Постанова № 33744895, 11.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2013 року 17:20 № 826/13757/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів Каракашьяна С.К., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної виконавчої служби України

про визнання незаконними, протиправними та скасування постанов

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - Харченко О.О.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовами до Державної виконавчої служби України (далі по тексту - відповідач), в яких просить суд: визнати незаконними, протиправними та скасувати постанови Державної виконавчої служби України від 02.08.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №39149834; зобов'язати Державну виконавчу службу України розглянути заяви ОСОБА_1 №1вп вх.№11309/10, №2вп х.№1140/11, №3вп вх. №1141/12 від 08.08.2011 року у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративних справах № 826/13757/13-а, № 826/13758/13-а, № 826/13760/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду на 11 вересня 2013 року.

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року ухвалою суду об'єднано провадження в адміністративних справах № 826/13757/13-а, № 826/13758/13-а, № 826/13760/13-а в одне провадження № 826/13757/13-а.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 11 вересня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у залученні до участі в справі в якості третьої особи у зв'язку з ненаданням жодних документів, які б свідчили, що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки останнього.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 11 вересня 2013 року закрито провадження у справі № 826/13757/13-а в частині позовних вимог про зобов'язання Державної виконавчої служби України розглянути заяви ОСОБА_1 №1вп, №2вп, №3вп від 08 серпня 2011 року за вхідним №1139/10, №1140/11, №1141/12 на підставі пункту 4 частини першої 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанови державного виконавця про відмову у відкритті провадження винесені незаконно, необґрунтовано, всупереч вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - без посилання на передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

У наданих суду запереченнях та поясненнях представник відповідача зазначила, що державний виконавець під час прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) діяв на підставі, у межах повноважень, наданих йому законом, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Державної виконавчої служби України із заявами: №1вп (вх.№1139/10) про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - Рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі № 25476/02 «ОСОБА_1 проти України» в частині стягнення на користь ОСОБА_1 1700 євро, конвертованих в українську гривню, оскільки у зв'язку з неправильним розрахунком та конвертацією Міністерством юстиції України вказаної суми залишок недоплачених коштів складає 274 грн. 78 коп.; №2вп (вх.№1140/11) про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - Рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі № 25476/02 «ОСОБА_1 проти України» в частині стягнення на користь ОСОБА_1 1700 євро, конвертованих в українську гривню, оскільки у зв'язку з неправильним розрахунком та конвертацією Міністерством юстиції України вказаної суми залишок недоплачених коштів складає 117,63 грн.; №3вп (№1141/12) про прийняття до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - Рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі № 25476/02 «ОСОБА_1 проти України» в частині виконання негрошової частини рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року стосовно вжиття заходів індивідуального характеру по поновленню на стільки, на скільки це можливо порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 до того стану, як вони були порушені та в частині вжиття заходів загального характеру для не повторення звернень громадян України до Європейського суду з прав людини із заявами відносно виконання рішень національних судів.

В обґрунтування вказаних заяв позивач посилалася на довготривале невиконання у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 року №25476/02 по справі «ОСОБА_1 проти України».

Вказані заяви зареєстровані відповідачем 08 серпня 2011 року.

До заяв №1вп (вх.№1139/10) та №2вп (вх.№1140/11) від 08.08.2011 року позивачем додано: виконавчий документ - оригінальний текст рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 року №25476/02 по справі «ОСОБА_1 проти України», платіжне доручення Міністерства юстиції України від 10.09.2007 року №1060, лист від 12.04.2010 року №П-10348-38 заступника Міністра юстиції України ОСОБА_4, довідка від 01.11.2007 року №960 керуючого відділенням Голосіївського відділення №5398 ВАТ «Ощадбанк України» ОСОБА_5, виписка з рахунку №44892, довіреність від ОСОБА_1 на ОСОБА_2

До заяви №3вп (вх.№1141/12) як додатки подано виконавчий документ - оригінальний текст рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 року №25476/02 по справі «ОСОБА_1 проти України», вступна та резолютивна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2011 року №19515/10/2670, лист 04-30/21-1667 Голови Комітету ВРУ з питань правосуддя ОСОБА_6, рішення Комітету ВРУ з питань правосуддя від 10.03.2010 року «Щодо стану виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини», довіреність від ОСОБА_1 на ОСОБА_2

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2012 року у справі №2а-13285/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, за результатами розгляду вказаних вище заяв ОСОБА_1 Державна виконавча служба України листом від 07 вересня 2011 року за № КО-28160/20 за підписом начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_7 повідомила позивача про відсутність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження, розглянувши такі заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Вказані дії Державної виконавчої служби України згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2012 року у справі №2а-13285/11/2670 визнані протиправними й зобов'язано Державну виконавчу службу України розглянути заяви ОСОБА_1 у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», та за наслідками розгляду прийняти відповідні рішення у формі постанов.

02 серпня 2013 року відповідачем винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752 за заявою від 08 серпня 2011 року №1вп, ВП №39148560 за заявою від 08 серпня 2011 року №2вп, ВП №№39149834 за заявою від 08 серпня 2011 року №3вп на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зазначив наявність у провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчого провадження ВП №4529908 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 року №25476/02 у справі «ОСОБА_1 проти України», що унеможливлює подальше виконання пред'явленого до відділу рішення Європейського суду з прав людини.

Позивач, вважаючи, що відмова у відкритті виконавчого провадження порушує її права та законні інтереси, звернулась з даним позовом до суду за їх захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження».

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України врегульовуються Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Статтею 2 цього Закону визначено, що Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За наявності підстав, визначених статтею 26 цього Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів.

Згідно пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з мотивувальних частин оскаржуваних постанов підставою для відмови у відкритті виконавчих проваджень є відновлення постановою від 23.07.2013 року виконавчого провадження ВП №4529908 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2007 року №25476/02 у справі «ОСОБА_1 проти України».

Так, постановою начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_8 від 19 липня 2013 року про перевірку виконавчого провадження у ВП № 4529908 скасована постанова про закінчення виконавчого провадження від 20 грудня 2007 року про примусове виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2007 року ВП№25476/02 у справі «ОСОБА_1 проти України» про: «Протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава відповідач повинна сплатити заявниці в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 1700 (одну тисячу сімсот) ЄВРО як компенсацію за нематеріальну шкоду, плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнутий з зазначених сум; після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсотки».

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_8 від 23 липня 2013 року про відновлення виконавчого провадження відновлено виконавче провадження ВП № 4529908 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2007 року ВП№25476/02 у справі «ОСОБА_1 проти України» про: «Протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава відповідач повинна сплатити заявниці в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 1700 (одну тисячу сімсот) ЄВРО як компенсацію за нематеріальну шкоду, плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнутий з зазначених сум; після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсотки».

Зазначене виконавче провадження передано державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_9, яка 02 серпня 2013 року і винесла постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №№39149834.

Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду, які ж саме інші передбачені законом обставини виключають здійснення виконавчого провадження, а у постановах від 02 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №№39149834, які у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України є рішеннями суб'єкта владних повноважень, зазначено як законну підставу відновлення постановою від 23.07.2013 року виконавчого провадження ВП №4529908 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2007 року №25476/02 у справі «ОСОБА_1 проти України», та міститься посилання на пункт 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», що не є законодавчо передбаченою обставиною для відмови у відкритті виконавчого провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх скасування.

При цьому посилання представника відповідача на ту обставину, що прийняття зазначених постанов зумовлено необхідністю виконання рішень Київського апеляційного адміністративного суду та Окружного адміністративного суду міста Києва судом визнаються необґрунтованими, оскільки, на думку суду, саме у постановах державного виконавця, як рішеннях суб'єкта владних повноважень, має зазначатись посилання на відповідне рішення суду, на виконання якого приймається рішення (виноситься така постанова).

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що у постановах від 02 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №№39149834 зазначено про подання 31 липня 2013 року заяв про примусове виконання.

Разом з тим, долучені до справи матеріали виконавчого провадження, а також матеріали справи не містять будь-яких заяв про примусове виконання від 31 липня 2013 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанов Державної виконавчої служби України від 02 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №№39149834.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанови Державної виконавчої служби України від 02 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у ВП №39148752, ВП №39148560, ВП №№39149834.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді С.К. Каракашьян

Т.І. Шейко