Рішення № 33749195, 27.09.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 1328/8858/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Мокрицькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ " Ірокс", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання правочинів недійсними ,-

в с т а н о в и в :

01.11.12 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким визнати частково недійсним договір № 15 про участь у будівництві від 08.12.05 р., укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ" Ірокс" в частині внесення змін до договору від 21.11.07 р., згідно яких було змінено квартиру НОМЕР_1 на квартиру НОМЕР_2, з моменту внесення таких змін. В подальшому вказані вимоги були доповнені та уточнені та позивач також просив суд визнати недійсним договір дарування квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під № 1622 від 19.08.09 р. Заяву мотивує тим, що 28.11.06 р. між ним та ЗАТ"Ірокс" було укладено договір № 8 пайової участі у будівництві житла. За умовами вказаної угоди позивач вніс кошти у розмірі 200 124 грн. на фінансування будівництва двокімнатної квартири НОМЕР_3, загальною площею 63 кв.м , розташованої на другому житловому поверсі ( з врахуванням цоколя або третьому без врахування цоколя) у будинку АДРЕСА_1. На виконання умов договору ЗАТ" Ірокс" передав вказану квартиру йому на праві власності, що стверджується актом прийому-передачі від 14.03.07 р. 29.08.08 р. позивачем було укладено договір з ПП. „Аутпост-11" про охорону об"єкту пультом централізованої охорони. Оскільки будинок не було здано в експлуатацію, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на спірне житло. В процесі розгляду даної справи йому стало відомо про те, що в зв"язку з обладнанням магазину у приміщенні цокольного поверху відповідачем було змінено нумерацію квартир , внаслідок чого квартирі, яку йому було передано по акту приймання-передачі згідно реєстру присвоєно номер НОМЕР_2 . Вказана обставина стверджується висновком будівельно-технічної експертизи від 17.08.10 р. Крім того, в процесі розгляду зазначеного спору йому стало відомо про те, що 08.12.05 р. ЗАТ" Ірокс" було укладено договір про участь у будівництві з ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній повинні були передати на праві власності двокімнатну квартиру НОМЕР_1 на четвертому поверсі вказаного будинку . 21.11.07 р., вже після передачі за актом спірної квартири позивачу, були внесені зміни до договору, укладеного між ЗАТ" Ірокс" та ОСОБА_2 , що стосувались зміни об"єкту угоди - ОСОБА_2 передавалась спірна квартира НОМЕР_2. Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 25.06.09 р. за ОСОБА_2 було визнано право власності на вказане житло. Проте оспорюваний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки на момент його укладення ЗАТ" Ірокс" не міг передати спірну квартиру ОСОБА_2, так як по акту приймання - передачі житло було передано позивачу, що вже став її власником. Відтак ОСОБА_2 була введена в оману та помилилась щодо наявності у ЗАТ" Ірокс" права на передачу їй нерухомого майна на праві приватної власності. Крім того ОСОБА_2, знаючи про наявність судового спору щодо визнання за позивачем права власності на спірну квартиру, уклала договір дарування, внаслідок чого, в порушення вимог ст. 203 ЦК України відчужила спірне житло ОСОБА_3 Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в заявах мотиви.

Представники ПрАТ"Ірокс" в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, наведених у письмових заперечення, що долучені до матеріалів справи. Крім того пояснили, що вже кілька разі кошти, внесені позивачем на фінансування будівництва повертались йому поштовим переказом, проте від отримання таких позивач відмовляється.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що в зв"язку з спором, що виник з приводу спірного житла , підставою для набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 є рішення суду, що набрало законної сили. Власник не може бути обмежений у своїх правах , відтак без порушень вимог чинного законодавства ОСОБА_2 було укладено договір дарування, відповідно до умов якого на даний час ОСОБА_3 є власником спірної квартири. З 2007 р. її довірителями у квартирі було проведено ремонт, сім"я ОСОБА_3 проживає за вказаною адресою. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ в судове засіданні не з"явився, в адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Відділу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з"ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.05 р. між ЗАТ „ Ірокс" та ОСОБА_2 було укладено договір № 15 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 із замовленням та безпосереднім фінансуванням останньою будівництва двокімнатної квартири НОМЕР_1 на четвертому поверсі, вартістю 225 792 грн. 19.12.06 р. до вказаного договору було внесено зміни, відповідно до яких вартість двокімнатної квартири складала 232 823 грн. В подальшому на підставі змін до договору, внесених 21.11.07 р. було змінено квартиру, яку мала отримати ОСОБА_2 із зазначенням номера житла - НОМЕР_2. 21.11.08 р. між сторонами договору було підписано акт приймання -передачі житла. Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 25.06.09 р., що набрало законної сили, за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру НОМЕР_2 на АДРЕСА_1. На підставі договору дарування від 19.08.09 р. власником житла на даний час є ОСОБА_3, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

28.11.06 р. між ЗАТ" Ірокс" та позивачем було укладено договір пайової участі у будівництві житла із замовленням та безпосереднім фінансуванням останнім двохкімнатної квартири НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 загальною площею 63 кв.м , що розташована на другому житловому поверсі. На виконання умов договору згідно квитанцій до прибуткового касового ордера позивачем було внесено кошти у розмірі 200 124 грн. 14.03.07 р. між ЗАТ" Ірокс" та ОСОБА_1 було підписано акт приймання -передачі квартири НОМЕР_3 за вказаною адресою.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.10 р. , проведеної в процесі розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ" Ірокс" про визнання права власності на спірне житло, двокімнатна квартира НОМЕР_3 на другому житловому поверсі, згідно договору від 28.11.06 р., на даний час стала двокімнатною квартирою НОМЕР_2 на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1. Даним висновком встановлено, що внаслідок влаштування магазину в колишньому цокольному поверсі ( на даний час першому поверсі ) змінилась нумерація квартир та поверховість будови.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Як вбачається з умов договору, укладеного між позивачем та ЗАТ" Ірокс" за № 8 від 28.11.06 р.підрядник брав на себе зобов"язання передати замовнику згідно акту прийому-передачі квартиру та сприяти у оформленні документів. Станом на 2007 рік будинок АДРЕСА_1 не було здано в експлуатацію. Сам по собі акт приймання-передачі житла не є правовстановлюючим документом, що стверджує право власності на квартиру позивача. Відтак, безпідставними, на думку суду є покликання ОСОБА_1 на ту обставину, що після підписання акту приймання-передачі від 14.03.07 р. він став власником спірної квартири , що унеможливлювало право забудовника розпорядитись його майном.

Право власності на квартиру НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 набуто ОСОБА_2 на підставі рішення суду , що набрало законної сили.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України врегульовано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Спірне житло було передано ОСОБА_2 ЗАТ „ Ірокс" на виконання умов договору. Відтак безпідставними є покликання позивача на ту обставину, що з підстав ст.ст. 203, 229 ЦК України угоду, укладену між ЗАТ" Ірокс" та ОСОБА_2 слід визнати недійсною.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що передбачено ст. 321 ЦК України. З врахуванням вимог ст. 319 ЦК України ОСОБА_2 вправі булла розпорядитись своїм майном. Тому, на думку суду, не підлягають до задоволення і вимоги в частині визнання недійсним договору дарування, укладеного 19.08.09 р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки про оспорювані право чини він дізнався у 2010 році , після звернення до суду з поовом про визнання права власності на спірне житло, відтак суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Позивач не позбавлений можливості захистити свої права у інший спосіб, визначений законодавством , шляхом пред"явлення позову щодо невиконання підрядником договірних зобов"язань .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57,60, 61, 209 , 214 ЦПК України , ст.ст. 203, 229, 319,321, 328, 331 ЦК України, суд , -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ " Ірокс", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору № 15 про участь у будівництві від 08.12.05 р., укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ" Ірокс" та визнання недійсним договору дарування квартири НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 від 19.08.09 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя: І. Є. Зима