Ухвала суду № 33745454, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 1570/6263/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС до ПП «Аверс Логістік», ПП «Центр послуг-Міленіум» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС звернулась до суду з адміністративним позовом до ПП «Аверс Логістік» та ПП «Центр послуг-Міленіум» про стягнення коштів з ПП «Аверс Логістік» у розмірі 5500грн. та з ПП «Центр послуг-Міленіум» у розмірі 5500грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну невиїзну перевірку ПП«Аверс Логістік» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Центр послуг-Міленіум» за результатами якої складено акт №2297/23-3/33387838 від 14.04.2011р. Перевіркою встановлено, що загальний обсяг операцій ПП «Аверс Логістік» по взаємовідносинам з підприємством ПП «Центр послуг-Міленіум» згідно документів наданих до перевірки складає 5500,00грн. у т.ч. ПДВ 916,67грн. Також, перевіркою встановлено, що підприємство ПП «Аверс Логістік» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно правочину з ПП «Центр послуг-Міленіум», який укладено в порушення ч.1 ст.203 ЦК України: його зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, моральним засадам, а також зазначений правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) Таким чином, позивач вважає, що відповідачами порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на штучне формування податкового кредиту по податку на додану вартість, а отже є нікчемним. За таких обстави, позивач вважає, що кошти отримані за нікчемним правочином підлягають стягненню в дохід держави

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС до ПП «Аверс Логістік», ПП«Центр послуг-Міленіум» про стягнення коштів з ПП «Аверс Логістік» у розмірі 5500грн. та з ПП «Центр послуг-Міленіум» у розмірі 5500грн. - відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ПП «Центр послуг-Міленіум» зареєстроване 27.05.2009р. як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, та 21.02.2005р. ПП «Аверс Логістік» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради .

На виконання постанови від 25.01.2011р. старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Одеській області капітана податкової міліції Даракчі О.Г., у період з 25.03.2011р. по 07.04.2011р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю управління податкового контролю юридичних осіб Кокшаровою К.В. була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Аверс Логістік» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП«Центр послуг-Міленіум», за результатами перевірки складено акт №2297/23-3/33387838 від 14.04.2011р. Перевіркою встановлено, що підприємство ПП«Аверс Логістік» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно правочину - договору з ПП«Центр послуг-Міленіум» №150709 від 15.07.2009р., який укладений в порушення ч.ч.1,5 ст.203, ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, а отже є нікчемним.

Так, 15.07.2009р. між ПП «Аверс Логістік» (замовник) та ПП«Центр послуг-Міленіум» (виконавець) було укладено договір про надання послуг зі зборки меблів та стелажів №150709. Відповідно до умов договору виконавець по замовленню замовника за плату виконує послуги по зборці (монтажу) офісних меблів та офісних перегородок, стелажних систем охорони, такелажні послуги, вантажних послуг. У зазначеному договорі вказано, що його підписано з боку ПП «Центр послуг-Міленіум» директором ОСОБА_4, а з боку ПП «Аверс Логістік» - директором ОСОБА_5 Відповідно до акту здачі - прийняття робіт від 30.07.2009р. ПП «Центр послуг-Міленіум» були проведені роботи відповідно до договору №150709 від 15.07.09р. на загальну суму 5500грн., у тому числі ПДВ у сумі 916,66грн. Також, ПП «Центр послуг-Міленіум» було виписано ПП «Аверс Логістік» згідно договору №150709 від 15.07.09р. податкову накладну №30/08 від 30.07.2009р. на загальну суму 5500,00грн. у тому числі ПДВ - 916,66грн., форма проведених розрахунків - оплата з розрахункового рахунку .

Відповідно до акту №2297/23-3/33387838 від 14.04.2011р. у ПП «Центр послуг-Міленіум» не встановлено наявність виробничих потужностей та обладнання, необхідних для здійснення певних технологічних процесів, а також встановлено, що ПП«Центр послуг-Міленіум» не знаходиться за адресами, які вказані як юридичні та фактичні адреси ведення фінансово-господарської діяльності за реєстраційними документами, про що складено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням №56166/10/29-0 від 07.10.2009р. Також, перевіркою було встановлено, що ведення обліку ПП «Центр послуг-Міленіум» здійснювалось для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкового вигоди для ПП«Аверс Логістік».

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2011р. у справі №1/1522/1829/11 визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні злочинну передбаченого ч.2 ст.205 КК України - створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог внаслідок необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст. 250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені ст. 208 названого Кодексу.

Разом з цим, положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані у ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вправі на підставі п. 11 названої статті звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. При цьому у разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.

Згідно матеріалів справи, 15.07.2009р. між ПП «Аверс Логістік» (замовник) та ПП«Центр послуг-Міленіум» (виконавець) було укладено договір про надання послуг зі зборки меблів та стелажів №150709. Відповідно до умов договору виконавець по замовленню замовника за плату виконує послуги по зборці (монтажу) офісних меблів та офісних перегородок, стелажних систем охорони, такелажні послуги, вантажних послуг. Зазначений договір підписано з боку ПП «Центр послуг-Міленіум» директором ОСОБА_4, а з боку ПП «Аверс Логістік» - директором ОСОБА_5

Відповідно до акту здачі - прийняття робіт від 30.07.2009р ПП «Центр послуг-Міленіум» були проведені роботи відповідно до договору №150709 від 15.07.09р. на загальну суму 5500грн., у тому числі ПДВ у сумі 916,66грн. ПП «Центр послуг-Міленіум» було виписано ПП «Аверс Логістік» згідно договору №150709 від 15.07.09р. податкову накладну №30/08 від 30.07.2009р. на загальну суму 5500,00грн. у тому числі ПДВ - 916,66грн., форма проведених розрахунків - оплата з розрахункового рахунку.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2011р. визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні злочинну передбаченого ч.2 ст.205 КК України - створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Так, судом було встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрував ПП «Центр послуг-Міленіум» без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за проханням невстановлених осіб та після реєстрації підприємства він фінансову-господарську діяльність не здійснював, бухгалтерські документи та податкову звітність ПП «Центр послуг-Міленіум» він не складав та не підписував.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність у відповідачів дій спрямованих безпосередньо на отримання необґрунтованої податкової вигоди для отримання якої і було укладено договір №150709 від 15.07.2009р., який характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій у невідповідності до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника (сторони, що надає послуги) для штучного створення бюджетного відшкодування.

Із врахуванням наведених положень ст. 207 Господарського кодексу України, а також ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України укладені між ПП «Аверс Логістік» та ПП «Центр послуг - Міленіум» правочини є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскільки такі санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. А тому санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст. 250 цього Кодексу, -протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначено вище, оспорювані податковим органом в позові правочини вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України є підставою для стягнення з відповідачів в дохід держави всього отриманого ними за зобов'язаннями .

Разом з цим, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій за порушення, що мали місце у липні 2009 року, лише у жовтні 2012 року, тобто після спливу встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строків, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: