Рішення № 33746245, 24.09.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа №2/257/1803/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Е.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника відповідача - Ізмалкова Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Слов'янських регіональних електричних мереж, про визнання пункту договору про користування електричною енергією недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Слов'янських регіональних електричних мереж, про визнання пункту 18 договору про користування електричною енергією від 12 квітня 2013 року недійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 липня 2007 року між нею та Слов'янським РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" було укладено договір №212610009 на поставку та користування електричною енергією. Починаючи з дати укладання договору від 20.07.2007 року та по 01.02.2013 року щомісяця відповідно до рахунків, наданих постачальником, мінімальний об'єм споживання електричної енергії складав 269квт. В розмірі від 60,52 грн., максимальний об'єм споживання електричної енергії складав 8620 квт. В розмірі до 2111,90 грн. відповідно до спожитої електричної енергії. В березні 2013 року вона помітила технічну несправність лічильника та подала заяву до постачальника на проведення експертизи несправного лічильника. Згідно акту №1859 "проведення експертизи лічильника електроенергії" від 02 квітня 2013 року про неправильну роботу лічильника, результати перевірки лічильника: метрологічні характеристики відповідають вимогам ГОСТ 30207-94. Лічильник №71059049 типу ЦЕ визнано придатним для експлуатації. Але експертиза була проведена без додержання вимог законодавства, було грубо порушено вимогу п.2 ч. 15 "Правила користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача, але експертиза проводилась за її відсутністю. Після проведення експертизи 12.04.2013 року постачальник надав їй акт-звірки №13585 розрахунків за електричну енергію станом на 12.04.2013 року, в якому була вказана заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію в розмірі 80812,60 грн., та надав новий договір, вказавши при цьому, що якщо вона відмовиться від підписання нового договору №212610009 про користування електричною енергією, в п.18 щойно підписаного договору значилась заборгованість в розмірі 80812,61 грн. то відповідач, як єдиний енергопостачальник, відключить її будинок від електричної мережі. Така поведінка енергопостачальника є прямим умисним зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Вона не згодна з даним пунктом договору, вважає що пункт 18 договору №212610009 про користування електричною енергією від 12.04.2013 року суперечить чиннгому законодавству України та зазначаэ, що дані правовідносини, породження яких є метою договору, регулюються Законом України "Про захист прав споживачів". Зазначає, що заборгованість за електричну енергію, що виникла на протязі двох місяців, була значно завищена, тобто за два місяці нараховано 80812,61 грн., що неможливо, як зазначаэ позивач, з технічного зору, адже відповідно до проектної потужності будинку, вказана величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів. При цьому, загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача, а саме не може бути вищою ніж 10 кВт. Вважає, що зміст спірного договору суперечить ч.3 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", при надані послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуг, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та\або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням сторонами умов договору. Як вказує позивач, зміст спірного договору суперечить ч. 7 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів", ціну продукції визначено неналежним чином, оскільки перед укладанням даного договору відповідач не повідомив позивача належним чином про умови спірного договору, та не надав в повному обсязі інформації про умови договору, як того вимагає Закон, а саме: зазначив суму заборгованості, яка не відповідає дійсності, навіть з технічного зору, та не попередив про зазначену суму в договорі її перед його укладанням. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставах та повноваженнях перевірених судом підтримала позовні вимоги в повному обсязі, на підставах, викладених в позовній заяві, надала пояснення аналогічні викладені в позовній заяві, також додала, що висновок відповідача щодо правомірності нарахування заборгованості за поставлену електричну енергію є хибним, та таким що не відповідає жодної технічної документації щодо потужності зазначеного будинку, а тому наполягає на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Ізмалков Ю.Г., який діє на підставах та повноваженнях перевірених судом, позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що невідокремлений підрозділ Слов'янський РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі. Відповідно до п.3 постанови КМУ від 26.07.1999 року №1357 "про затвердження Правил користування електричною енергією для населення", споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Відповідно до типового договору про користування електричною енергією для населення, який є додатком 1 до Правил, передбаченого внесення заборгованості, що існувала на час укладання договору, у пункт 18. під час укладання договору з позивачем була проведена звірка розрахунків за електроенергію станом на 12.04.2013 року з показниками 10, та оформлено актом-звірки №13585, який був підписаний споживачем. Відомості з акту звірки №13585 від 12.04.2013 року були внесені у пункт 18 договору № 212610009 від 12.04.2013 року про користування електричною енергією. Таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до копії договору №212610009 на поставку та користування електроенергією від 20 липня 2007 року (а.с.4-5) укладеному між ОСОБА_3 та ПАТ "Донецькобленерго". Відповідно до умов якого ПАТ "Донецькобленерго" бере на себе зобов'язання надавати ОСОБА_3 електроенергію у необхідних йому об'ємах, у відповідності з проектною потужністю будинку (квартири) 10,0 кВт. електроустановок ОСОБА_3, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості при умовах дотримання ОСОБА_3 усіх пунктів договору, а ОСОБА_3 зобов'язується виконувати усі пункту договору і сплачувати спожиту електроенергію за затвердженим тарифом у передбачені цим договором строки.

Відповідно до п.5.1 цього договору сплата за електроенергію здійснюється у відповідності з показаннями прибору обліку, у строк не пізніше 10-ти днів, з дня отримання рахунку квитанції по діючому тарифу. П.5.3. цього договору передбачено, що при зміни тарифів постачальник зобов'язаний довести до відома споживача письмово або через засоби масової інформації, і у місцях сплати за електроенергію нові величини тарифів не пізніше, ніж за 5 днів до їх введення. П. 5.4. у разі заборгованості, яка є на час укладання договору, споживач зобов'язаний узгодити з постачальником графік її погашення, з умовами обов'язкової сплати текучих платежів. П. 8.4 відповідальність за зберігання лічильника у випадку встановлення його у ящику на фасаді будинку покладається на абонента.

З копії акту №0264413 (а.с.6) заміни, встановлення, технічної перевірки, збереження пломб і коштів обліку електроенергії побутового споживача від 30 березня 2013 року вбачається, що технічна перевірка відповідає вимогам правил пристроїв електроустановок. Прибор встановлено на фасаді та опломбовано пломбою держповірки 2012 ІІ. Відповідальність за збереження і цілісність встановлених пломб, індикаторів, прибору обліку покладається на споживача. Покази прибору обліку, відсутні порушення схеми обліку і пошкоджень прибору обліку, пломб, індикаторів і їх наявність підтверджують.

Згідно копії висновку акту №1859 проведення експертизи лічильника електроенергії (а.с.7) від 02 квітня 2013 року результатами проведеної експертизи лічильника №7105909049 типу ЦЕ 6803В визнано придатним для експлуатації.

Відповідно до копії акту звірки №13585 станом на 12 квітня 2013 року у позивача присутня заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 80812,60 грн. Також їй було запропоновано погасити заборгованість у 30-ти добовий термін (а.с.8).

З копій квитанцій вбачається, що позивач сплачувала за використану електричну енергію, а саме: 23.10.2007 року у сумі 210,70 грн., 20.11.2007 року - 245 грн., 18.12.2007 року - 1847,30 грн., 10.01.2008 року - 2111,90 грн., 06.02.2008 року - 1363,43 грн., 09.03.2008 року - 1084,12 грн., 10.04.2008 року - 172,72 грн. (9-10).

Згідно копії договору №212610009 від 12 квітня 2013 року (а.с.13-14) укладеному між ОСОБА_3 та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", в особі постачальника Слов'янського РЕМ. За цим договором енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 10 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

П. 16 договору встановлено, що оплата за електричну здійснюється відповідно до показань приладу обліку за діючими тарифами (цінами) для населення до 150 кВт - 25,92 грн., від 150 до 800 - 33,72 грн., вище 800 - 95,76 грн. не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п.18 цього договору у разі заборгованості, що існує на час укладання договору, сторони погоджують графік її погашення за умови обов'язкової оплати поточних платежів. Заборгованість на 12.04.2013 року становить 80812,61 грн. п. 23 вказано, що розбіжності з технічних питань під час виконання умов цього договору регулюються органами Держенергонадзору згідно з правилами користування електричною енергією, правилами улаштування енергоустановок, правилами безпечної експлуатації електроустановок споживача, правилами технічної експлуатації установок споживача. У п. 25 вказано, що у разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами. Даний договір підписаний обома сторонами 12 квітня 2013 року.

Згідно копії довідки АБ №454121 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00131268, керівником є Сидоренко Олексій Анатолійович, види діяльності за КВЕД-2005: 40.13.0 розподілення та постачання електроенергії, 40.11.0 виробництво електроенергії, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 40.30.0 постачання пари та гарячої води, 85.12.0 медична практика, 45.21.1 будівництво будівель. Інституційний сектор економіки за КІСЕ S.11002 приватні не фінансові корпорації (а.с.35).

З копії акту технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №015297 від 12 липня 2007 року вбачається, що розрахункові прилади обліку, шафа обліку, встановлені огорожі не мають зовнішніх пошкоджень корпусів та інших елементів; ланцюги обліку - пошкоджень ізоляції, скруток, пайок не мають. Засіб обліку знаходиться на балансі споживача. При перевірці була присутня ОСОБА_3

Відповідно до копії акту про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження від 12 липня 2007 року ОСОБА_3 був зданий на збереження електролічильник з встановленими пломбами, цілісність знов встановлених пломб та пломб, що залишились непорушеними; пломбу вального дроту, трансформатів струму та напруги; ланцюгів вимірювання та лічильників електроенергії.

Згідно копії висновку акту допуску на підключення до електричної мережі електроустановок від 12 липня 2007 року на підставі наданої технічної документації та огляду електроустановок жилого будинку можуть бути підключені до електричної мережі. Підключення електроустановок проводиться власником електричних мереж відповідно до договору про приєднання на підставі цього акта допуску на підключення після укладання договору на користування електричною енергією. Акт допуску складено у двох примірниках та підписано обома сторонами.

З копії свідоцтва про атестацію виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 29 січня 2007 року №ВЛ-272\07 вбачається, що електротехнічна лабораторія фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за спожиту електроенергію по лицевому рахунку НОМЕР_1 споживача ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 за період з 16.04.2008 року по 30.03.2013 року заборгованість складає 88158,57 грн., у даному розрахунку вказані показання лічильника, періоди, тариф якій діяв на ці періоди та суми заборгованості, і загальна сума заборгованості. Борг на 16 квітня 2008 року по показам 0035735 - 21,92 грн., загальне споживання за період з 16 квітня 2008 року по 30 березня 2013 року 117701,50 грн., загальна сплата за період з 16 квітня 2008 року по 30 березня 2013 року 36888,88 грн., загальний борг з 16 квітня 2008 року по 30 березня 2013 року - 80812,62 грн. Також ці дані підтверджуються копією лицевого рахунку споживача ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 статті 12, ч. 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 630 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до п.48 Правил відповідальність за порушення правил користування електричною енергією несе споживач.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з приписів ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 229 ЦК України зазначає, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229) мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести. Що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно до ч.2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що підписуючи договір про користування електричною енергією від 12.04.2013 року позивач підтвердив своє волевиявлення на укладення цього договору з відповідачем на умовах, визначених в цьому договорі, який спрямований на реальне настання правових наслідків. Зі змісту укладеного договору вбачається, що у позивача відсутні будь-які зауваження щодо умов укладеного договору. Аналіз договору про користування електричною енергією від 12.04.2013 року укладеного між сторонами дозволяє зробити висновок, що оспорювана частина договору за своїм змістом не суперечить статтям 26 та 27 Закону України "Про електроенергетику" в редакції, що діяла на час укладання цього договору, Правилам користування електричною енергією для населення, затвердженними Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, у їх відповідній редакції та Типовому договору про постачання електричної енергії і за своєю суттю відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання недійсним частини укладеного між сторонами договору, оскільки п. 18 договору про користування електричною енергією від 12.04.2013 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Суд зазначає, що не згода позивача з розміром існуючої на момент укладання договору заборгованості, визначеної у п. 18 цього договору, не обмежує її право доводити своє правоту під час пред'явлення відповідачем позовної заяви про стягнення з неї вказаної суми заборгованості в порядку, визначеним чинним Цивільним процесуальним кодексом України.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання. Разом з тим, незважаючи на наявну можливість, позивачем та її представником не надано суду достовірних, належних та достатніх доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", статтями 6, 229, 526, 610, 611, 627, 628, 630, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі Слов'янських регіональних електричних мереж, про визнання пункту договору про користування електричною енергією недійсним - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 18 вересня 2013 року в присутності сторін.

Повний текст рішення суду виготовлено у повному обсязі 24 вересня 2013 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях