Рішення № 33746548, 18.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19617/13-ц

Провадження №2/761/6976/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Паночко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2013 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачене страхове відшкодування у розмірі 25 500,00 грн. та судові витрати в розмірі 255,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.09.2009 року між АТ «Просто-страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір, поліс №ВВ/9365830 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Мерседес» державний номер НОМЕР_1, з лімітом відповідальності 25 500,00 грн.

Позивач зазначає, що 17.07.2010 року на перехресті вулиць Будівельників та Жмаченка в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Шкода», державний номер НОМЕР_2, власником якої є ТОВ «Євро Лізинг» під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченим транспортним засобом «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1

Постановою суду встановлена вина ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху та пошкодженні автомобілів.

Позивач зазначає, що бло з'ясовано, що автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_2 був застрахований згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу в ПрАТ «СК «Українська страхова група», яка сплатила ТОВ «Євро Лізинг» страхове відшкодування в розмірі 42 040,35 грн.

В грудні 2012 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулась до позивача з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 42 040,35 грн. На підставі страхового акту позивачем було сплачено ПрАТ «СК «Українська страхова група» страхове відшкодування в розмірі 25 500,00 грн. та виплачено 08.01.2013 року.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 не повідомив позивача про настання страхової події та під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп'яніння, тому на підставі ст.ст.1191 ЦК України та ст. 38.1.1 Закону України «Про страхування» позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В судове засіданні представник позивача не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів за згодою представника позивача. Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як вбачається з заяви.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що цивільна відповідальність власника автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 була застрахована в період з 24.09.2009 року по 23.09.2010 року на підставі Полісу №ВВ/9365830 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну Полісом був встановлений в розмірі 25 500,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №28-0107-0001-лиз3890 від 06.10.2009 року, укладеного між ЗАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Євро Лізинг, було застраховано автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту №1608, що складений 30.07.2010 року ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових складає - 34 835,58 грн., в т.ч. ПДВ 5 805,93 грн.

Згідно з платіжним дорученням №55844 від 20.08.2010 року ТОВ «Євро Лізинг» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 42 040,35 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.01.2011 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема в постанові зазначено, що 17.07.2010 року приблизно о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 в м.Києві на перехресті вул. Будівельників та вул. Жмаченка, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_2.

Крім того в постанові зазначено, що ОСОБА_1 17.07.2010 року о 00 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Будівельників та вул. Жмаченка, керував автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, нерозбірлива мова, нестійка хода, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. п. 13.1, 2.5 ПДР України.

13.12.2012 року до АТ «Просто-Страхування» звернувся представник ПАТ СК «Українська стархова група» про виплату на підставі ст.ст.993, 1191 ЦК України, ст.ст.20, 27 Закону України «Про страхування» страхового відшкодування в розмірі 42 040,35 грн. по випадку, що стався 17.07.2010 року.

Відповідно до ст.980 ЦК України та ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається зі страхового акту №7121-50901-12 від 02.01.2013 року, пригоду, що мала місце 17.07.2010 року з вини відповідача визнано страховим випадком та 08.01.2013 року сплачено на рахунок ПАТ СК «Українська страхова група» страхове відшкодування у розмірі 25 500,00 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що після сплати страхового відшкодування на виконання договору страхування, у сторони позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги нормами ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про страхування» (так як відповідач не повідомив про страхову подію та перебував в стані алкогольного сп'яніння під час ДТП).

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Така ж позиція викладена й у ст.27 Закону України «Про страхування».

Відтак, оскільки існує спеціальний порядок регулювання порядку сплати страхового відшкодування в порядку суброгації (ст. 993 ЦК України), суд не може взяти до уваги посилання позивача на положення ст. 1191 ЦК України.

У вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі.

Відповідно до цієї норми, до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

В судовому засіданні було встановлено, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача була застрахована у позивача.

Але в той же час стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач під час ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння. Так само в судове засідання відповідач не з'явився та не надав доказів на підтвердження того, що він у строки, встановлені діючим законодавством повідомив страховика про настання страхового випадку.

Отже, оскільки позивач на виконання умов договору виплатив страхове відшкодування, має право в порядку суброгації стягнути сплачену суму з відповідача, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 25 500,00 грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 979, 980, 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 159, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок та 255 гривень 00 копійок судового збору.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Сторони, які не приймали участі в судовому засіданні мають право оскаржити рішення до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.Г.Притула