Рішення № 3373933, 08.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.09 р. Справа № 14/48

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, ЄДРПОУ00191678, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, ЄДРПОУ 31906124, м.Сніжне

про стягнення 230304 грн. 50 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Кошуба В.О.-нач. служ.

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 26.03. по 08.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Сніжнеантрацит”, м.Сніжне, про стягнення заборгованості в сумі 230304,50 грн., у тому числі основний борг в сумі 110481,31 грн., пеня в сумі 110481,31 грн., інфляція в сумі 8054,77 грн. та три проценти річних в сумі 1287,11 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №5 від 01.04.2008р. на надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, акти надання питної води, рахунки, розрахунок суми заборгованості.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №10/3-039-08-1607 від 25.03.2009р., в якому визнав позовні вимоги частково в сумі 119822,89 грн., у тому числі основний борг в сумі 110481,31 грн., інфляція в сумі 8054,47 грн. та три проценти річних в сумі 1287,11 грн. Проти позовних вимог про стягнення пені в сумі 10576,61 грн. відповідач заперечує, посилаючись на безпідставність її нарахування. Одночасно, відповідачем заявлене клопотання щодо зменьшення заявленого позивачем до стягнення розміру пені у сумі 99904,70 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.04.2008р. між сторонами був підписаний договір №5 на надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання подавати своїми водопровідними мережами питну воду відповідачу у межах узгоджених розрахункових об’ємів та узгодженого щомісячного графіку, в залежності від технічних можливостей.

За приписом п.п.1.2, 6.1 договору №5 від 01.04.2008р. за всіма взаємовідносинами, обумовленими виконанням договору, сторони зобов’язуються керуватися Правилами користування, “Правилами приймання стічних вод підприємств в системи каналізації міст”, затвердженими виконавчими органами місцевих рад, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи актами від 12.05.2008р., 10.07.2008р., 16.07.2008р., 16.09.2008р., 16.10.2008р., 13.11.2008р. та 18.11.2008р., підписаними сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, за період з 01.05.2008р. по 31.05.2008р. та з 01.07.2008р. по 30.11.2008р. позивачем було надано відповідачу питну воду та прийнято стоки на суму 110481,31 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт надання позивачем послуг з питного водопостачання та водовідведення на вказані кількість та суму з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 5.5 договору №5 від 01.04.2008р. передбачено, що оплата за послуги здійснюється відповідачем рівними частками протягом місяця, кожний останній робочий день тижня поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості об’єму спожитих послуг за аналогічний період попереднього місяця.

Остаточний розрахунок за поточний місяць відповідач проводить на підставі пред’явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням поточних виплат не пізніше 26-го числа поточного місяця (п.5.6 договору №5 від 01.04.2008р.).

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки №930508/1 від 14.05.2008р., №1180708/1 від 11.07.2008р., №1180708/2 від 17.07.2008р., №1180708/3 від 17.07.2008р., №1260908/2 від 17.09.2008р., №1260908/3 від 17.09.2008р., №1411008/2 від 20.10.2008р., №1761108/1 від 14.11.2008р., №1761108/2 від 19.11.2008р. та №1761108/3 від 19.11.2008р. на загальну суму 111112,68 грн.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 110481,31 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з червня 2008р. по січень 2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення інфляцію в сумі 8054,77 грн. та три проценти річних в сумі 1287,11 грн. за період з 01.06.2008р. по 31.01.2009р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №10/3-039-08-1607 від 25.03.2009р. визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 110481,31 грн., інфляції в сумі 8054,47 грн. та трьох процентів річних в сумі 1287,11 грн.

За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо визнання цих позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 110481,31 грн., інфляції в сумі 8054,47 грн. та трьох процентів річних в сумі 1287,11 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п.7.2 договору №5 від 01.04.2008р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 110481,31 грн. за період з 27.05.2008р. по 13.02.2009р.

Як встановлено судом, згідно п.7.2 договору №5 від 01.04.2008р. сторонами було узгоджено, що за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, проте, не більше 100% загальної суми боргу.

Виходячи з того, що позивачем при проведенні нарахування суми пені було припущено арифметичну помилку, за висновками суду, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 10576,61 грн. є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №10/3-039-08-1607 від 25.03.2009р. заявив клопотання про зменшення судом заявленої позивачем до стягнення решти суми пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи звіту про фінансові результати відповідача за 2008р. відсутній чистий прибуток підприємства, а збиток порівняно зі звітним періодом збільшився на 1164 тис. грн.

Згідно зі зведеними результатами інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості станом на 31.12.2008р. кредиторська заборгованість відповідача складає 108517 тис. грн.

При цьому, поточні зобов’язання відповідача на кінець звітного періоду згідно балансу дорівнюють 137305 тис. грн.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що відповідач на теперішній час фактично є збитковим державним підприємством, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені до суми 79923,86 грн. (тобто, на 20% від заявленої суми).

При цьому, судом враховано ті обставини, що згідно із ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписом ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, при укладанні договору №5 від 01.04.2008р. як позивач так і відповідач виявили свою волю на встановлення саме такого розміру штрафних санкцій за невиконання умов договору.

Одночасно, відповідачем у клопотанні не зазначено певної суми, до якої судом має бути зменшена заявлена до стягнення сума пені.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 79923,86 грн.

Враховуючи, що за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк до Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м.Сніжне задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м.Сніжне на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк основний борг в сумі 110481 грн. 31 коп., пеню в сумі 79923 грн. 86 коп., інфляцію в сумі 8054 грн. 77 коп. та три проценти річних в сумі 1287 грн. 11 коп., всього заборгованість в сумі 199747 грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2303 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк до Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м.Сніжне відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 08.04.2009р.

Суддя