Постанова № 33748392, 25.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року справа № 2а/1270/7241/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Яковенко М.М

суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.

при секретарі судового засідання: Романенко Т.О.

за участю представників:

від позивача Шевченко Д.В.

від ГУ ДКС України у Луганській області Клунна О.В., Вандишева Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року по адміністративній справі № 2а/1270/7241/2012, -

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням від 12 серпня 2013 року стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 371) судові витрати в сумі 5129,52 грн., сплачені за проведення судово-економічної експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанови нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача, з огляду на те, що на даний час відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по РВПП у м.Луганську на постанови суду першої та апеляційної інстанції в межах цієї справи, а тому не можна вважати, що по справі прийняте остаточне рішення та є імовірність прийняття рішення на користь податкового органу. Тобто, вирішення питання щодо судових витрат по справі є передчасним (а.с.79-82 т.21).

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представники казначейської служби частково погоджуються з апеляційною скаргою, зазначають, що стягнення витрат за проведення експертизи здійснюється держбюджету, в особі податкового органу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 2а/1270/7241/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 06 липня 2012 року форми «В4» № 0000198022 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9841914,00 грн. (том 20, арк. справи 174-180, 284-288).

Додатковим рішенням від 12 серпня 2013 року стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати в сумі 5129,52 грн., сплачені за проведення судово-економічної експертизи.

Згідно вимог ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брата участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі № 2а/1270/7241/2012, серед іншого, клопотання Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 01 листопада 2012 року б/н про призначення експертизи задоволено частково, у справі № 2а/1270/7241/2012 призначено та доручено Луганському відділенню Донецького науково-дослідному інституту судових експертиз (місцезнаходження: 91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34/а) проведення судово-економічної експертизи, оплату витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи у 15-денний термін з дня надходження рахунку експертної установи,,докладено на позивача (том 11, арк. справи 259-260, 268-269).

Згідно рахунку Донецького науково дослідного інституту судових експертиз від 03 грудня 2012 року № 499 вартість робіт з проведення економічної експертизи за № 2343/24 на підставі ухвали Луганського окружного адміністративного суду складає усього 5129,52 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 854,92 грн., яку необхідно перерахувати на р/р 31254272210005 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код 02883147, МФО 834016 (том 21, арк. справи 28).

Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» згідно платіжного доручення від 21 грудня 2012 року № 0006303 сплачено 5129,52 грн. за реквізитами: р/р 31254272210005 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код 02883147, МФО 834016, призначення платежу - оплата експертиз і у судовій справі № 2а/1270/7241/2012, у тому числі податок на додану вартість 854,92 грі., з написом фінансової установи про зарахування в дохід бюджету (том 20, арк. справи 306, 3 6 на звороті).

Супровідним листом від 30 січня 2013 року за № 2343/24 Луганське відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надіслало на адресу суду, у тому числі, висновок судово-економічної експертизи від 30 січня 2013 року № 2343/24 у адміністративній справі № 2а/1270/7241/2012 з зазначенням, що вартість експертизи склала 5129,52 грн. (том 12, арк. справи 48, 49-115).

Вирішуючи питання щодо визначення способу та порядку проведення стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно п. 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845,- стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, щодо необхідності та можливості стягнення на користь позивача понесених судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи, з Державного бюджету України, але із зазначенням особи-відповідача.

Щодо зазначення відповідачем, що оскільки судовий розгляд у справі № 2а/1270/7241/2012 триває (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача), а тому не має можливості прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання стосовно судових витрат в частині повернення позивачу коштів у розмір 5129,52 грн., колегія суддів не приймає до уваги такі доводи та вважає їх безпідставними.

Згідно із частиною 1 статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець жодним чином не пов'язує вирішення питання про розподіл між сторонами понесених судових витрат із тим, чи набрало законної сили судове рішення, оскільки питання про розподіл між сторонами судових витрат є одним із складових питань, які суд вирішує під час прийняття постанови.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статтею 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 168 КАС України питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Правова конструкція вказаної норми також не визначає як підставу для прийняття додаткового рішення набрання законної сили судовим рішенням, проте обмежує його прийняття закінченням строку на виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, хоча в той же час, постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 168, 184, 195, 196, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - задовольнити.

Додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року по адміністративній справі № 2а/1270/7241/2012 - змінити.

В резолютивній частині додаткової постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року по адміністративній справі № 2а/1270/7241/2012 після слів «з Державного бюджету України» доповнити словами «в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів». В іншій частині додаткової постанови залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 вересня 2013 року. У повному обсязі складена 26 вересня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів М.М. Яковенко

Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар