Постанова № 33744953, 17.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 рокуСправа №2а-1717/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду м. Севастополя Кравченко М.М.,

при секретарі Коваль К.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача (ПАТ "Севастопольське управління дорожнього будівництва") Волков Михайло Юрійович довіреність № б/н від 15.08.12 посвідчення адвоката НОМЕР_1;

представник позивача (ПАТ "Севастопольське управління дорожнього будівництва") Бурчуладзе Тетяна Анатоліївна довіреність № б/н від 15.08.12 посвідченняадвоката НОМЕР_2;

представник відповідача (ДПІ у Гагарінсьькому р-ні м. Севастополя) Ксенз Олексій Миколайович довіреність № 7/9/10.0-25 від 21.02.13 на підставі паспорту;

представник відповідача (ДПІ у Гагарінсьькому р-ні м. Севастополя) Кирюхіна Яніна Миколаївна довіреність № 44/9/10.0-25 від 19.10.12 на підставі службового посвідчення;

прокурор Почка Антон Анатолійович службове посвідчення №005826 від 25.09.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Севастопольське управління дорожнього будівництва" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби

за участю прокуратури м. Севастополя

про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство „Севастопольське управління дорожнього будівництва", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказів ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 418 від 05.06.2012 про призначення перевірки ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва", № 497 від 27.06.2012 про подовження строку перевірки, про визнання протиправними дій ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва", що були оформлені актом № 568/22-108/03450614 від 07 липня 2012 року, на підставі наказів ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя № 418 від 05.06.2012 про призначення перевірки ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва", № 497 від 27.06.2012 про подовження строку перевірки, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000080221 від 19.07.2012, № 0000070221 від 19.07.2012 ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби.

При розгляді адмінистративної справи, позивачем були уточнені позовні вимоги шляхом подання заяви, згідно якої позивачем заявлено у доповнення до заявлених раніше вимог про визнання протиправними дій ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби щодо нарахування пені на виявлені органом ДПС суми заніження податкових зобовязань

Позов мотивовано тим, що оскаржені податкові накази, повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновків акту перевірки, які також не відповідають дійсним обставинам та зроблені при довільному трактуванні контролюючим органом положень податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову, доповненнях до заперечення проти адміністративного позову.

З метою всебічного дослідження матеріалів справи у звязку з необхідністю дослідження питань, що потребують спеціальних знань по справі було призначено судову єкономічну експертизу, проведення якої було доручено Севастопольскому відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП „Строитель-плюс", ПП „Визит Торг", ПП „Базис Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" за період з 01.01.09р. по 31.03.12р., за результатами якої складено акт від 07.07.2012 № 22-108/03450614.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168-97/ВР „Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно занижено ПДВ всього у сумі 6929355,41 грн., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме:занижено податок на прибуток всього у сумі 8615178,46 грн. в зв'язку з не підтвердженням факту придбання послуг при здійснення нікчемного правочину.

Висновок контролюючого органу щодо безпідставного заниження ПДВ в розмірі 6929355,41 грн. та податку на прибуток у сумі 8615178,46 грн. ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" зроблено з підстав того, що повноважною особою відповідача, яка проводила перевірку, встановлено що у періоді з 01.01.2009 по 31.03.2012 операції з поставки ТМЦ і послуг на адресу ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" від БВП „Строитель-плюс", ПП „Визит Торг", ПП „Базис Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" мають ознаки безтоварних, через що правочини, вчинені ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" з БВП „Строитель-плюс", ПП „Визит Торг", ПП „Базис Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" не спрямовані на реальне настання правових наслідків і мають ознаки нікчемності.

Таким чином, на думку відповідача, у звязку з тим, що ТМЦ і послуги, що мають ознаки нікчемності, надані БВП „Строитель-плюс", ПП „Визит Торг", ПП „Базис Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" у подальшому на адресу ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" призводить до правових наслідків для контрагентів-покупців ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" у частині відсутності права на формування податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і формування валових витрат відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у період з 01.01.2009 по 31.12.2012.

Відповідно до висновків акту перевірки № 568/22-108/03450614 від 07.07.2012 за результатами перевірки ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" встановлено порушення:

П.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 6929355,41 грн., у тому числі:

Січень 2009р.-40382,84грн., березень 2009р.-34960,2грн., квітень 2009р.-80507,01грн., травень 2009р.-116657,16грн., червень2009р.-418399,44грн., липень 2009р.-27076,13грн., серпень 2009р.-269006,8грн., вересень 2009р.-640436,34грн, жовтень 2009р.-118485,07грн., листопад 2009р.-301604,56грн., грудень 2009р.-329737,65грн., березень 2010р.-135021,42 грн., квітень 2010р.-12351,36грн., травень 2010р.-21205,03грн.,червень 2010р.-24091,56грн, липень 2010р.-2754,03грн., серпень 2010р.-1257165,59грн., вересень 2010р.-1575752,38грн., жовтень 2010р. - 28354,86грн., листопад 2010р.-883,33 грн., грудень 2010р.-1004639,81грн., січень 2011 р.-45775,29грн., березень 2011р.-100500,0грн., червень 2011р.-471,6 грн., липень 2011р.-37683,33грн., серпень 2011р. - 126487,67грн., вересень 2011р.-82141,42грн., листопад 2011р.-173439,44грн., грудень 2011р.-44934,67грн.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на пнрибуток всього у сумі 8615178,46 грн., у тому числі: 1 кварталі 2009р. - 94178,8грн., 2 кварталі 2009р.-769454,51грн., 3 кварталі 2009р. - 1133149,09грн., 4 кварталі 2009р.-937284,1 грн., 1 кварталі 2010р.-168776,78грн., 2 кварталі 2010р.-72059,94грн., 3 кварталі 2010р.-3544590,0грн., 4 кварталі 2010р.-1292347,5 грн., 1 кварталі 2011р. - 68405,89грн., 2 кварталі 2011 р. - 542,34 грн., 3 кварталі 2011 р. - 283259,28 грн., 4 кварталі 2011р. - 251130,23грн.

На підставі акту перевірки ДПС у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 07.07.2012 № 22-108/03450614 були прийняти податкові повідомлення-рішення рішень № 0000080221 від 19.07.2012, № 0000070221 від 19.07.2012., якими збільшено суми грошового зобов'язання за платежами:

Податок на прибуток приватних підприємств 10517516,61грн, сумою 8520999,66грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) розміром 1996516,95 грн.;

податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 8307262,17 грн., сумою 6656848,2 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) розміром 1650413,97 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" у якості покупця, замовника, наймача було укладено низку договорів з підприємствами - постачальниками, підрядниками - ПАТ „Севастопольське управління дорожнього будівництва" від БВП „Строитель-плюс", ПП „Визит Торг", ПП „Базис Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг", а саме:

Договір № 716 від 01.06.2009 з підрядником - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого підрядник приймає на себе виконання робіт по обєкту „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" км 4+500 - 6+700", відповідно до проектно-кошторисній документації з вартістю робіт 552,876 тис. грн. з ПДВ, а замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту за формами КБ-2В, довідки КБ-3, що підписані відповідальними представниками сторін та діє до повного закінчення робіт та розрахунків по договору.

Договір №1186 від 01.09.2009, укладений з підрядником БВП „Строитель-Плюс", відповідно якого підрядник приймає на себе виконання робіт по обєкту „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" км 4+500 - км 6+700", згідно затвердженої проектно-кошторисній документації, з вартістю робіт у розмірі 2950,05960 тис. грн. з ПДВ, а замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту за формою КБ-2В, довідки КБ-3, що підписані уповноваженими представниками сторін та діє до повного закінчення робіт та розрахунків.

Договір №2530 від 01.11.2009, укладений з підрядником - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, підрядник приймає на себе виконання робіт по обєкту „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" км 4+500 - км 6+700", згідно затвердженої проектно-кошторисній документації, з вартістю робіт у розмірі 487,23360 тис. грн. з ПДВ, а замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту за формою КБ-2В, довідки КБ-3, що підписані уповноваженими представниками сторін та діє до повного закінчення робіт та розрахунків.

Договір №25296 від 01.12.2009, укладений з підрядником - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, підрядник приймає на себе виконання робіт по обєкту „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" км 4+500 - км 6+700", згідно затвердженої проектно-кошторисній документації, з вартістю робіт у розмірі 1033,11120 тис. грн. з ПДВ, а замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту за формою КБ-2В, довідки КБ-3, що підписані уповноваженими представниками сторін та діє до повного закінчення робіт та розрахунків.

Договір купівлі-продажу №1599 від 01.08.2010, укладений з продавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, продавец зобовязаний передати покупцю будівельні матеріали, відповідно до накладних на кожну партію товару. Поставка будівельних матеріалів здійснювалась на умовах самовивізу товару автотранспортом покупця зі складу продавця або за домовленістю постачається продавцм на склад покупця за рахунок покупця. Оплата будівельних матеріалів здійснювалась авансовими платежами на підставі рахунків наданих продавцем. Датою передачі будівельних матеріалів вважалась дата складання видаткової накладної. Строк дії договору встановлено - 31.12.2011.

Договір №962 від 01.08.2010, укладений з підрядником - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, підрядник приймає від замовника заявку на необхідні будівельно-дорожні механізми для виконання робіт на обєкті „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" км 4+706 - 5+406 до закупка" на підставі потреби замовника протягом всього періоду дії договору. Робота будівельно-дорожними механізмами виконувалась підрядником на підставі заявок. Розмір оплати за роботу будівельно-дорожних механізмов здійснювался на підставі твердої договірної ціни за роботу 1 машиночасу, що діяла у підрядника на момент виділення будівельно-дорожних механізмів. Розрахунок по платежам за роботу будівельно-дорожних механізмів здійснювалась замовником на підставі рахунку підрядника та акту виконаних робіт. Підставою для акту виконаних робіт є змінні рапорти. Замовник компенсує підряднику витрати на відрядження його робітників при їх роботі за межами міста Севастополя. При заправці будівельно-дорожних механізмів замовником, вартість ПММ з розрахунку договірної ціни виключається. Строк дії договору встановлений до 31.12.2010. до договору надані додатки „ Ціна на БДМ, що виділяються", розрахунки договірної вартості одного машиночасу.

Договір оренди майна №1208 від 03.06.2011, укладений ПАТ „Севастопольське управліня дорожнього будівництва" у якости наймача з наймодавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, наймодавець зобовязаний передати наймачу у тимчасове користування майно, а наймач сплатити орендну платню, строком оренди з моменту прийняття майна по акту приймання-передачі до 31.12.2011. наймач сплачує орендну платню щомісячно, згідно з виставленими наймодавцем рахунками. Після закінчення строку оренди наймач зобовязаний повернути майно наймодавцу, строком дії договору до закінчення строку оренди.

Договір на надання послуг №1209 від 14.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги з організації вагончика-офісу для ІТР на ділянці автошляху М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (Крим) км 662+750 - км 680+200" на строк дії контракту, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 75600,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір на надання послуг №1210 від 14.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги з організації харчового блоку та зони відпочинку для ІТР та робітників на ділянці автошляху М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (Крим) км 662+750 - км 680+200" на строк дії контракту, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 120000,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір на надання послуг №1211 від 15.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги з навчання, тренінги складу лаборантів та організації лабораторії для випробування і зберігання бетонних зразків на строк дії контракту, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 66000,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір оренди майна №1212 від 16.06.2011, укладений ПАТ „Севастопольське управліня дорожнього будівництва" у якости наймача з наймодавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, наймодавець зобовязаний передати наймачу у тимчасове користування майно, а наймач сплатити орендну платню, строком оренди з моменту прийняття майна по акту приймання-передачі до 31.12.2011. наймач сплачує орендну платню щомісячно, згідно з виставленими наймодавцем рахунками. Після закінчення строку оренди наймач зобовязаний повернути майно наймодавцу, строком дії договору до закінчення строку оренди.

Договір на надання послуг №1213 від 15.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги з комплексного забезпечення та обслуговування у сфері інформаційно-технічних послуг, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 350000,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір на надання послуг №1214 від 24.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги з обслуговування дорожньої і спеціалізованої техніки - технічний догляд, заміна несправних вузлів, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 350000,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір на надання послуг №1215 від 24.06.2011, укладений з виконавцем - БВП „Строитель-Плюс", згідно якого, виконавец надає замовнику послуги дорожньої техніки - вібратор, трамбувальник, торкет-гармата, загальною вартістю робіт, послуг з ПДВ у розмірі 250000,00 грн., прийняття послуг, оплата замовником здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, надання послуг, строком дії до 31.12.2011.

Договір купівлі-продажу № 49 від 01.06.2010, укладений з продавцем ПП „Мастер Торг", згідно якого, продавец зобовязаний передати покупцю мазут та пічне паливо, відповідно до накладних на кожну партію товару, за ціною, що вказується в рахунках, що включають транспортні витрати, строком дії до 31.12.2011.

Договір купівлі-продажу № 250 від 01.11.2011, укладений з продавцем ПП „Пан Буд", згідно якого, продавец зобовязаний передати у власність покупця майно, що є власністю продавца, не містить умов платежу, відомостей про майно, що продається, ціни договору и строку дії.

В материали справи позивачем надані копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують фактичне виконання сторонами вищевказаних правочинів та були отримані ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" від контрагентів БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг", а саме: рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання - здачі виконаних робіт, акти виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, товарно-транспортні накладні, виписки банку про рух грошових коштів ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва".

До видаткових накладних на постачання від контрагенту БВП „Строитель-Плюс" на адресу ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" продукції: отсев, щебень будо надано накладні на маршрут або групу вагонів на перевезеня вказаних ТМЦ залізничним транспортом, в яких вказані наступні дані: станція і залізниця відправлення, відправник вантажу, його найменування, поштова адреса, сума провізної платні за тарифами та кілометражем, платник провізної платні - платником за перевезенням вантажу згідно умов договорів є відправник, а тому вказані реквізити його розрахункового рахунку, станція та залізниця призначення, одержувач вантажу, його найменування, поштова адреса, дата навантаження, відомости про вантаж та інші відомості.

За даними наданих накладних на маршрут отримувачем вантажу є ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва", відправниками вантажу є: ООО „Мокрянский каменный карьер №3» , ОАО „Новополтавский карьер", до накладних на маршрут позивачем надані у матеріали справи паспорти на вантаж.

Таким чином, загальна сума витрат ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва", здійснених за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з контрагентами БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" відповідно до наданих первинних документів складає 24793766,75 грн. без ПДВ. Сума грошових коштів сплачена ПАТ „Севастопльське управління дорожного будівництва" за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 вищевказаними контрагентами складає 24024493,83 грн.

Загальні суми податкового кредиту ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з контрагентами БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" відповідно до наданих первинніх документів складає 5436188,50 грн. Сума ПДВ сплачена ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 вищевказаним контрагентам складає 4004082,31грн.

Відповідно до наданих регістрів бухгалтерського обліку ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" „Журнал - ордер і Відомість по рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за 2010 та 2011 роки, операції з контрагентами БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг"відображені відповідними проводками.

Таким чином, у наданих регістрах бухгалтерського обліку ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" відображено інформацію по фінансово-господарським відносинам з контаргентами БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг", а саме:

По дебіту рахунку 63 з кредитом рахунку 31 відображені суми проведеної оплати постачальникам та підрядникам (БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Укрторгпартнер", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг") ; по дебіту рахунку 23 з кредитом рахунку 63 відображено віднесення вартості прийнятих від підрядників робіт, послуг на витрати виробництва (БВП „Строитель-Плюс"); по дебіту рахунку 91 з кредитом рахунку 63 відображено віднесення на загальновиробничі витрати віртість отриманих від постачальників виконаних робіт та наданих послуг (БВП „Сторитель-Плюс"); по дебіту рахунку 20 з кредитом рахунку 63 відображена вартість одержаних від постачальників ТМЦ (БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг"); по дебіту рахунку 22 з кредитом рахунку 63 відображена вартість одержаних від постачальників малоцінних та швидкозношуваних предметів (ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг"); по дебіту рахунку 64 з кредитом рахунку 63 відображений податковий кредит з ПДВ; по дебіту рахунку 36 з кредитом рахунку 63 відображена продажна вартість реалізованої покупцям продукції, товарів та, одночасно, заборгованість за одержані від постачальників та підрядників ТМЦ, прийняти роботи, послуги (КП „Альянс", БВП „Строитель-Плюс").

У матеріали справи позивачем надано матеріальні звіти за 2010 та 2011 роки по складу 201 „Сировина та матеріали" у розрізі матеріально відповідальних осіб. Матеріальні звіти містять дані: найменування, одиниці виміру, залишки на початок періоду у розрізі кількості та вартості, оприбуткування і витрата матеріалів за період у розрізі кількості та вартості, залішки на кінець періоду у розрізі кількості та вартості.

Судом у ході розгляду справи було витребувано від позивача з метою повного та обєктівного розгляду справи особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв у яких вказано найменування наданного спецодягу, взуття, їх кількість, звіти про витрату основних матеріалів у будівництві в зіставленні з витратою, визначеною за виробничими нормами по обєкту „Реконструкция автомобильной дороги „Севастополь-Балаклава" за 2010 та 2011 роки, що вміщує інформацію про нормативну потребу в матеріалах у відповідному періоді для виконання робіт, у відповідних одиницях виміру, найменування видів робіт та обсяги виконаних робіт, зіставлення фактичної витрати матеріалів, у відповідному періоді, витрачених для виконання робіт, у відповідних одиницях виміру, найменування видів робіт та обсяги фактично витрачених матеріалів, первинні документи - видаткові накладні, акти приймання - передавання матеріальних цінностей, акти сдачи - приймання робіт, наданих послуг, відповідно до яких ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" сторонним організаціям було передано матеріали, надані транспортні послуги, послуги з оренди, йнші послуги.

Таким чином, відповідно до наданих документів, в ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" відбувалися фінансово-господарські операції, що призвелі до змін в структурі акттивів ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва".

Згідно з результатами проведеного дослідження, на підставі наданих суду первинних бухгалтерських та податкових документів - видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" здійснювало фінансово-господарські операції з підприємствами - контрагентами БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" у період з 01.06.2009 по 31.12.2011. Дані, що містяться у наданих первинних документах бухгалтерського та податкового обліку про отримання від постачальників та підрядників товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт та наданих послуг, знайшли відображення у регістрах бухгалтерського обліку ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" та податкової звітності, що підтверджується також платіжними дорученнями, відповідно до яких ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" було проведено оплату контаргентам БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" за отримані ТМЦ, роботи, послуги, дослідженням руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва", з відображенням у відповідному регістрі бухгалтерського обліку.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Надані ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" первинні документи бухгалтерського обліку відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ №88 від 24.05.1995. На підставі первінних документів ПАТ „Севастопольске управління дорожного будівництва" були складені регістри бухгалтерського обліку та проведена оплата з розрахункового рахунку за надані ТМЦ, роботи, послуги. Таким чином, проведені ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" фінінсово-господарські операції з БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг"призвели до зміни у майновому та фінансовому стані ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" що є підставою для ії відображення у податкової звітності.

Таким чином, висновки акту ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 568/22-108/03450614 від 07.07.2012 про відсутність у ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" права на формування валових витрат за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 року від фінансово-господарських операцій з постачальниками БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 568/22-108/03450614 від 07.07.2012 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про відсутність у ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 року від фінансово-господарських операцій з постачальниками БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг"не знайшлі свого відображення у наданих відповідачем документах.

Відповідно висновки акту ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 07.07.2012 № 568/22-108/03450614 про заниження податку на прибуток за період з 01.06.2009 по 31.12.2011 року від фінансово-господарських операцій з постачальниками БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який постачає товари, послуги на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, робіт, послуг, складається під час виникнення податкових зобовязань з ПДВ продавця і видається на вимогу покупця та є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документомі одночасно відображається у реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з данними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобовязання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом другим Податкового кодексу України.

Згідно п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, зведені результати обліку операцій з постачання та придбаня товарів, послуг, відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата ії виписки, отримання, загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Форма та порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу другого Податкового кодексу України.

Платники податку щомісяца в терміни, що передбачені для поданя податкової звітності - календарний місяць, у тому числі для якх цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такій період в електронному вигляді.

Відповідно до положень П(С)БО 2, активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очикується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому; зобовязання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюютьв собі економічні вигоди; власний капітал - частина в активах підприємства, що залішається після вирахування його зобовязань.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.32 ст. 1, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь -яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валови витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт, послуг.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами веденя податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість веденя і зберігання яких передбачено правилами веденя бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом другим Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати, які включаються до складу валових витрат та нараховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку цих витрат.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"визначається виходячи із договірної, контрактної вартості товарів, послуг, та складається із сум податків, нарахованих, сплачених платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8 Закону України „Про податок на додану вартість".

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"вважається дата здійснення першої із подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів, робіт, послуг, дата виписки відповідного рахунку, товарного чека- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого, нарахованого податку у звязку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазаначеними цим підпунктом документами.

У п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" зазаначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, послуги, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, робіт, послуг, складається у момент виникнення податкових зобовязань з ПДВ продавця і видається на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Податкова накладна, згідно вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазаначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку - продавця та покупця, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис, номенклатуру товарів, робіт, послуг та їх кількість, обсяг, обєм, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначається виходячи із договірної, контраткної вартості товарів, послуг та складається із сум податків, нарахованих, сплачених платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахункуплатника податку на оплату товарів, послуг, або дата отримання платником податку товарів, послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Подакового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого, нарахованого у звязку з придбанням товарів, послуг, нет підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

У момент виникнення податкових зобовязань продавця, відповідно до пунктів 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, складається податкова накладна, у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів, робіт, послуг.

Податкова накладна, відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отриманя податковой накладной також є, відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги звязку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами, касові чеки, які містять суму отриманих товарів, послуг, загальну суму нарахованого податку з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника. При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів, послуг не може перевищувати 200 гривень за день без урахування податку.

Таким чином, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих, сплачених платником податку протягом такого звітного періоду. Право платника податку на податковий кредит виникає при здійсненні першої із подій або списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів, робіт, послуг, або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт, послуг. Але при цьому до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого, нарахованого податку не підтверджені податковими накладними та іншими документами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та, або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обовязкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодекса України. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерськогго обліку, та інших документів, встановлених розділом другим Податкового кодекса України.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення витрат до складу витрат, які нараховуються для визначення обєкта оподаткування та до складу податкового кредиту, сплачених у ціні товарів, послуг сум податку на додану вартість-є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарської діяльності.

Таким чином, витрати з метою визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображують зміни майнового стану платника податків та реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до листу Вищого адміністративного суду України „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" № 1112/11/13-10 від 20.07.2010, суди повинні, при розгляді подібних справ, однією з сторін у яких виступає податковий орган, з урахуванням сутності заперечень податкового органу, витребувати у нього докази, які підтверджують, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності. Якщо податковим органом таких доказів не надано або надані докази є недостатними, суд, керуючись частинами 4,5 ст. 11 КАС України (офіційне зясування обставин справи), зобовязаний із власної ініціативи витребувати відповідні докази.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податковой вигоди є підставою для ії одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та, або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості грунтуються на інших документах, недійсность даних в яких встановлено судом.

Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Таким чином, платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та податкових зобовязань, на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому для первинних документів, як бухгалтерського так і податкового обліку, передбачений обовязковий зміст необхідних реквізитів.

Відповідно до листу Вищого адміністративного суду України „Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати обставини:

Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певоного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів.

Установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції. Підлягає встановленню статус постачальника товарів, послуг, придбання яких є підставою для формування иподаткового кредиту та, або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа шо видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Установлення звязку між фактом придбання товарів, послуг, спорудженням основних фондів, імпортом товарів, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

При цьому в обовязковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема придбання послуг, використання яких не може мати впливу на результатти господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та,або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуваться стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне, множинне трактування прав та обовязків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення обєкта оподаткування податком на прибуток та, або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичними обставинами.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінювались первинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними , у тому числі нікчемними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувался рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, висновки акту ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 568/22-108/03450614 від 07.07.2012 про порушення ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у звязку з чим ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" було занижено податок на прибуток за період з 01.06.2009 по 31.12.2011, а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, за наслідками чого ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" було занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2009 по 31.12.2011, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва", матеріалами справи, нормативніми вимогами не підтверджується.

Згідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу -Податок на додану вартість.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд погоджується з експертами (висновок судової економічної експертизи №1549), що до

висновков сделанних в експертизи, у тому числе що, документами первинного бухгалтерського обліку підтверджено отримання позивачем робіт від БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг", а також оплата цих робіт БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг".

Відповідачем не доведено факт того, що до податкового кредиту позивачем було включено суму податку на додану вартість, на підставі не існуючих податкових накладних, або які складені у не відповідності із вимогами чинного законодавства України, або по операціям, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника. Більш того, будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим ст. 201 Податкового Кодексу України, Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 відповідачем не вказано ні в запереченнях на позов.

Відповідачем також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угоди з БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" що носить ознаки нікчемності.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів між позивачем та БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" обґрунтовано тим, що у БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені ПАТ „Севастопольське управління дорожного будівництва" з БВП „Строитель-Плюс", ПП „Візіт Торг", ПП „Базіс-Торг", ПП „Укрторгпартнер", КП „Альянс", ПП „Пан Буд", ПП „Мастер Торг" (виконавцями, постачальниками) мають ознаки нікчемності.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 ЦК України (на яку в акті перевірки посилається відповідач), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, згідно постанови Пленуму Верховного суду від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні. Крім того, не доведено наявність інших підстав, передбачених законом, що вказують на неможливість включення позивачем податкових накладних, виписаних на його адресу, до складу податкового кредиту. При цьому вищенаведеним підтверджується, що позивач здійснював усі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарських операцій з отримання робіт.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит (бюджетне відшкодування) від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно п.п. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Зазначене узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, що є обов'язковою для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС'АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000080221 та № 0000070221, відповідно до яких ПАТ «Севастопольське управління дорожнього будівництва» збільшено суми грошових зобов'язань з оплати податку на прибуток на суму 10 517 516,61 грн. (у тому числі сума податку 8520 999,66 грн. та сума фінансових санкцій 1996 516,95 грн.) та зі сплати податку на додану вартість на суму 8 307 262,17 грн. (у тому числі сума ПДВ 6 656 848,2 грн. та сума фінансових санкцій 1650 413,97 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови складено 22.07.2013.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко