весь час прострочення.

Положеннями ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки ОСОБА_4 не сплачує заборгованість за кредитним договором, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання, то станом на 18 вересня 2009 року згідно розрахунку за кредитним договором №07-652-КФ-2007 за ОСОБА_4 рахується заборгованість в розмірі 368 876, 03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 вересня 2009 року становить 2 953 405, 93 гривні.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, відповідно до якого позичальник передав ПАТ «Універсал Банк» в іпотеку домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку (цегляний), огорожі, хвіртки, воріт та замощення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» - іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення визначені ст.572 ЦК України, якими встановлено право застави.

16 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_9, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального кругу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №579, відповідно до умов якого Відповідач-2 продав їй спірне домоволодіння. Вказане домоволодіння належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22623312 від 30 квітня 2009 року.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Частиною 2 даної норми передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться.

П.4.3 договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року зазначено, що у випадках порушення іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та/або боржником будь-якого основного зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або боржнику повідомлення, оформлене відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку». В разі невиконання іпотекодавцем та/або боржником вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в п.4.3. договору, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки.

П.6.5 вищевказаного договору встановлено, що всі повідомлення між сторонами здійснюються в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є невідмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Вимога встановлена в ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що п.4.3. договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4, визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, судом встановлено, що передбачених ч.3 ст.35 Закону України «Про іпотеку» обставин, що можуть спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки, позивачем-відповідачем не вказано, відповідних доказів не надано, отже останні відсутні.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи положення п.4.3. договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, суд вважає доведеним, що право вимоги ПАТ «Універсал Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки і відповідно, обов'язок ОСОБА_3 виконати зобов'язання за договором іпотеки, обумовлене необхідністю повідомлення ОСОБА_3 про такі обставини. Проте, відповідачем-позивачем не отримано від ПАТ «Універсал Банк» повідомлень, які б відповідали умовам встановленим ст.35 ЗУ «Про іпотеку», а позивачем-відповідачем не надано суду належних доказів виконання ним умов п.4.3. договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, тобто останнім ці умови порушені, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконним та безпідставним.

Приписами ст.590 ЦК України та ст.33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється серед іншого за рішенням суду.

Таким чином, оскільки ПАТ «Універсал Банк» не виконано умов п.4.3. договору іпотеки №07-652-КФ-2007 від 31 жовтня 2007 року, то враховуючи положення ст.526 ЦК України, суд дійшов висновку про правильність тверджень ОСОБА_3 , що вимоги позивача-відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними та передчасними, у зв'язку з чим в позові ПАТ «Універсал Банк» слід відмовити.

Стосовно позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки від 31 жовтня 2007 року №07-652-КФ-2007, то суд, надавши юридичну оцінку наявним в справі доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В абзаці 5 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та в правовій позиції висловленій в Постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року №6-25цс12, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України, зазначено, що за положеннями ч.ч.1, 3 ст.215, ч.ч.1-2 ст.216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно зі ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року №6-37цс12, викладена правова позиція, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, про те, що як ст.578 ЦК України, так і спеціальною нормою - ч.2 ст.6 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Умовою передачі співвласником нерухомого майна в іпотеку своєї частки в спільному майні без згоди інших співвласників є виділення її в натурі та реєстрація права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Якщо майно, яке є спільною частковою власністю, передано в іпотеку без згоди інших співвласників, то наявність таких обставин свідчить про невідповідність договору іпотеки актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до положень ч.1 ст.203, ч.1 ст.205 ЦК України.

Абзацами 2-4 п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 (справа № 1-8/2012) встановлено, що рівність прав і обов'язків у шлюбі та сім'ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями Кодексу та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Судом встановлено, що з 15 вересня 1990 року та по теперішній час, ОСОБА_4 перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 - третьою особою по даній справі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб та відповідною копією запису акту про укладення шлюбу за №1728.

Спірне домоволодіння, що є предметом іпотеки за договором від 31 жовтня 2007 року №07-652-КФ-2007, було збудоване відповідачем-2 спільно з його дружиною та прийняте в експлуатацію згідно з Актом державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням міського голови від 03 жовтня 2007 року №1728, тобто було спільним сумісним майном подружжя, а тому розпоряджання даним майном має здійснюватись за взаємною їх згодою.

Дослідивши витребувані в приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 відомості стосовно відібрання письмової згоди ОСОБА_5 як дружини відповідача-2 на укладення договору іпотеки від 31 жовтня 2007 року №07-652-КФ-2007, суд приходить до висновку, що у зв'язку з наявністю такої згоди ОСОБА_5, наданої у встановленому законом порядку, позовні вимоги ОСОБА_3 є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.10, 11, 60-61, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити повністю за безпідставністю позовних вимог.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити повністю, у зв'язку з його недоведеністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 27 вересня 2013 року.

Суддя : О.Я. Тимощук