Рішення № 33746661, 12.09.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2013 Справа № 907/94/13-г

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачева (далі - КЕВ, позивач) до Верхньокоропецької сільської ради, с. Верхній Коропець Закарпатської області (далі - сільська рада, відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Мукачево (далі - ОСОБА_1, третя особа) про визнання нечинним рішення Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996р. № 35 в частині надання громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,064 га (далі - оспорюване рішення)

представники:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

прокуратури - Продан О.С., сл. посвідчення № 012745

Міністерства оборони України - не з'явився

Прокурор звернувся до суду та наполягає у ході судового розгляду на задоволенні позовних вимог, вважаючи, що відповідач з прийняттям рішення від 13.12.1996р. № 35 „Про передачу у приватну власність земельних ділянок", оспорюваного у даній справі в частині надання гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,064 га (далі - оспорюване рішення), незаконно та безпідставно надав у приватну власність земельну ділянку державної власності, що належить до земель оборони.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Мукачево визначений прокурором позивач у справі письмовими поясненнями та поясненнями представника у ході судового розгляду справи заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позові.

Судом залучено до участі у розгляді даної справи як уповноважений державою орган управління військовим майном Міністерство оборони України, участь якого є обов'язковою з огляду на те, що предметом спору у справі є землі оборони. Зазначений учасник процесу належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи (докази чого містяться у справі), однак участі свого представника він не забезпечив та не надав суду письмових пояснень по суті спору.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи та не виконав неодноразові вимоги суду щодо надання письмового документально обґрунтованого відзиву на позов з поясненням підстав прийняття оспорюваного рішення. Наведеним відповідач - орган місцевого самоврядування - ухилився від вчинення дій, покладених на нього господарським судом у даній справі, у зв'язку з чим, до відповідача були застосовані штрафні санкції за приписами п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) (ухвала суду від 26.06.13).

Третя особа участі уповноваженого представника у судовому процесі також не забезпечила та не надала письмового пояснення по суті спору, адресована їй кореспонденція суду повернута до суду без вручення адресату з відміткою установи зв'язку „за закінченням терміну зберігання". Прокурор надав суду довідку адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Закарпатській області від 26.06.13 про те, що гр. ОСОБА_1 зареєстрований18.06.1998 як проживаючий АДРЕСА_1, тобто за тією ж адресою, що зазначена в позовних матеріалах, та за якою надсилається кореспонденція суду у даній справі. За таких обставин та з огляду на те, що до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процессу - юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - на час вчинення процесуальних дій, вважається, що третя особа у справі також повідомлена про час і місце розгляду справи судом, своїми правами на участь у судовому розгляді справи не скористалася.

За таких обставин відповідно до ст. 75 ГПКУ справа розглядається за наявними в ній матеріалами та за межами строків передбачених ГПКУ, однак у межах розумного строку потрібного для надання можливості учасникам процесу реалізувати свої права у судовому розгляді справи та для правильного вирішення спору по суті згідно приписів Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення учасників процесу, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Предметом спірних відносин у даній справі є прийняте відповідачем - сільською радою - рішення від 13.12.1996 року № 35 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок", яким затверджено рішення спільного засідання адміністрації, профспілки садівничого товариства "Озерний" про передачу земельної ділянки, відведеної садівничому товариству "Озерний" загальною площею 7,21 га (п. 1) та передано у приватну власність членам зазначеного товариства, в тому числі ОСОБА_1, земельні ділянки згідно додатку (п. 2). На підставі цього рішення видано державний акт на право приватної власності ОСОБА_1, на земельну ділянку площею 0,064 га для дачного будівництва та садівництва (державний акт серії ІІІ-ЗК № 037550 - далі спірна земельна ділянка).

Матеріалами справи, зокрема, актами ревізії окремих питань стану використання земельних ресурсів на території В.Коропецької сільської ради від 06.12.2007р. № 9-16/74 та актом перевірки від 29.11.07 дотримання вимог земельного законодавства за результатами обстеження управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області (Закарпатська облдержземінспекція території полігону „Стрільбище", державним актом без номера від 17.11.81 та державним актом серії серії ІІІ-ЗК № 037550, н-зом начальника Мукачівської КЕЧ № 114 від 23.11.01 „Про проведення перенумерації в/містечок по гарнізонам Мукачівської КЕЧ р-ну" встановлено, що спірна земельна ділянка є складовою частиною земельної ділянки, яка згідно державного акту без номера від 17.11.81 закріплена у безстрокове і безоплатне користування за Мукачівською КЕЧ району ПриКВО в Мукачівському районі Закарпатської області, правонаступником якої є позивач у справі, згідно плану землекористування та на якій розташований полігон "Стрільбище" військове містечко № 14 м. Мукачево, вул. Івана Франка (колишнє військове містечко № 5).

У ході судового розгляду встановлено та не спростовано ні відповідачем ні третьою особою, що останній з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення надано у приватну власність спірну земельну ділянку, безпідставно та незаконно припинивши право користування Мукачівської КЕЧ нею як частиною земельної ділянки, що перебувала у державній власності за змістом ст. 4 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, чинного станом на час прийняття оспорюваного рішення, та має статус земель оборони за змістом ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони", оскільки виділена для розміщення і постійної діяльності позивачеві - установі Збройних Сил України.

За приписами ст. 31 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, вилучення земельних ділянок з метою, зокрема, передачі їх у власність громадянам, могло здійснюватися за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих рад, вилучення земель на території області за межами населених пунктів - за рішенням обласної ради, а в разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення земельної ділянки або відмови місцевої ради у її вилученні зазначені питання належало вирішувати у судовому порядку.

Відповідно до приписів ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Підставами визнання судом акту недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів - позивача у справі.

У ході судового розгляду справи доведено, що оспорюване рішення відповідача суперечать вимогам чинного земельного законодавства, з його прийняттям порушено право позивача. За таких обставин порушене з прийняттям оспорюваного рішення право позивача на користування наданою земельною ділянкою підлягає захисту відповідно до приписів ст. 152 ЗКУ шляхом визнання недійсним цього рішення.

За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ судові витрати за розгляд справи судом належить покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1. Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996р. № 35 в частині надання громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,064 га.

2. Стягнути з Верхньокоропецької сільської ради (89660, с. Верхній Коропець Мукачівського району, вул. Шенборна, 16 в доход державного бюджету України судовий збір на суму 1147,00 грн. (одну тисячу сто сорок сім грн. 00 коп.) із зарахуванням його до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір», отримувач коштів - ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38015610, рахунок отримувача 31211206783002.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.09.13

Суддя Ушак І.Г.