Рішення № 3374313, 31.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2009 р. Справа № 3/75/09

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»

Юридична адреса: 54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 к

Фактична адреса: 54001, м. Миколаїв -1, а/с 27

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролакт»

56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 а

Про: стягнення заборгованості на суму 8 590,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Пономаренко А.П., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8590,00 грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.

Позивач виконав вимоги ухвали суду від 04.03.09 р., а саме надав копію довідки про включення позивача до ЄДРПОУ; копію банківської виписки, щодо часткової сплати заборгованості.

Крім того, 31.03.09 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що повна назва відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Євролакт».

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав, вимоги ухвал суду від 04.03.2009р. не виконав. Але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням представника для участі у справі в Львівському апеляційному суді.

31.03.09 р. в судовому засіданні позивач надав заперечення на клопотання, в якому просить суд відхилити клопотання відповідача щодо перенесення розгляду справи та задовольнити позов в повному обсязі.

Суд розглянувши вищезазначене клопотання, дійшов висновку про відмову в його задоволені, оскільки участь представника в іншому судовому засіданні не є ґрунтовною підставою для відкладення розгляду справи, т.к. представництво юридичної особи може здійснювати будь-яка особа на підставі доручення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

18 вересня 2006 р. ТОВ «Євролакт»(відповідач) придбало у ТОВ «Інтерпромтех»(позивач) пропелерну мішалку вартістю 13 590,00 грн., що підтверджується підписаною двома сторонами видатковою накладною № РН-0000264 від 18.09.06 р.

Як свідчать матеріали справи, доказом отримання відповідачем товарно-матеріальної цінності є довіреність серії ЯМД № 813871 від 18.09.06 р.

18.09.2006 р. позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-000310 на суму 13590,00 грн., але останній за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Для досудового розв'язання спору позивач направив відповідачу вимогу за №01990-юр від 30.01.2009р. щодо сплати заборгованості в сумі 13590,00 грн. та перерахувати кошти на банківський рахунок позивача. Так, відповідач розрахувався за надану продукцію позивачем частково згідно банківської виписки від 11.02.09р. на суму 5 000,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором поставки, загальна заборгованість правомірно склала 8590,00 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Євролакт»(56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 а, код ЄДРПОУ 32332395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех», (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 к, код ЄДРПОУ 32655884) –8 590,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова