Постанова № 33744893, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 рокуСправа №827/1878/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача (Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод") Крічун Марк Михайлович довіреність № б/н від 25.09.12 паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 11.07.2003 р.;

представник позивача (Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод") Кудінов Віталій Миколайович довіреність № б/н від 30.01.13 паспорт НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС Українив м. Севастополі 25.11.1998 р.;

представник відповідача (Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби) Буштуєв Артем Сергійович довіреність № 239/9/10.1-04 від 20.07.13 посвідчення НОМЕР_3 від 15.10.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 липня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/1878/13-а, підготовче провадження по справі закінчене, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити суд з підстав, що наведені у позові, надали суду додаткові пояснення.

Представник відповідача заперечував проти позову посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з такого.

Як встановлено у судовому засіданні, працівниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ "Севастопольський морський завод" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ф.Т.Р." за період квітень 2012 р. (акт перевірки від 01.07.2013 р. №1141/10/22.0-21/14312370/33).

Перевіркою встановлено наступні порушення ПАТ "Севастопольський морський завод":

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від'02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету всього на суму 3559 грн., в т.ч. за квітень 2012р. у сумі 3559 грн.

- У порушення п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1 п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 17794 грн.,у т.ч по періодам за Півріччя 2012р. у сумі 17794грн.

Згідно акту отриманого від Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 09.04.2013 №658/22.1-07/03961711 «Про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою. відповідальністю "Ф.Т.Р." (код за ЄДРПОУ 03961711) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB "ІВІТЕК ТТК" (код ЄДРПОУ 36626532),їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012р.,квітень 2012р.,травень 2012р., липень 2012 р.»

Даним актом встановлено, що основним постачальником TOB "Ф.Т.Р." було TOB "ІВІТЕК ТТК" (код ЄДРПОУ 36626532), по якому висновками ВПМ ДПІ у Київському р-ні м. Харкова Харківської області Державної податкової служби встановлено наступне:

З метою встановлення підприємства TOB "ІВІТЕК ТТК", код ЄДРПОУ 36626532, співробітниками ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС було здійснено виїзд за місцем реєстрації підприємства, вході якого встановлено відсутність за місцезнаходженням, змінено стан на «9».

Встановлено відсутність складських приміщень та власного транспорту.

Таким чином, відповідачем зроблений висновок, що за період січень 2011р. - січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. господарська діяльність TOB "ІВІТЕК ТТК", код ЄДРПОУ 36626532, яка пов'язана з сумнівними платниками має ознаки нереальності здійснення, по TOB "ІВІТЕК ТТК", код ЄДРПОУ 36626532, відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій за період січень-2011р.-січень 2012р., березень 2012р.- червень 2012р.

Враховуючи вищевикладене та відповідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) первинний документ:

- документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України 996-XIV, відповідно до якого фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є безтоварною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Виходячи з наведеного, відповідачем був зроблений висновок, що в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету всього на суму 3559 грн., в т.ч. за квітень 2012р. у сумі 3559грн. та в порушення п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1 п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 17794 грн.,у т.ч по періодам за Півріччя 2012р. у сумі 17794 грн. сформовано на підставі документів, що не підтверджують фактичне отримання товару від ТОВ «Ф.Т.Р.».

Суд не може погодитися із законністю таких дій відповідача та відповідністю висновків відповідача фактичним обставинам, виходячи з такого.

Згідно п.п. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Встановлено, що у квітні 2012 р. позивач здійснив угоду з придбання для своїх працівників спеціального одягу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." представлений ПАТ "Севморзавод" для оплати товару рахунок-фактура № 96 / с від 13 квітня 2012 року на суму 21352,50 гривень, у тому числі ПДВ - 3558,75 гривень.

Таким чином, в силу вимоги зазначеної норми, у ПАТ "Севморзавод" при формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток виникли правові підстави для віднесення на витрати суми в розмірі 17794,00 гривень за операціями з ТОВ "Ф.Т.Р." за перше півріччя 2012 року.

Факт поставки товару підтверджується, зокрема, відвантажувальної накладної № 197 від 28 травня 2012 року, прибутковим ордером № 27103 із зазначенням дати отримання товару на суму 17793,75 гривень (без ПДВ) 28 травня 2012 року, відомостями видачі спецодягу в червні 2012 року, протоколом № 16 від 29.05.2012г. за визначенням терміну експлуатації товару, придбаного за рахунком № 96 / с від 13.04.2012р. ТОВ "Ф.Т.Р.".

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність у відвантажувальної накладної вказівок на місце її складання, як обов'язкового реквізиту, передбаченого ст.9 ч.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не може бути підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася. Згідно з положенням ст.9 4.1 зазначеного Закону відвантажувальних накладна (як первинний документ) повинна бути складена у момент виконання господарської операції. Враховуючи, що місцезнаходження ТОВ "Ф.Т.Р.", як отгрузчіка товару, відомо, ідентифікація накладної та господарської операції, пов'язаної з нею, є цілком можливою.

Матеріали справи свідчать, що інших доказів безтоварністі операції по вказаному рахунку податковий орган не приводить.

Акту перевірки, а також відповідь податкового органу на заперечення на акт перевірки за вих. № 252/10/220-48 від 10.07.2013 р., підставою для висновку про безтоварність операції є виключно суб'єктивний висновок перевіряючої особи про неможливість господарської діяльності ТОВ "Ф.Т.Р." у квітні 2012 року. При цьому даний висновок робиться на підставі акту перевірки податкового органу міста Харкова по результату перевірки діяльності ТОВ "Ф.Т.Р." за його відносинам з третьою особою.

За таких обставин очевидною є безпідставність висновків в акті відповідача про порушення ПАТ "Севморзавод" п.198.1 ст.198 ПК України.

Встановлено, що державна реєстрація ТОВ "Ф.Т.Р." як суб'єкта господарювання, не припинена; з числа платників податку підприємство не виключено; угоду щодо поставки товару за рахунком № 96 / с від 13.04.2012р. у встановленому законом порядку недійсною не визнано.

У відповідність зі ст.234 ЦК України фіктивна угода не є нікчемною, а визнається недійсною в судовому порядку.

Згідно з вимогою п.73.5 ст.73 ПК України податкові органи мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом зустрічна звірка ТОВ "Ф.Т.Р." за його взаєминам у квітні 2012 року з ПАТ "Севморзавод" не проводилася, що виключає висновок відповідача про безтоварність господарської операції в квітні 2012 року.

Отже, суд робить висновок, що позивач - ПАТ "Севморзавод" правомірно врахував в якості витрат суму у розмірі 17794,00 гривень з господарської операції за рахунком № 96 / с від 13.04.2012 р.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000620220 від 10.07.2013 року.

Повний текст постанови складений 23.08.2013 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя М.М. Кравченко