Постанова № 33747055, 27.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.09.2013 р. справа №908/1799/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Ушакова О.Є. дов. № 47 від 22.07.2013 рокувід відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід07.08.2013 рокуу справі№ 908/1799/13 (суддя Проскуряков К.В.)за позовомДержавного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжядо Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м. Запоріжжяпро стягнення 58 619грн. 81 коп. В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» заборгованості у сумі 58 619грн. 81 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті витрат по розробці нового проекту очистки промислових стоків та отримання відповідних дозволів на скид стоків збільшеного обсягу за умовами договору від 24.12.2009 року № 72/25 на приймання промислових стоків.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 07.08.2013 року у справі № 908/1799/13 у задоволенні позову відмовив, встановивши, що отримання дозволу на спецводокористування та корегування нормативів ГДС забруднюючих речовин було істотною умовою договору на прийняття промислових стоків № 72/25 від 24.12.2009року, недотримання даних домовленостей призвело до неможливості виконання договору. Визнав, що в частині отримання нового дозволу на спецводокористування договір на прийняття промислових стоків № 72/25 від 24.12.2009 року є договором підряду, оскільки його результат повинен бути виражений у матеріальній формі, новий дозвіл на спецводокористування позивачем отримано не було, тобто договір у цій частині позивачем не виконано, тому у відповідача не виникло обов'язку з оплати витрат.

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 року у справі № 908/1799/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про відсутність у відповідача підстав оплати витрат, оскільки судом не врахований п.1.4 договору, згідно з яким відповідач повинен відшкодовувати позивачу витрати на коригування нормативів ГДС забруднюючих речовин та дозвіл на спецводокористування. Такі витрати позивачем понесені, вартість робіт оплачена ТОВ «Екопом», що підтверджується матеріалами справи та виконанням договору № 14/18/146 від 21.04.2010року. Зобов'язання по оплаті витрат виникають із умов п.1.4 договору № 72/25 від 24.12.2009 року, тому відповідач повинен їх відшкодувати.

Заявник скарги зазначає, що при винесенні спірного рішення судом не врахований той факт, що позивач звертався до відповідача листом № 54/1.7-3368 від 22.11.2010року щодо оплати вищевказаної заборгованості, у відповіді на який відповідач просив надати рахунки на оплату виконаних робіт за умовами договору № 72/25 від 24.12.2009 року, тобто мав намір відшкодувати витрати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 року у справі № 908/1799/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача про поважність причин неявки суд не повідомив, колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, оскільки сторонами не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції. Таким чином, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на ДП «ЗТМК» на виконання постанови КМУ від 25.02.2009 року № 154 «Про утворення Державної холдингової компанії «Титан України» та наказу Мінпромполітики України від 17.03.2009 року № 200 «Про перетворення шляхом реорганізації КП «ЗТМК», ДП «ЗТМК» є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків КП «ЗТМК».

Між Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Завод напівпровідників» (замовник) 24.12.2009 року укладено договір на приймання промислових стоків № 72/25, відповідно до умов якого замовник зобов'язувався передати, а виконавець прийняти промислові стоки на очисні споруди виконавця для очищення промислових стоків від зважених речовин на умовах даного договору.

У пункті 1.4 договору сторони узгодили, що виконанню умов договору по прийманню промислових стоків передує розробка нового проекту ГДС на випуск № 4 та отримання ліміту, збільшеного на величину скидів замовника. Витрати на корегування нормативів ГДС забруднюючих речовин та Дозволу на спецводокористування покладаються на замовника.

Згідно з п.1.5 договору замовнику встановлюються допустимі концентрації забруднюючих речовин, що потрапляють на очисні споруди виконавця, згідно нормативів ГДС та затвердженого ліміту відповідно до п. 1.4.

У пунктах 3.1., 3.3., 3.4. договору сторони узгодили порядок розрахунків.

На виконання п. 1.4. договору 21.04.2010 року позивачем укладено з ТОВ «Екопом» (виконавець) договір № 14/18/146 на розробку проекту нормативів ГДС для ДП «ЗТМК» на випуск №4.

Відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає (приймає), а виконавець переймає на себе (передає): послуги з виконання науково-дослідницької роботи, код 1.103.00 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, «Визначення хімічного складу суміші стічних вод КП «ЗТМК» та ВАТ «Завод напівпровідників» згідно переліку інгредієнтів, узгодженого Держуправлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області та коригування проекту нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин зі змішаними зворотними водами по випуску № 4 КП «ЗТМК».

Відповідно до п. 2.1. даного договору, вартість виконаної продукції згідно з чинною угодою відповідно до протоколу про договірну ціну складає 52 120, 64 грн., без ПДВ ТОВ «Екопом» є платником єдиного державного податку - 10% свідоцтво №829021497.

ТОВ «Екопом» виконані в повному обсязі роботи з визначення хімічного складу суміші стічних вод ПАТ «Завод напівпровідників», відповідно до переліку інгредієнтів, узгодженого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області та коригування проекту нормативів ГДС зі змішаними водами по випуску № 4 КП «ЗТМК».

Факт виконання сторонами узгоджених робіт підтверджено, підписаними ДП «ЗТМК» та ТОВ «Екопом» актами здачі - приймання виконаних робіт № 1 за серпень 2010 (на суму 15 636, 19 грн.), № 2 від б/д (на суму 18 000,00 грн.), № 3 від 05.02.2011 (на суму 15 213, 65 грн.).

Виконані роботи оплачені позивачем платіжними дорученнями від 11.05.2010 року на суму 15 636грн.19коп. (без ПДВ), № 10Ф-5635 від 19.08.2010 року на суму 18 000грн. 00коп. (без ПДВ), № 11Н-1319 від 02.03.2011року на суму 15 213,65грн. (без ПДВ), всього у сумі 48849грн.84коп.

Позивач направив відповідачеві претензію № 54/1.7-3368 від 22.11.2010 року з вимогою оплатити заборгованість у сумі 58 619грн.81коп. (48849грн.84коп. - ПДВ 20%).

Відповідач листом № 3792 від 26.11.2010 року просив направити на його адресу рахунки на оплату витрат на коригування нормативів ГДС забруднюючих речовин та зобов'язався відшкодувати понесені витрати позивача.

Позивач направив відповідачеві рахунки-фактури № Ф - 11 - 123 від 04.03.2011 на суму 18 256, 38 грн., № Ф-10-1253 від 06.12.2010 на суму 40 363, 43 грн.

Позивачем 12.11.2012 року на адресу відповідача направлена вимога № 25-02.02/4283 від 09.11.2012 року, в якій позивач просив сплатити суму боргу у розмірі 58 619, 81 грн.

Відповідачем дана сума не оплачена.

03.12.2012 року у відповіді на вимогу (лист № 1716 від 03.12.2012) відповідач зазначив, що вимога про сплату боргу у розмірі 58 619, 81 грн. є безпідставною, оскільки строк дії договору закінчився.

Проте, у п.7.2 договору № 72/25 від 24.12.2009 року сторони узгодили, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язання за ним, які мали місце на час дії договору від 24.12.2009 року №72/25.

За приписами ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а за змістом ст.596 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, слід визнати, що обов'язковою умовою виконання договору № 72/25 від 24.12.2009 року є розробка нового проекту на приймання промислових стоків із збільшеним обсягом по підприємству відповідача із віднесенням витрат на відповідача, оскільки понесення позивачем таких витрат у сумі 48849грн.84коп. підтверджено документами по оплаті послуг ТОВ «Екопом», колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду про недоведеність позовних вимог в цій сумі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 року у справі № 908/1799/13 про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а фактичні обставини, встановлені апеляційним судом, є підставою для скасування рішення.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши надані в підтвердження позовних вимог документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приймає нове рішення, яким визнає позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» заборгованості у сумі 58 619грн. 81 коп. такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 48849грн.84коп., фактично понесених позивачем витрат, у задоволенні позову у сумі 9 769грн. 97коп. слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 року у справі № 908/1799/13 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» заборгованості у сумі 58 619грн. 81 коп. задовольнити частково у сумі 48849грн.84коп.

У задоволенні позову у сумі 9 769грн.97коп. відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м. Запоріжжя на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя заборгованість у сумі 48849грн.84коп., 1 720грн. 50коп. відшкодування судового збору, сплаченого за позовом, 860грн.25коп. відшкодування судового збору за апеляційною скаргою.

Господарському суду Запорізької області, згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України, видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Запорізької області 5 - ДАГС