Постанова № 33748316, 16.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року 810/4676/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Іванченко О.В.(за довіреністю)

від відповідача: Боровик С.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна енергосервісна компанія "Еско-Центр" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2013 року № 000062200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ "Центральна енергосервісна компанія "Еско-Центр" вимог пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4 статті 201, пункту 201.6 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78234,66 грн. Позивач стверджує, що придбав товар та послуги по взаємовідносинам з ПП "Свар", ТОВ "Світ-Маркет", ПП "Прилукихімснаб" правомірно, тому підстави для визнання таких договорів нікчемними відсутні.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, де зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області Державної податкової служби при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ТОВ "Центральна енергосервісна компанія "Еско-Центр" грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області від 12 травня 1998 року як юридична особа(а.с 15).

На податковому обліку ТОВ "Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» перебуває у Державній податковій інспекції в місті Славутичі (а.с.15)

Відповідно до матеріалів справи, у період з 6 березня 2013 року по 13 березня 2013 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області, на виконання наказу ДПІ у місті Славутичі № 60 від 05.03.2013 та на підставі вимог статті 20, пункту 78.1.1, 78.1 статті 78, статті 79, статті 82 Податкового кодексу України була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Спецтехнокомплекс" за червень 2011 року, ПП "Свар" за за жовтень 2011 року, ТОВ"Світ-Маркет" за грудень 2011 року та ПП"Прилукихімснаб"за березень 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 20 березня 2013 року № 72/22/20583593 (далі - Акт перевірки) (а.с. 14-29).

У ході перевірки посадовими особами податкового органу встановлено факт порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4 статті 201, пункту 201.6 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» з податку на додану вартість у сумі 78234,66 грн. у тому числі за жовтень 2011 року на суму 8000.00 грн., за грудень 2011 року на суму 78234,66 грн., та за березень 2012 року на суму 15000.00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, 20 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №72/22/20583593, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» з податку на додану вартість на суму 78234,66 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7501,00 грн.(а.с.30).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» звернулась до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Центральна енергосервісна компанія «ЕСКО-ЦЕНТР» та Приватним підприємством «Прилукихімснаб» було укладено договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № ПВ-20-04-2012 від 20 квітня 2012 року (а.с. 31).

Відповідно до умов договору ПП «Прилукихімснаб» зобов'язувалось виконати проектно-вишукувальні роботи з розробки "Схеми оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення міста Золотоноша Черкаської області "

Відповідно до пункту 1.3 зазначеного договору за результати проектно-вишукувальних робіт виконавець зобов'язаний підготувати звіт.

В силу вимог пункту 3.3 договору виконавець зобов'язаний виконати роботи у відповідності з Технічним завданням.

При завершені проектно-вишукувальних робіт виконавець пред'являє замовнику акт виконаних проектно-вишукувальних робіт з додаванням до нього Звіту та іншої документації, передбаченої технічним завданням.

На підтвердження реальності господарських операцій за договором позивачем було надано: договір з протоколом погодження вартості робіт (а.с.31-34), технічне завдання(а.с. 35-36), етапи та графік робіт (а.с. 37), кошторис (а.с. 38-39), Акт виконаних робіт №1 за квітень 2012 року на загальну суму 76 784,21 грн. (а.с. 46-47), податкову накладну №118 від 27 квітня 2012 року на суму 76 784,21 грн. (а.с. 50).

1 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Центральна енергосервісна компанія «ЕСКО-Центр» та приватним підприємством «Прилукихімснаб» було укладено договір підряду № 01СП/ТЕО 03/12/11 (а.с.40-43).

За договором підряду № 01СП/ТЕО 03/12/11 ПП «Прилукихімснаб» зобов'язувалось виконати роботи з енергетичного обстеження Державного підприємства «Виробниче обєднання «Знамя» на предмет виявлення потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт від 20 квітня 2012 року (а.с. 34), технічне завдання на виконання проектно-вишукувальних робіт від 20 квітня 2012 року (а.с. 35-36), етапи та графік виконання проектно-вишукувальних робіт (а.с. 37), кошторис на виконання робіт (а.с. 38-39), акт здачі-приймання робіт №1 від 29 березня 2012 року на загальну суму 90000,00 грн.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 201.4 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредитує факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти здачі прийняття робіт, проектно-кошторисна документація, видаткові накладні, документи про перевезення, зберігання витратних матеріалів, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби від 20 серпня 2012 року №3169/22-9/31360133 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» встановлено, що операції ПП «Прилукихімснаб» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складський приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Крім того перевіркою встановлено факт відсутності передачі товарів та послуг за угодами контрагентам-покупцям у зв'язку з відсутністю у ПП «Прилукихімснаб» договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі робіт (товару), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів, а також інших первинних документів. Відповідач також зазначає про відсутність у ПП «Прилукихімснаб» основних засобів, виробничого обладнання, транспорту, трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи результати проектно-вишукувальних робіт за договором від 1 грудня №01СП/ТЕО були оформленні актом здачі-прийняття робіт №1 від 29 березня 2012 року. Загальна сума робіт складає 90 000 грн. у тому числі ПДВ 15 000 грн.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт до складу податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги.

У випадку виконання проектно-вишукувальних робіт, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Проте, в акті здачі-прийняття робіт №1 від 29 березня 2012 року не зазначено конкретного найменування та обсягу робіт, що були виконані, вартості кожного окремого вишукування, годин виконання робіт, кількість працівників, що їх виконувало та оплата їх праці, вказано лише загальне найменування робіт. Результати робіт не оформлені належною проектною або іншою технічною документацією щодо виявлення потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів ДП «Виробниче обєднання «Знамя».

Також, позивачем не було надано технічного завдання, відповідно до якого повинні були здійснюватись проектно-вишукувальні роботи, тоді як договір містить лише абстрактне завдання без зазначення конкретної мети та цілей здійснення зазначених робіт, що додатково вказує на неможливість виконання господарських зобов'язань за договором підряду від 1 грудня 2011 року №01СП/ТЕО.

При визначенні економічної обґрунтованості та господарської мети при укладенні та виконанні договору підряду щодо проектно-вишукувальних робіт, суд виходить з того, що необхідність надання послуг з проектно-вишукувальних робіт може бути зумовлена характером господарської діяльності позивача або наявністю у останнього зобов'язань з надання відповідних послуг перед третіми особами.

Разом з тим, суд констатує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності господарської мети й економічної обґрунтованості отримання послуг з проектно-вишукувальних робіт.

За таких обставин, досліджені судом документи не дають підстав вважати, що ПП "Прилукихімснаб" виконувало роботи за договором підряду від 1 грудня 2011 року №01СП/ТЕО.

Таким чином, оскільки податкові накладні, акт здачі-приймання та інші документи первинної бухгалтерської звітності оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження господарських операцій з ПП «Прилукихімснаб» не можуть доводити реальність виконання господарських зобов'язань за договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт №01СП/ТЕО 03/12/11 і використовувався для формування податкового кредиту.

Також, відповідно до матеріалів справи між ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» та ТОВ "Світ-Маркет» укладено договори поставки від 21 жовтня 2011 року № 109-СП (а.с.57-60) та від 25 жовтня 2011 року № МК-251001 (а.с.64-67), згідно умов яких, Постачальник ( ТОВ «Світ-Маркет») зобов'язується поставити на користь Покупця (ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр») обладнання вартість, кількість, специфікація якого визначається додатками до договорів(внутрішні блоки кондиціонерів CRV035RA та супутнє обладнання для забезпечення їх роботи та монтажу).

На підтвердження здійснення поставки за договорами позивач надав: видаткову накладну № МК-291202 від 29 грудня 2011 року на загальну суму 3930116,26 грн. за договором № 109-СП, № МК 291201 від 29 грудня 2011 року на суму 434597, 47 грн. за договором № МК-251001, податкові накладні до договору №109-СП № 23 від 25 жовтня 2011 року на суму 2 567 903, 26 грн, № 29 від 24 листопада 2011 року на суму 600 000 грн, № 27 від 28 грудня 2011 року на суму 331 407,94 грн. на загальну суму 3 499 311,20 грн., виписку з банківських рахунків.

Суд зазначає, що поставка товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Таким чином, саме товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей. Суд не вважає достатнім та належними доказом здійснення господарської операції факт оформлення видаткових накладних та податкових накладних, наданих позивачем, зважаючи на наступне

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Таким чином, саме товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна є первинним транспортним документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування, оперативний та бухгалтерський облік товару. У свою чергу, на підставі даних бухгалтерського обліку ведеться податкова звітність, визначаються об'єкти оподаткування.

За господарськими операціями між ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» та ТОВ "Світ-Маркет» складання товарно-транспортних накладних обумовлена значними обсягами перевезення товарів.

Проте, доказів, на підтвердження перевезення товару з складського приміщення ТОВ "Світ-Маркет» до складу ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр»(товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобілю) позивачем не надано.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розвантаження та прийняття товару за адресою вказаною в договорі, а саме: вул. Горького, буд 127, м.

У наданій позивачем видатковій накладній не зазначено місце отримання товару, тому факт прийняття товару на склад ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» на підставі видаткової накладної встановити неможливо.

Відсутні також і належні докази оприбуткування, складського зберігання товару, отриманого від ТОВ "Світ-Маркет», що додатково вказує на неможливість отримання та зберігання товару.

Згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У силу вимог пункту 13 вказаної Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В порушення вимог Інструкції ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» (покупець) не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Світ-Маркет", що свідчить про безтоварність вказаних операцій.

Таким чином, враховуючи матеріали справи, судом не встановлено факт виконання господарських операцій між ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» та ТОВ "Світ-Маркет" за договорами поставки від 21 жовтня 2011 року № 109-СП та від 25 жовтня 2011 року № МК-251001.

Щодо господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством «Свар» суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем було придбано у ПП "Свар" заготовки з листа металічного згідно креслень замовника, відповідно до наступних документів: рахунку-фактури № СФ-0000174 від 25.10.2011 року, видаткова накладна № РН-0000119 від 14 листопада 2011 року (а.с.110,112,113), податкову накладну № 18 від 25 жовтня 2011 року на суму 48 000,00 грн.(а.с. 112). та накладну на передачу матеріалів у виробництво № 1 від 25 жовтня 2011 року на суму 46236, 65 грн.(а.с. 111)

З метою підтвердження факту виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Свар», судом було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт придбання у ПП «Свар» товарів(послуг), зокрема, договір, креслення, платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, подорожні листи, документи щодо розвантаження-навантаження товару, товарно-транспортні накладні тощо.

Позивачем вимоги ухвали суду не виконано та не повідомлено суд про обставини, що унеможливлюють факт надання документів. Представник позивача пояснив суду, що всі наявні документи були надані ат приєднані до справи.

Надані позивачем копії видаткових накладних та податкових накладних не можуть бути використані у якості підтвердження використання у господарській діяльності позивача заготівок з листа металічного, з підстав відсутності доказів їх транспортування, виготовлення та реалізації до контрагентів.

При наданні послуг з виготовлення заготівок з листа металічного утворюються товарно-матеріальні цінності, які необхідно транспортувати, зберігати та, у разі потреби, передавати іншим особам.

Складання товарно-транспортних накладних обумовлена значним обсягами, вагою, та розмірів вантажу, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту транспортування, розвантаження та прийняття товару як за місцем переробки, вказаним у накладній №1 від 25 жовтня 2011 року так і на склад ТОВ Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр», зберігання товару на складі та видачу товару із складу для використання у господарській діяльності.

Позивачем не надано договору на виготовлення зазначених у накладній на передачу матеріалів у виробництво цінностей, відомостей про вихідний матеріал, та креслень, відповідно яких здійснювались роботи вказані у накладній.

Передача результатів робіт не оформлені актом приймання-передачі, у зв'язку з чим неможливо встановити факт отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем за договором з ТОВ «Свар».

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вищезазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій та використовуватись для формування податкового кредиту і валових витрат.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» обґрунтованими. Податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2013 року № 72/22/20583593 прийнято Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області Державної податкової служби є правомірним, підстави для його скасування - відсутні.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «Еско-Центр» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2013 року.