Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2013 року справа №0506/6649/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 0506/6649/2012 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Волноваської міської ради, третя особа - ОСОБА_12, про скасування рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року , рішення Волноваської міської ради № У/29-689 від 21 листопада 2008 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому зазначили, що вони є власниками квартир в будинку АДРЕСА_3 мешкають в одному під'їзді. В листопаді 2011 року третя особа - ОСОБА_12 придбав квартиру № 3, не мешкав там жодного дня, маючи намір зробити магазин. З чим позивачі категорично не згодні, про що повідомили Волноваську міську раду 15.12.2011 року. В вересні 2012 року ОСОБА_12 самовільно почав копати яму біля будинку на прибудинковій території. З відповіді на їхню колективну скаргу від 06.12.2012 року позивачі довідалися, що рішенням відповідача 30 березня 2012 року ОСОБА_12 отримав дозвіл міськради на переведення квартири в нежиле приміщення. Вважають, що відповідачем при прийнятті рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі» , на підставі якого було прийнято рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року про надання дозволу на переведення квартири в нежиле приміщення ОСОБА_12, було порушено . по-перше, вимоги ст.7.8 Житлового Кодексу України в частині порушення підвідомчості, оскільки в даному випадку це прерогатива обласної ради, по-друге, про прийняте рішення не повідомлялися мешканці міста, не було повідомлення в місцевій газеті. Просять суд скасувати рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року, рішення Волноваської міської ради № У/29-689 від 21 листопада 2008 року.
Постановою суду першої інстанції від 29 травня 2013 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області № 6/16-483 від 30 березня 2012 року щодо надання дозволу ОСОБА_12 на переведення жилої квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення. Зобов'язано Волноваську міську раду Волноваського району Донецької області привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просили прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Позивачі є власниками квартир в будинку № 1 1 по вул. Леніна в м.Волноваха Донецької області. ( а.с. 34, 102,103,104.105.106)
З договору купівлі-продажу від 11 листопада 2011 року судом встановлено, що ОСОБА_12 є власником квартири АДРЕСА_1 Леніна в м.Волноваха Донецької області, посвідченого приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області за реєстровим № 1425.(а.с.64)
Рішенням № У/29-689 від 21 листопада 2008 року Волноваська міська рада на підставі Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності», статті 41 Конституції України , статті 8 ЖК України, ст. 14 Закону України « Про основи містобудування» затвердила Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі.(а.с.57)
30 березня 2012 року Волноваська міська рада прийняла рішення № 6/16-483 від 30 березня 2012 року, яким надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_12 з жилої в нежилу.(а.с.58)
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 320 цього ж кодексу встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного тримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Рішенням міського голови затверджується Положення про міську міжвідомчу комісію з питань переведення житлових приміщень до категорії нежитлових та склад цієї комісії.
Комісія є консультативно-дорадчим органом, яка створюється рішенням виконавчого комітету міської ради з метою забезпечення безпечної та ефективної експлуатації споруд, обстеження житлових приміщень щодо придатності їх для проживання та можливості використання в інших цілях.
Комісія розглядає, зокрема, питання щодо зміни цільового використання житлового приміщення. Засідання комісії вважаються правомочними за наявності не менш як 2/3 її складу. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів членів комісії, голос її голови є вирішальним.
Рішення комісії оформлюється протоколом, підписується усіма присутніми членами комісії. Висновки, зауваження та рекомендації комісії, викладені в протоколі міської міжвідомчої комісії, повинні бути враховані при погодженні чи відхиленні від погодження відповідного проекту рішення виконкому.
Статтею 8 Житлового кодексу УРСР встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
Згідно до вимог ст.151 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
За приписами ст. 152 цього Кодексу переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ч.І ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Крім того зі змісту статей 5, 8, 14 Закону «Про основи містобудування» та підпункту 3 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" випливає, що забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій виконавчими органами міських рад здійснюється, зокрема шляхом: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій: урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участі громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення зального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше оладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових иміщень, які розташовані у житловому будинку.
За змістом пункту 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207. для одержання дозволу на переобладнання або перепланування нежилих у жилих будинках приміщень орендар приміщення разом із заявою про надання такого дозволу, у разі необхідності, додає, зокрема документ, що підтверджує згоду гасників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Крім того, при приватизації громадянами одно або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з пунктом 5 статті 10 Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду» здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Земельним кодексом України. Відповідно до частини 3 статті 42 цього Кодексу порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Суд першої інстанції зазначив, що аналіз наведених норм свідчить про те, що власник квартири має право використовувати помешкання тільки для проживання. Переведення жилих приміщень в нежилі, може мати місце лише у виняткових випадках та за наявності відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої Ради одних депутатів.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984р. N 189 затверджене Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та знання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", у п.5 якого встановлено, що якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, то вирішується в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту виноситься до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.
Згідно з підпунктом 1.4.4 підпункту 1.4 пункту 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 заборонено перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, у випадку, якщо це погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.
Правила передбачають обов'язок особи, яка звернулася за наданням відповідного дозволу, надати письмовий документ про погодження переобладнання приміщення у будинку із співвласником цього приміщення, або з іншими співвласниками будинку, тільки у випадку, якщо переобладнання або перепланування жилого приміщення вплине на умови експлуатації інших приміщень у будинку, які перебувають у спільній власності або користуванні мешканців будинку, та самого будинку в цілому.
Між тим, згідно з Державними будівельними нормами України ДБН В.2.2-15-205, затверджених Наказом Державного комітету України по будівництву від 18 травня 2005 року № 80, у першому, другому та цокольному поверхах житлових будівель допускається розміщення адміністративних приміщень для магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та відділення зв'язку загальною площею не більше 700 кв.м. Заборона у розміщенні інших об'єктів підприємницької діяльності міститься у підпункті 2.50 пункту 2 цих Норм.
Отже, при розгляді питання про надання жилому приміщенню статусу нежилого орган місцевого самоврядування повинен виходити з того, що дане питання має бути порушено власником цього жилого приміщення, або особою, яка уповноважена власником на звернення до цього органу з відповідною заявою і нежиле приміщення буде використано для організації діяльності лише тих об'єктів підприємницької діяльності, щодо яких немає заборони у чинному законодавстві, і діяльність яких не потягне за собою погіршення умов проживання мешканців будинку та його експлуатації того. При цьому має бути перевірено, чи не призведе до порушення прав власників інших жилих приміщень використання цього приміщення в якості нежилого.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що вирішення питання щодо переведення жилого приміщення в нежиле відноситься до компетенції Волноваської міської ради.
Статті 7 та 8 Житлового Кодексу України не містять приписів щодо обов'язкового отримання згоди кілів на переведення жилих будинків (квартир) в нежилі. Однак така згода власників суміжних квартир необхідна, якщо вирішується питання переобладнання та перепланування приміщення.
Щодо додержання вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення 30 березня 2 року № 6/16-483 від ЗО березня 2012 року, яким Волноваська міська рада надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_12 з жилої в жилу, судом встановлено, що на момент прийняття рішення - 30.03.3012 року ОСОБА_12 не було надано передбачених Положенням про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі 21.11.2008 року необхідних висновків щодо можливості переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі - державного пожежного та санітарно-епідеміологічного органів, які , в свою чергу, датовані 28 грудня 2012 року - санітарно-епідеміологічної станції( а.с.81), 22 лютого 2013 року - держтехногенної безпеки (а.с.82).
Станом на день надання дозволу на переведення квартири - 30 березня 2012 року зазначених висновків не було, окрім того. Волноваською міською радою не дотримана певна процедура, під час якої необхідно перевірити можливість переведення житлового приміщення у нежитлове. Зазначене тягне за со6ою скасування даного рішення, як винесеного незаконно.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позов частково, а саме: скасувати рішення Волноваської міської ради від 30 березня 2012 року № 6/16-483, яким Волноваська міська рада надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_14 з жилої в нежилу; зобов'язати Волноваську міську раду Волноваського району Донецької області привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі», з чим погоджується колегія суддів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 160, 182, 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 0506/6649/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 0506/6649/2012 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: Г.М.Міронова
І.В. Юрко
Судове рішення № 33739229, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0506/6649/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: