Ухвала суду № 33742626, 27.09.2013, Оболонський районний суд міста Києва

27.09.2013 Справа № 756/5325/13-ц

Унікальний №756/5325/13-ц

Провадження № 2-п/756/143/13

(2/756/2602/13)

УХВАЛА

27 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року,

встановив:

08 липня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення по цивільній справі №2/756/2602/13 за позовом ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №28.3/І-005.05.1 від 05 квітня 2005 року у розмірі 74414 доларів 02 центи США та 822229 грн. 59 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 3441 грн.

21 серпня 2013 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій він посилається на те, що його не було повідомлено у належний спосіб, оскільки йому було надіслано лише повістку, але не було направлено копію позовної заяви та доданих до неї документів, у зв'язку з чим він не зміг належним чином підготуватися до справи та надати свої пояснення та заперечення з документальним їх обґрунтуванням. У зв'язку з цим у нього були відсутні підстави для прибуття в судове засідання.

Крім того, відповідач посилається на наявність виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно і на наявність відкритого виконавчого провадження за вказаним виконавчим написом, та вказує, що задоволення позову судом призвело до подвійного стягнення з відповідача однієї і тієї ж заборгованості.

Також відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості був складений з порушенням порядку, встановленого кредитним договором та чинним законодавством України, а саме не вірно розраховано суму пені (штрафу), і для здійснення вірного розрахунку відповідно до умов кредитного договору необхідно було залучити відповідних експертів та призначити судово-бухгалтерську експертизу.

Враховуючи викладене, відповідач просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідач в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував посилаючись на її необґрунтованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_1 був зареєстрований у АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації 15 лютого 2011 року за рішенням суду. У зв'язку з цим про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та відповідно до абз.4 ч.3 ст.122 ЦПК України його виклик було здійснено також через оголошення в пресі. Повістку про виклик на перше судове засідання разом з копією ухвали про відкриття провадження в справі та копією позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу за останнім відомим місцем проживання 17 травня 2013 року. Конверт з вказаними документами повернувся 21 червня 2013 року на адресу суду без вручення з поміткою «за закінченням терміну зберігання». Повістку в наступне судове засідання, призначене на 08 липня 2013 року, відповідач отримав за останньою відомою суду адресою завчасно - 02 липня 2013 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58), отже мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та подачі своїх заперечень на позов. Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, будь-яких заперечень проти позову не подав, у зв'язку з чим судом ухвалено заочне рішення на підставі ст.224 ЦПК України.

Неотримання відповідачем копії позовної заяви з додатками не є поважною причиною неявки в судове засідання.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на виконавчий напис, який перебуває на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідно до ч.3 п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, а відповідно до ч.4 п.17 цієї ж постанови у разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору. Крім того, відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Будь-яких доказів на підтвердження виконання вказаного виконавчого напису, звернення стягнення на квартиру відповідача, погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем не надано. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що стягнення на квартиру не звернуто, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису зупинено на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про зупинення стягнення у зв'язку з розглядом судом справи про визнання виконавчого напису недійсним.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на невірний розрахунок позивачем пені, оскільки відповідачем не наданого будь-яких обґрунтувань на підтвердження його неправильності, а умови кредитного договору не містять будь-яких посилань на те, що розрахунок пені має бути здійснений з залученням експертів.

Будь-яких інших доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача та наявність заборгованості за договором, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не додано.

Враховуючи наведене, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Маринченко