Ухвала суду № 33745234, 25.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3047/13-а

25.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 23.05.13 у справі № 801/3047/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагазбудпроект" (вул. Лугова, 31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95033)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 №0003851502 та №0002001501,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагазбудпроект" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 №0003851502 та №0002001501 - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 05.03.2013 №0003851502.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 05.03.2013 №0002001501.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагазбудпроект" судовий збір у розмірі 213,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагазбудпроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП "Альянс" за період з 01.10.2009 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складений акт від 04.02.2013 №552/15.2/35458439, яким встановлені порушення :

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21367,00 грн.

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 17094,00 грн.:

лютий 2009 року- 2917,00 грн., травень 2009 року- 3250,00 грн., вересень 2009 року- 2163,00 грн., грудень 2009 року- 3047,00 грн.;

березень 2010 року- 3867,00 грн., червень 2010 року- 1850,00 грн.,

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 05.03.2013 №0003851502 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 7146,25 грн., у тому числі 5717,00 грн. за основним платежем та 1429,00 грн. за штрафними санкціями;

- від 05.03.2013 №0002001501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 14103,75 грн., у тому числі 11283,00 грн. за основним платежем та 2820,75 грн. за штрафними санкціями.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищезазначене узгоджується з нормами ст. 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Згідно акту перевірки від 04.02.2013, відповідачем використовувалися лише комп'ютерні автоматизовані системи ДПС: "Облік платників", "Бест Звіт", "ТАХ", "Аудит", "Облік податків і платежів", "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" та акт від 11.04.2012№36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин з 01.01.2009 по 31.03.2012".

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 N266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

З акту від 04.02.2013 №2724/10/15-2 вбачається, що фінансово-господарськи документи ТОВ "Нафтагазбудпроект" відповідачем не досліджувалися.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом встановлено, що місцезнаходження суб'єкта господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 95033, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Київський район, вул. Лугова, буд. 31.

В період з 01.10.2009 по 30.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагазбудпроект" мало господарські стосунки з КП "Альянс".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), станом на день розгляду справи КП "Альянс" не перебуває у процесі припинення, таким чином, сторони мали належний обсяг права та дієздатності для укладення господарсько-договірних зобов'язань.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані належні та допустимі докази того, що на момент здійснення господарських операцій між ТОВ "Нафтабудпроект" та КП "Альянс" у 2009, 2010 роках в ТОВ "Нафтабудпроект" була наявна інформація про недобросовісність його постачальника.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, згідно статті 3 Господарського кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що протягом 2009, 2010 років між позивачем та КП "Альянс" були укладені договори на виконання підрядних робіт:

- від 15.03.2010 №380 на виконання проектних робіт "Реконструкція мехмастерских в цех з виробництва виробів з пінополістиролу, розташованого в Бахчисарайському районі с. Танкове вул. Ялтинська, 14". Ціна договору становить 23200,00 грн., у тому числі ПДВ 3866,67 грн.. Оплата проводиться після закінчення всіх робіт, відповідно до акту виконаних робіт. Термін дії договору з 15.03.2010 по 30.04.2010.

- від 24.06.2010 №1157 на виконання проектних робіт "Багатопаливна заправна станція в м. Донецьк, вул. Горнова". Ціна договору становить 11100,00 грн., у тому числі ПДВ 1850,00 грн.. Оплата проводиться після закінчення всіх робіт, відповідно до акту виконаних робіт. Термін дії договору з 24.06.2010 по 31.08.2010.

У зазначений період КП "Альянс" мало ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 28.07.2006 АВ №119461 з терміном дії до 28.11.2011.

На підтвердження виконання проектних робіт позивачем долучені до матеріалів справи акт здачи-прийому виконаних робіт від 28.04.2010, від 31.08.2010.

Надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій акти виконаних робіт, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

В бухгалтерському обліку позивача вказані операції обліковані по 631 рахунку "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", що відповідає вимогам Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search), свідоцтво платника ПДВ, а саме КП "Альянс" анульоване 11.04.2012 (причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій контрагент мав повноваження виписувати податкові накладні:

- від 29.03.2010 №775 на суму 23200,00 грн., у тому числі ПДВ 3866,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - розробка проекту "Реконструкція мехмастерских в цех з виробництва виробів з пінополістиролу, розташованого в Бахчисарайському районі с. Танкове вул. Ялтинська, 14";

- від 30.06.2010 №2056 на суму 11100,00 грн., у тому числі ПДВ 1850,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - розробка проекту "Багатопаливна заправна станція в м. Донецьк, вул. Горнова".

Податкові накладні відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість, із змінами і доповненнями, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".

Також, судова колегія зазначає, що отримання податкових накладних підтверджено реєстром отриманих податкових накладних підприємства, який розпочато з 01.11.2007, та який містить записи про реєстрацію відповідних податкових накладних: №№16, 20.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку, про що свідчить платіжне доручення від 29.03.2010 №26 на суму 23200,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3866,67 грн.; платіжне доручення від 29.06.2010 №56 на суму 11100,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1850,00 грн..

Судом встановлено, що вказані будівельні проекти були замовлені позивачем з метою належного виконання умов договорів підряду, в яких позивач був підрядником, а саме.

11.03.2010 між позивачем та ТОВ "Архітектурно рекламні технології" був укладений договір №019/11 на виконання проектно-кошторисної документації з розробки робочого проекту "Реконструкція мехмастерских в цех з виробництва виробів з пінополістиролу, розташованого в Бахчисарайському районі с. Танкове вул. Ялтинська, 14".

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2010 між позивачем та ТОП "ТПК Укрсплав" був укладений договір №020/10 на виконання проектно-кошторисної документації з розробки рабочого проекту з будівництва об'єкту: "Багатопаливна заправна станція в м. Донецьк, вул. Горнова 2А".

Також, колегія суддів зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012 не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з КП"Альянс».

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 04.02.2013 №552/15.2/35458439 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05.03.2013 №0003851502 та №0002001501.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.13 у справі № 801/3047/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва