Рішення № 33749533, 27.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/8978/13-ц

№ 2/243/3374/2013

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2013 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.

при секретарі - Степановій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету водного господарства та природокористування про середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Національного університету водного господарства та природокористування про стягнення належних звільненому працівникові сум, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача на посаді заступника головного бухгалтера з 02.04.2005 року по 10.07.2013 року. Наказом від 10.07.2013 року №288 вона звільнення з займаної посади у зв'язку із скороченням штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та виплатою нарахувань за невикористану відпустку у кількості 81 календарний день та додаткової відпустки у кількості 20 календарних днів. У день звільнення повний розрахунок відповідачем проведений не був. З Довідки наданої відповідачем №483 від 11.08.2013 року вбачається, що їй підлягає виплаті вихідна допомога,яка складає 3527,19 грн,компенсація за невикористану відпустку за 101 день у розмірі 12042,12 грн(3527,19х12:355х101), середній заробіток за весь час затримки виплат коштів при звільнені за період роботи з 11.07.2013 року по 11.09.2013 року за два календарні місяці 7054,38 грн( 3527,19х2) та по день фактичного розрахунку.

Внаслідок несвоєчасної виплати коштів при звільненні їй завдано моральних страждань, оскільки після звільнення на цілий місяць до реєстрації у центрі зайнятості як безробітної,вона залишилась без коштів для свого існування та забезпечення утримання неповнолітніх дітей, була вимушена звертатись за допомогою до інших осіб за допомогою, що принижувало її гідність,оскільки вона мала зароблені гроші і була спроможна себе забезпечити сама. Розмір моральної шкоди вона визначає у розмірі 3527,19 грн. У зв'язку з наведеним звернулася до суду та просить стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу при звільнені у зв'язку із скороченням штатів у сумі 3527,19 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 101 день 12042,12 грн., середній заробіток за затримку виплати коштів при звільненні за період з 11.07.2013 року по 11.09.2013 року 7054,38 грн, моральну шкоду у розмірі 3527,19 грн, усього 26150,88 грн.

27 вересня 2013 року позивачка звернулася до суду з заявою про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 27 вересня 2013 року було задоволено заяву про відмову від частини позовних вимог, провадження у справі в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги при звільнені у зв'язку із скороченням штатів у сумі 3527,19 грн., компенсації за невикористану відпустку за 101 день 12042,12 грн., моральної шкоди у розмірі 3527,19 грн. було закрито.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.20), до суду надала заяву про слухання справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог, не заперечувала проти винесення заочного рішення(а.с.21).

Представник відповідача - Національного університету водного господарства та природокористування, в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України.(а.с.20)

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного університету водного господарства та природокористування про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала у Національному університеті водного господарства та природокористування на посаді заступника головного бухгалтера з 02.04.2005 року по 10.07.2013 року. Прийнята на підставі Наказу К № 154 від 15.04.2005 року, Наказом від 10.07.2013 року №288 звільнена з займаної посади у зв'язку із скороченням штату, зазначене вбачається з копію Трудової книжки Серії НОМЕР_1(а.с.7-8)

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як зазначає позивачка, відповідачем не була виплачена при звільненні на її користь сума виплаті вихідної допомоги при звільненні та компенсація за невикористану відпустку за 101 день.

Згідно Витягу з Наказу К№ 288 від 10 липня 2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади, у зв'язку із скороченням з виплатою вихідної допомога у розмірі середнього місячного заробітку, п. 1ст. 40 КЗпП України. Щорічна відпустка не використана в кількості 81 календарних днів та додаткові відпустки як матері двох дітей віком до 15 років на 20 календарних днів.(а.с.4)

Отже, повний розрахунок з позивачкою відповідач при звільненні не здійснив.

Згідно вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку з 11.07.2013 року по 11.09.2013 року.

Приписами п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що закінчення строку виплати заробітної плати ( ст. 115 КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуального строку, якщо не оспорюється право на її одержання; у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Враховуючи ті обставини, що на теперішній час відповдіач не здійснив з позивачкою повного розрахунку, то перебіг тримісячного строку звернення до суду не розпочинався.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 надано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Оскільки судом встановлено невиконання відповідачем обов'язку по проведенню розрахунку із звільненим працівником,то це є підставою для покладення на нього відповідальності встановленої ст. 117 КЗпП України.

Тому з Національного університету водного господарства та природокористування на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні - з 11липня 2013 року по 11 вересня 2013 року.

У відповідності до положень п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З Довідки наданої відповідачем №483 від 04.06.2013 року(а.с.8), зазначено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 116,92 грн., зазначений факт сторонами не оспорюється.

Враховуючи розрахунок розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 11.07.2013 року по 11.09.2013 року, наданий позивачкою, вбачається, що загальна сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 7054,38 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку підлягають задоволенню у розмірі 7054,38 грн.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з чим, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,27,59,60,88,192,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 47,116,117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди " Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного університету водного господарства та природокористування про середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування, що розташований за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11, Слов'янський навчально- консультаційний центр вул. Фрунзе, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНННОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за затримку виплати коштів при звільненні за період з 11.07.2013 року по 11.09.2013 року 7054,38 грн.

Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування, що розташований за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11, Слов'янський навчально- консультаційний центр вул. Фрунзе, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 229,40 грн. до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалене і підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова