Рішення № 33746995, 26.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа №923/900/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Валігурському Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" , м. Херсон

про стягнення 58177 грн. 11 коп.

за участю представників:

позивача - Бережок С.І. представник, дов. № 14-65 від 22.03.2013р.;

відповідача - Тайльмайєр А.М. представник, дов. № 3416-15 від 14.11.2012р.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 21782 грн. 22 коп. втрат від інфляційних процесів, 5928 грн. 70 коп. 3% річних, 30466 грн. 19 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань, що виникли на підставі умов договору №12/33/14-БО-33 про закупівлю природного газу, укладеного сторонами 26 січня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 231, 264-265 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем спірні суми безпідставно нараховані за період більший ніж встановлений чинним законодавством та умовами договору. А саме вказує, що він зобов'язаний був повністю оплачувати прийнятий від позивача газ до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, отже у разі прострочення оплати право нарахування йому 3% річних та пені виникає у позивача з наступного дня, тобто з 15 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Тому вважає, що позивач фактично необґрунтовано розраховував 3% річних та пеню починаю з 14 числа.

Проти стягнення інфляційних втрат відповідач заперечує, посилаючись на те, що прострочення оплати вартості природного газу існувало менше одного місяця, у зв'язку з чим підстави для нарахування вказаних втрат відсутні.

Також зазначає, що з місцевого бюджету на користь МКП "Херсонтеплоенерго" повинна бути надана субвенція у різниці в тарифах, що відповідно розрахунків становить 21539819 грн. Не надання вказаної субвенції призводило до прострочення оплати позивачу природного газу.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та 3% у зв'язку з скрутним фінансовим станом підприємства-відповідача, при цьому відповідач посилається на наступні обставини. У зв'язку із значною заборгованістю за природний газ відділом державної виконавчої служби комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні 26.01.2011 року було винесено постанову про арешт коштів на рахунках МКП "Херсонтеплоенерго". На даний час арешти з рахунків не зняті.

Вказує, що він є комунальним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання населенню та підприємствам, установам, організаціям. Скрутне фінансове становище підприємства складалось внаслідок неналежної оплати його послуг населенням. Так станом на 27.08.2013 р. абоненти заборгували МКП "Херсонтеплоенерго" 44, млн. грн. Стягнення штрафних санкцій може призвести до понесення підприємством додаткових збитків, які не дадуть змоги провести ремонтно-відновлювальні роботи обладнання в неопалювальний період.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти зменшення судом розміру пені та штрафу.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

26 січня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі за текстом - позивач) та міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (надалі за текстом - відповідач) укладений договір №№12/33/14-БО-33 про закупівлю природного газу (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач - прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у п 1.2. цього договору.

На виконання п. 2.1 договору позивач постачав відповідачу природній газ протягом січня-липня 2012 року в обсязі 4930,5 тис. куб. м на загальну суму 19461817,71 грн.

Відповідачем був прийнятий зазначений природний газ, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2012 р. б/н, від 29.02.2012 р. б/н, від 31.03.2012 р. б/н, від 30.04.2012 р. б/н., 31.05.2012 р. б/н, від 30.06.2012 р. б/н, від 31.07.2012 р. б/н.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ несвоєчасно, що підтверджується операціями по підприємству "Херсонтеплоенерго" (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу для сплати 5928 грн. 70 коп. 3% річних та 21782 грн. 22 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати вартості отриманого газу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 21782 грн. 22 коп. втрат від інфляційних процесів, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

З розрахунку наданого позивачем до позовної заяви вбачається, що прострочення оплати відповідачем природного газу тривало менше місяця, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрати відсутні.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов пункту 4.1. цього договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що пеня та 3% нараховувались позивачем на суму боргу починаючи з 15 числа кожного наступного місяця. При цьому у день часткового перерахування коштів відповідачем, на такі кошти також здійснювалось нарахування пені та 3% річних.

З цього приводу суд зазначає, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора.

Отже, нарахування пені та 3% за день, в якому сума коштів, на яку здійснюється нарахування, була зарахована на рахунок позивача є безпідставним.

Враховуючи наведене, позовні вимог про стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню. За здійсненим відповідачем розрахунком, який перевірений судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26334 грн. 34 коп. пені та 5136 грн. 23 коп. 3% річних.

Заперечення відповідача з посиланням на неправильність здійснення розрахунків позивачем судом до уваги не приймаються оскільки не відповідають дійсності. З розрахунку позивача слідує, що нарахування пені та 3% річних здійснювались останнім у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства за період прострочення оплати газу з 15 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% не підлягає задоволенню, оскільки у випадку задоволення вказаного клопотання будуть порушені майнові інтереси підприємства-позивача. Крім того, викладені у відзиві на позовну заяву обставини не свідчать про винятковість випадку, у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Також суд зазначає, що 3% річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, сума 3% річних взагалі не може бути зменшена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (ідентифікаційний код - 31653320, 73000, м. Херсон, вул. Острівське шосе, 1) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 20077720, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) -5136 грн. 23 коп. 3% річних, 26334 грн. 34 коп. пені, 930 грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.09.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова