Постанова № 33747315, 25.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 925/403/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Авдеєва П.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 08.05.2013 року № 925/403/13 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Заступника прокурора м. Черкаси в інтересах держави в

особі Черкаської обласної державної адміністрації

Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат"

до Черкаської міської ради

фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича

третя особа Державна інспекція сільського господарства в Черкаській

області

про визнання недійсним рішення і витребування земельної ділянки

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області № 925/403/13 від 08.05.2013р. задоволений позов Заступника прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" до Черкаської міської ради, фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича: визнано недійсним рішення Черкаської міської ради від 21.12.2006р. №2-455 "Про надання приватному підприємцю Рибалку Івану Миколайовичу земельної ділянки в оренду по вул. Чигиринській, 13"; витребувано із чужого незаконного володіння фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича земельну ділянку по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси площею 349 кв.м. у тому числі 20 кв.м., наданих у спільне користування з державним підприємством "Черкаський консервний комбінат", нормативна грошова оцінка якої становить 166560 грн. 87 коп., і повернути її у власність державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації.

Позов Заступника прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" до Черкаської міської ради та до фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича про визнання недійсним рішення і витребування земельної ділянки залишити без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням відповідач 1, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

В судове засідання ДП «Черкаський консервний комбінат» не з'явився, на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Президія Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. N 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України» зазначила наступне: Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Представник відповідача в судове засідання не з'явились, причина суду не відома. Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання ухвали апеляційної інстанції про розгляд справи з зазначенням дати та часу слухання, розписки про обізнаність призначення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників що не з'явились.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку .

Як встановлено матеріалами справи, 26.10.1999р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради на підставі рішень цього виконавчого комітету від 26.08.1998 р. №492, від 17.08.1999р. №686 і від 21.09.1999р. №777 державному підприємству "Черкаський консервний комбінат" був виданий державний акт серії ІІ-ЧР №000095, реєстраційний №251 на право постійного користування землею площею 25,7284гектарів згідно з планом землекористування, у тому числі 23,6960гектарів землі, забудованої промисловими об'єктами консервного комбінату, розташованої по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси.

За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2003р. №095 фізична особа - підприємець Рибалка І.М. придбав у власність частину адміністративного приміщення, що належало державному підприємству "Черкаський консервний комбінат", площею 189,4 кв.м., розташованого по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси на земельній ділянці, наданій цьому підприємству в постійне користування згідно з державним актом серії ІІ-ЧР №000095, реєстраційний №251 на право постійного користування землею.

21.12.2006р. Черкаська міська рада прийняла рішення №2-455 "Про надання приватному підприємцю Рибалку Івану Миколайовичу земельної ділянки в оренду по вул. Чигиринській, 13". Цим рішенням Черкаська міська рада вирішила, зокрема: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право приватного підприємця Рибалки І.М. на земельну ділянку по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси; надати названому підприємцю земельну ділянку площею 349 кв.м., з них 20 кв.м. в спільне користування з ДП "Черкаський консервний комбінат", по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під частину адміністративного приміщення за рахунок землекористування ДП "Черкаський консервний комбінат"; зобов'язати ФОП Рибалку І.М. протягом двох місяців з дати прийняття рішення укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснити його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді; припинити державному підприємству "Черкаський консервний комбінат" право користування земельною ділянкою площею 329 кв.м. по вул. Чигиринській у м. Черкаси.

У складі затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 21.12.2006р. №2-455 технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право приватного підприємця Рибалки І.М. на земельну ділянку по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси є довідка від 17.06.2005р. №160, видана директором ДП "Черкаський консервний комбінат", про те, що це підприємство не заперечує проти виділення ФОП Рибалці І.М. земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси площею 188,5кв.м. для користування придбаною ним частиною адміністративного приміщення, а також території навколо цього приміщення площею 160,5кв.м., у тому числі 20кв.м. для спільного користування.

19.12.2007р. Черкаська міська рада, як орендодавець, і ФОП Рибалка І.М., як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 21.12.2006р. №2-455 надав орендарю, а останній прийняв в строкове, платне користування строком на 49 років розташовану по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси земельну ділянку площею 349 кв.м., з них 20 кв.м. у спільне користування з ДП"Черкаський консервний комбінат", під частину адміністративного приміщення.

09.01.2008р. договір оренди землі від 19.12.2007р. був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040877500004.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Заступник прокурора звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що спірна земельна ділянка площею 349 кв. м. по вул. Чигиринській, 13 у м. Черкаси на день прийняття Черкаською міською радою спірного рішення перебувала у постійному користуванні державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" і відносилася до земель державної власності, тому згідно із Земельним кодексом України Черкаська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не мала повноважень вилучати цю земельну ділянку із користування названого державного підприємства і розпоряджатися нею шляхом надання її в користування фізичній особі - підприємцю Рибалці І. М.

Задовольняючи позовні вимоги (з урахуванням поданих уточнень), господарський суд виходив з того, що із аналізу змісту положень ст. 17, ч. 2 та ч. 3 ст. 84, ч. 3 та ч. 4 ст. 142, ч. 6 статті 149 та пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Черкаська міська рада станом на день прийняття спірного рішення не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування ДП "Черкаський консервний комбінат" та приймати рішення про надання цієї земельної ділянки в оренду ФОП Рибалці І.М. Припинення права постійного землекористування ДП "Черкаський консервний комбінат" могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а саме Черкаською обласною державною адміністрацією, а не органом місцевого самоврядування - Черкаською міською радою. При цьому не має значення, що спірна земельна ділянка знаходилась в межах міста обласного підпорядкування Черкаси.

Отже, спірне рішення від 21.12.2006р. №2-455 "Про надання приватному підприємцю Рибалку Івану Миколайовичу земельної ділянки в оренду по вул. Чигиринській, 13" прийняте Черкаською міською радою з перевищенням наданих їй ЗК України повноважень тому є незаконним. Воно порушує право Черкаської обласної державної адміністрації, як державного органу, на вилучення спірної земельної ділянки державної форми власності у державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" і розпорядження нею.

Черкаська обласна адміністрація, як державний орган, що за ЗК України здійснює права власника на спірну земельну ділянку, вправі витребувати її від фізичної особи - підприємця Рибалки І.М., який заволодів нею без відповідної правової підстави.

За таких обставин позов прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до Черкаської міської ради та до фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича про визнання недійсним рішення і витребування земельної ділянки підлягає задоволенню, а позов прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" до Черкаської міської ради та до фізичної особи - підприємця Рибалки Івана Миколайовича про визнання недійсним рішення і витребування земельної ділянки підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечуючи проти рішення, відповідач 1 вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про перевищення повноважень міською радою, оскільки ФОП Рибалка І.М. є власником частини будівлі ДП «Черкаський консервний комбінат», тому при переході права власності на будівлю чи споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування-на підставі договору оренди. З цього випливає що і витребування у ФОП Рибалки І.М. земельної ділянки -неможливо. Отже, рішення Радою приймалось у відповідності до наданих повноважень без їх перевищення, враховуючи подання повного пакету документів, необхідних для надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як уже зазначалось господарським судом, в силу вимог статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З листа Верховного суду України від 01.04.2012р. «Про Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр.» випливає, що за змістом ст. 377 ЦК України, статей 120, 123, 124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. у справі N 3-51гс10).

Виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна не є безумовною підставою для укладення договору щодо земельної ділянки відповідно до положень ст. 120 ЗК, ст. 377 ЦК України. Згідно з вимогами ст. 116 ЗК України та п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування" обов'язковою умовою передачі у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність (постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 р. у справі N 3-119гс11).

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначив, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Оскільки зі змісту статей 12, 17 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності (в межах, визначених ЗК України), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, то в будь-якому спорі, що стосується права користування земельною ділянкою, належною до земель державної чи комунальної власності, суд має залучити до участі у справі відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування як уповноважений орган власника земельної ділянки.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 095 від 27.11.2003р. до ФОП Рибалка І.М. у власність перейшла частина адміністративного приміщення, площею 189,4кв.м., розташований на земельній ділянці Черкаської міськради площею 250кв.м., що надана ДП «Черкаський консервний комбінат» у постійне користування».

Вищий господарський суд України в листі від 01.01.2010р. щодо Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами та у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 8 від 29.05.2013 р. зазначив, що для правильного вирішення даної категорії спорів суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду відповідно до вимог статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності, у певних випадках, дотримання порядку її вилучення. Виходячи з наведеного треба встановлювати наявність повноважень у відповідної ради у вирішенні питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже, й підставність укладення спірного договору. Окремо слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 21 ЗК порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, а тому при вирішенні даної категорії спорів є важливим з'ясування правового статусу і належності спірної земельної ділянки. Отже, судам необхідно перевіряти повноваження відповідних органів, на виконання рішень яких було укладено спірний договір, щодо вирішення питань регулювання земельних відносин і вилучення земельних ділянок..

За змістом ч. 1 ст. 124 ЗК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК, спрямованих на раціональне використання земельних ділянок як об'єктів нерухомості (власності).

Доводи Прокурора, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що спірна ділянка площею 349кв.м. перебувала у державній власності, а тому Черкаська міська рада не уповноважена розпоряджатись спірною земельною ділянкою, колегія суддів вважає безпідставними в зв'язку з наступним.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це, судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це, судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав, відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (Пленум Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) та статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до повноважень органів місцевого самоврядування належать питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель відповідних територіальних громад. До повноважень органів виконавчої влади належать питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель державної власності у межах населених пунктів та за їх межами, крім випадків, визначених частинами третьою та сьомою статті 122 Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, ДП «Черкаський консервний комбінат» надав згоду на виділення земельної ділянки ФОП Рибалка І.М., згідно договору купівлі-продажу, території навколо адміністративного приміщення площею 160,5кв.м., в тому числі спільного користування 20кв.м.

Матеріали справи не містять доказів того, що міська рада вилучала у Комбінату земельну ділянку або змінювала її цільове призначення, про що також свідчать умови договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, має право на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, вимога про вилучення земельної ділянки на якій розташована споруда, що необхідна для обслуговування нерухомого майна, що належить на праві власності Рибалка І.М. неможлива.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 08.05.2013 року № 925/403/13 -скасувати.

2. Прийняти нове рішення. Відмовити Заступнику прокурора м. Черкаси у задоволенні позову про визнання недійсним рішення і витребування земельної ділянки

3. Матеріали справи повернути господарському суду Черкаської області .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Авдеєв П.В.

Тарасенко К.В.