Ухвала суду № 33742758, 07.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4145/13-ц

Провадження №4-с/761/63/2013

У Х В А Л А

іменем України

07 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд» про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд» (далі - Заявник), в особі свого представника, 04 лютого 2013 року, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - Державна виконавча служба) про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії.

Скаргу Заявник обґрунтовує тим, що у проваджені Державної виконавчої служби знаходилися на виконанні виконавчі листи, видані Шевченківським районним судом м. Києва 01 лютого 2010 року щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі. Зауважує, що Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторія Михайлівна, згідно постанов від 02 червня 2010 року, зазначені виконавчі документи повернула, оскільки виходом державного виконавця у будинок, де мешкають боржники, останніх за місцем проживання не виявлено. Заявник вважає вказані постанови такими, що винесені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не проведені заходи, пов'язані із примусовим виселенням боржників. Крім того, вказує, що обставини, викладені в оскаржуваних постановах не відповідають дійсності, оскільки боржники по теперішній час безпідставно продовжують займати житлове приміщення, з якого вони підлягають виселенню, без надання іншого жилого приміщення, на підставі судового рішення. Просить суд ухвалити судове рішення, яким скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторії Михайлівни у виконавчому провадженні № 17408061 від 02 червня 2010 року про повернення виконавчого документа з примусового виконання виконавчого листа № 2-2092, виданого 01 лютого 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі; постанову Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторії Михайлівни у виконавчому провадженні № 17408061 від 02 червня 2010 року про повернення виконавчого документа з примусового виконання виконавчого листа № 2-2092, виданого 01 лютого 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у повному обсязі вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі.

У судовому засіданні представник Заявника вимоги скарги підтримала у повному обсязі, просила суд скаргу задоволити.

Представник Державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Про причину неявки суд не повідомив.

Суд знаходить можливим розгляд скарги у відсутність зазначеного представника, оскільки представник Заявника не заперечувала щодо розгляду скарги у відсутність останнього.

Заслухавши пояснення представника Заявника, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом частин 1 та 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом встановлено, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягають виселенню із квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі. Рішення є чинним.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 лютого 2010 року, на підставі вказаного судового рішення, Шевченківським районним судом м. Києва Заявнику було видано два виконавчі листи.

Із наданих копій виконавчих проваджень вбачається, що згідно заяв Заявника, 12 лютого 2010 року Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторією Михайлівною були відкриті виконавчі провадження та боржникам у 15-денний строк запропоновано було виконати рішення суду про виселення у добровільному порядку. Разом з тим, у виконавчих провадженнях відсутні докази про направлення копій вказаних постанов на адресу боржників та підтвердження про їх вручення. Крім того, виконавчі провадження містять два акти державного виконавця від 10 травня 2010 року та від 31 травня 2010 року, відповідно, про фактичну відсутність боржників за адресою по вулиці АДРЕСА_1. Проте, в той же час, згідно вимог державного виконавця № 619/5 від 15 травня 2010 року та № 620/5 від 02 червня 2010 року, відповідно, боржників зобов'язано було виселитися із зазначеної квартири в строк до 31 травня 2010 року та до 10 червня 2010 року, відповідно, та одночасно було повідомлено, що у разі невиконання ними вказаних вимог, виселення боржників проводитиметься примусово, з описуванням їх речей та передачею їх на зберігання стягувачеві. Проте, у виконавчому провадженні будь-які докази проведення державним виконавцем 31 травня 2010 року заходів з примусового виселення боржників відсутні. Крім того, незважаючи на те, що згідно вимоги № 620/5 від 02 червня 2010 року, 10 червня 2010 року виселення повинно було проводитися примусово, вже 02 червня 2010 року державним виконавцем винесено дві постанови про повернення виконавчого документа з примусового виконання.

Проте, вказана позиція Державного виконавця є неправомірною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, з таких підстав.

За змістом частин 1, 2 та 3 статті 79 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчих дій), виконання рішення про виселення боржника провадиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 24 цього Закону. Примусове виконання рішення про виселення боржника здійснюється державним виконавцем не пізніше 60 робочих днів з моменту невиконання боржником рішення про його виселення в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 24 цього Закону.

Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день та час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.

Крім того, за змістом частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчих дій), в постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішення про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку.

Судом встановлено, що при вчиненні виконавчих дій щодо виселення боржників, останні, як про відкриття виконавчого провадження так і про строк добровільного виконання рішення, як і про строк, коли рішення може виконуватися примусово, повідомлені не були.

З урахуванням викладеного, постанови про повернення виконавчого документа є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки при вчиненні виконавчих дій державний виконавець порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виходячи із положень статті 388 Цивільного процесуального кодексу України, із Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 383-388 Цивільного процесуального кодексу України суд

у х в а л и в :

Скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд» про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії - з а д о в о л и т и .

Скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторії Михайлівни у виконавчому провадженні № 17407711 від 02 червня 2010 року про повернення виконавчого документа з примусового виконання виконавчого листа № 2-2092, виданого 01 лютого 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі.

Скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Медвідчук Вікторії Михайлівни у виконавчому провадженні № 17408061 від 02 червня 2010 року про повернення виконавчого документа з примусового виконання виконавчого листа № 2-2092, виданого 01 лютого 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавчі провадження № 17407711 та № 17408061 протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у повному обсязі вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із залежними від неї особами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншої житлової площі

Стягнути із Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34967593) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду «Спецжитлофонд» (ідентифікаційний код 31454734) судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :